29 квітня 2021 року Справа № 915/132/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» (04114, м. Київ, вул. Кобзарська, буд. 67; ідентифікаційний код 43302347)
до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546)
про: стягнення 6 086 984,42 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Чеботарьов В.В., адвокат за ордером,
від відповідача: Касьянов М.Г., у порядку самопредставництва,
Суть спору:
04.02.2021 Товариство з додатковою відповідальністю «Комплітех» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 27.01.2021 (вх. № 1680/21) (з додатками), в якій просить суд:
- стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ЄДРПОУ - 20915546, 55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» (ЄДРПОУ 43302347, адреса: 04114, м. Київ, вул. Кобзарська, буд. 67) суму заборгованості за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020, у розмірі - 5820000,00 грн;
- стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ЄДРПОУ - 20915546, 55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» (ЄДРПОУ 43302347, адреса: 04114, м. Київ, вул. Кобзарська, буд. 67) 3 % річних та інфляційні збитки за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020, у розмірі - 195319,50 грн, що складається з 3 % річних у розмірі 61260,15 грн та інфляційних збитків у розмірі 134059,35 грн;
- стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ЄДРПОУ - 20915546, 55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» (ЄДРПОУ 43302347, адреса: 04114, м. Київ, вул. Кобзарська, буд. 67) судові витрати у розмірі 140229,79 грн, що складаються з витрат зі сплати судового збору у розмірі - 90229,79 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн;
- судові засідання щодо розгляду справи за даним позовом проводити за участю представника позивача, адвоката Чеботарьова Володимира Володимировича, та забезпечити проведення останніх, в режимі відеоконференції за допомогою сервісу EASYCON.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020 зі Специфікацією № 1 та додатковою угодою № 1 від 18.06.2020 до нього; видаткових накладних (7 шт.); податкових накладних з квитанціями про реєстрацію (7 шт.); застосування норм статей 525, 526, 530, 625, 626, 627, 628, 629, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 265 Господарського кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/132/21 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 09 березня 2021 року о 09:30; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
22.02.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 32/185 від 18.02.2021, у якому заявник просить суд: позовну заяву ТДВ «Комплітех» до ДП «НАЕК» «Енергоатом» в особі ВП ЮУАЕС ДП «НАЕК» «Енергоатом» про стягнення 5820000,00 грн - основного боргу; 3 % річних в розмірі 61260,15 грн; інфляційні втрати в розмірі 134059,35 грн; витрати по сплаті судового збору в розмірі 90229,79 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн залишити без задоволення; розглянути справу без участі представника ДП «НАЕК» «Енергоатом» ВП ЮУАЕС. Заперечення відповідача, викладені у відзиві, мотивовані неправильним визначенням позивачем граничного терміну оплати за поставлений товар у відповідності до п. 2.1 укладеного між сторонами Договору, а саме: без урахування дати надання податкової накладної та проходження ТМЦ вхідного контролю.
Крім того, 22.02.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання № 32/186 від 18.02.2021 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами до 1000,00 грн.
09.03.2021 на офіційну електронну пошту суду від Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» надійшла відповідь на відзив б/н від 09.03.2021 (вх. № 3496/21), зі змісту якої вбачається, що позивач частково погоджується з запереченнями відповідача щодо необхідності врахування дат надання податкових накладних при визначенні кінцевого терміну оплати, разом із тим, товариство заперечує проти такого врахування щодо дат проходження ТМЦ вхідного контролю.
Ухвалою суду від 09.03.2021 підготовче засідання було відкладено на 06 квітня 2021 року о 09:00.
29.03.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника відповідача надійшла заява № 32/317 від 30.03.2021 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 01.04.2021.
02.04.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява б/н від 01.04.2021 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 02.04.2021.
05.04.2021 до суду від позивача засобами поштового зв'язку надійшла заява б/н від 02.04.2020 (вх. № 5038/21) про уточнення розміру позовних вимог, з урахуванням якої заявник просить суд:
- стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ЄДРПОУ - 20915546, 55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» (ЄДРПОУ 43302347, адреса: 04114, м. Київ, вул. Кобзарська, буд. 67) суму заборгованості за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020, у розмірі - 5820000,00 грн;
- стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ЄДРПОУ - 20915546, 55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» (ЄДРПОУ 43302347, адреса: 04114, м. Київ, вул. Кобзарська, буд. 67) 3 % річних та інфляційні збитки за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020, у розмірі - 266984,42 грн, що складається з 3 % річних у розмірі 49552,91 грн та інфляційних збитків у розмірі 217431,51 грн;
- стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ЄДРПОУ - 20915546, 55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» (ЄДРПОУ 43302347, адреса: 04114, м. Київ, вул. Кобзарська, буд. 67) судові витрати у розмірі 141304,77 грн, що складаються з витрат зі сплати судового збору у розмірі - 91304,77 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн.
Вказана заява додатково надійшла на офіційну електронну пошту суду 06.04.2021.
Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Таким чином, розглянувши заяву позивача б/н від 02.04.2020 (вх. № 5038/21) про уточнення розміру позовних вимог, яка надійшла до суду до закінчення підготовчого засідання, суд розцінює вказану заяву, як заяву про збільшення позовних вимог, яка подана позивачем у відповідності до приписів ст. 46 ГПК України, відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін, а тому приймається судом до розгляду.
З урахуванням наведеного, у даній справі судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з позивача на користь позивача 6 086 984,42 грн, у тому числі:
- 5820000,00 грн - основний борг;
- 49552,91 грн - три відсотки річних;
- 217431,51 грн - інфляційні нарахування.
Ухвалою суду від 06.04.2021 було закрито підготовче провадження у справі № 915/132/21, з призначенням її до судового розгляду по суті на 29 квітня 2021 року о 09:30.
22.04.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника відповідача надійшла заява № 32/415 від 21.04.2021 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
26.04.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява б/н від 23.04.2021 (вх. № 6225/21) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
На вказані заяви суд відреагував відповідною ухвалою від 29.04.2021.
Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв або клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.
В судове засідання 29.04.2021 з'явилися повноважні представники обох учасників справи, які підтвердили актуальність правових позицій сторін, викладених в письмових заявах по суті справи.
Крім того, в судовому засіданні до закінчення судових дебатів у справі представник позивача заявив суду про намір, у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду подати докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 29.04.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представників сторін, суд -
29 травня 2020 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція», як покупцем, та Товариством з додатковою відповідальністю «Комплітех», як постачальником, був укладений Договір на постачання товару № 53-123-01-20-06429 (далі - Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов'язався передати покупцю, а покупець прийняв на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код CPV 42120000-6 по ДК 021:2015 - Насоси та компресори (ЗІП до насосів) (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2019 року. Постачальник забезпечує виконання гарантійних зобов'язань відповідно до розділу 6 Договору. Місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ.
За умовами наведеного Договору:
- загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 4850000,00 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 970000,00 грн; всього з ПДВ: 5820000,00 грн (п. 2.1);
- за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується (п. 2.2);
- постачання здійснюється на протязі 60 днів з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 25.06.2020, на умовах: DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1);
- з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно (для платників ПДВ); електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановлену чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; сертифікат якості підприємства-виробника на товар (оригінал); копії креслень (ескізів) на товар, завірених печаткою підприємства-виробника; для товару імпортного виробництва - копія сертифікату походження товару, завірена печаткою постачальника (п. 3.2);
- датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3 Договору);
- у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару (п. 4.1 Договору);
- приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС» (п. 5.1 Договору);
- сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим договором унаслідок форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі, як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладення даного договору. Якщо будь-які з таких обставин безпосередньо вплинули на виконання зобов'язань у термін, встановлений у договорі, то цей термін відсувається відповідно до часу дії відповідної обставини (п. 7.1);
- всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв'язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову (п. 8.1);
- претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 8.2);
- у разі незадоволення претензії або не отримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей в претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 8.3);
- договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою (п. 12.1);
- дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2021 (п. 12.2);
- закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору, та виконання діючих зобов'язань (п. 12.3).
Між сторонами також була погоджена та підписана Специфікація № 1 на суму 5820000,00 грн, яка є Додатком № 1 до Договору № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020.
Додатковою угодою № 1 від 18.06.2020 сторони погодили внесення змін до Договору, шляхом викладення п 3.1 Договору в такій редакції:
«Постачання продукції по позиціям № 1-16, 27-29, 36-42, 45, 47-49 Специфікації № 1 здійснюється на протязі 60 днів з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 25.06.2020р., по позиціям № 17-26, 30-35, 43, 44, 46, 50-53 до 01.09.2020р. на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника».
Договір зі Специфікацією та Додатковою угодою до нього, скріплені підписами та печатками обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, а також відсотків річних та інфляційних нарахувань внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин виконання укладеного між сторонами договору поставки, в частині повноти та своєчасності здійснення покупцем розрахунків за поставлений товар.
Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:
- Договір на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020 зі Специфікацією № 1 та додатковою угодою № 1 від 18.06.2020 до нього;
- видаткові накладні (7 шт.);
- податкові накладні з квитанціями про реєстрацію (7 шт.).
Відповідач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:
- ярлик на придатну продукцію № 3-3611 від 15.07.2020;
- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 75 на запит від 18.02.2021 № 75.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.
Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов вищенаведеного Договору Товариство з додатковою відповідальністю «Комплітех» поставило Відокремленому підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція», а останній прийняв у власність товар на загальну суму 5820000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових та податкових накладних:
- № 56 від 23.06.2020 на суму 1361619,60 грн. Постачання відбулося 24.06.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням вказаної дати. Відповідно податкової накладної № 68 від 23.06.2020 (щодо зазначеної господарської операції), з квитанцією про її реєстрацію, вказана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН 07.07.2020;
- № 72 від 16.07.2020 на суму 1355832,00 грн. Постачання відбулося 16.07.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням вказаної дати. Відповідно до податкової накладної № 76 від 16.07.2020 (щодо зазначеної господарської операції), з квитанцією про її реєстрацію, вказана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН 15.08.2020;
- № 73 від 16.07.2020 на суму 887694,00 грн. Постачання відбулося 16.07.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням вказаної дати. Відповідно до податкової накладної № 77 від 16.07.2020 (щодо зазначеної господарської операції), з квитанцією про її реєстрацію, вказана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН 15.08.2020;
- № 71 від 22.07.2020 на суму 1452621,60 грн. Постачання відбулося 27.07.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням вказаної дати. Відповідно до податкової накладної № 78 від 22.07.2020 (щодо зазначеної господарської операції), з квитанцією про її реєстрацію, вказана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН 14.08.2020;
- № 87 від 20.08.2020 на суму 442572,00 грн. Постачання відбулося 21.08.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням вказаної дати. Відповідно до податкової накладної № 99 від 20.08.2020 (щодо зазначеної господарської операції), з квитанцією про її реєстрацію, вказана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН 11.09.2020;
- № 93 від 28.08.2020 на суму 76272,00 грн. Постачання відбулося 31.08.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням вказаної дати. Відповідно до податкової накладної № 104 від 28.08.2020 (щодо зазначеної господарської операції), з квитанцією про її реєстрацію, вказана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН 11.09.2020;
- № 100 від 03.09.2020 на суму 243388,80 грн. Постачання відбулося 08.09.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням вказаної дати. Відповідно до податкової накладної № 110 від 03.09.2020 (щодо зазначеної господарської операції), з квитанцією про її реєстрацію, вказана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН 28.09.2020.
При цьому, за даними позивача, відповідач оплати за поставлений товар не здійснив.
Позивач також зазначає, що ним проводились заходи досудового врегулювання спору, а саме скерована претензія на адресу відповідача, однак жодної відповіді на останню не отримано.
Водночас, суд відмічає, що матеріали справи не містять претензії, на яку позивач посилається за змістом позовної заяви.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за поставлений товар закон покладає на покупця (в даному випадку - на відповідача у справі).
Посилання ж відповідача, викладені у відзиві, щодо звільнення від відповідальності у зв'язку з фінансовою кризою, відхиляються судом. Так, відповідно змісту ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. На переконання суду, Відокремлений підрозділ «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.
Крім того, суд зауважує, що ні в заявах по суті справи, ні в судових засіданнях відповідач не заперечував щодо наявності та розміру основної заборгованості у спірних правовідносинах у розмірі 5820000,00 грн.
Проаналізувавши викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за поставлений за Договором № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020 товар, в зв'язку з чим товариство цілком правомірно звернулося до господарського суду з відповідним позовом про стягнення існуючої заборгованості.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Південьбудресурс» суму заборгованості в розмірі 5820000,00 грн зазначено правильно.
За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Окрім основного боргу, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача:
1. 3 % річних на загальну суму 49552,91 грн, у тому числі:
- по видатковій накладній № 56 від 23.06.2020 за період з 10.09.2020 по 27.01.2021 на суму 15633,39 грн;
- по видатковій накладній № 72 від 16.07.2020 за період з 21.10.2020 по 27.01.2021 на суму 11010,46 грн;
- по видатковій накладній № 73 від 16.07.2020 за період з 21.10.2020 по 27.01.2021 на суму 7208,80 грн;
- по видатковій накладній № 71 від 22.07.2020 за період з 21.10.2020 по 27.01.2021 на суму 11796,47 грн;
- по видатковій накладній № 87 від 20.08.2020 за період з 17.11.2020 по 27.01.2021 на суму 2614,58 грн;
- по видатковій накладній № 93 від 28.08.2020 за період з 17.11.2020 по 27.01.2021 на суму 450,59 грн;
- по видатковій накладній № 100 від 03.09.2020 за період з 02.12.2020 по 27.01.2021 на суму 1138,62 грн.
2. Інфляційні збитки на загальну суму 217431,51 грн, у тому числі:
- по видатковій накладній № 56 від 23.06.2020 за період з 10.09.2020 по 27.01.2021 на суму 69442,57 грн;
- по видатковій накладній № 72 від 16.07.2020 за період з 21.10.2020 по 27.01.2021 на суму 47996,45 грн;
- по видатковій накладній № 73 від 16.07.2020 за період з 21.10.2020 по 27.01.2021 на суму 31424,37 грн;
- по видатковій накладній № 71 від 22.07.2020 за період з 21.10.2020 по 27.01.2021 на суму 51422,80 грн;
- по видатковій накладній № 87 від 20.08.2020 за період з 17.11.2020 по 27.01.2021 на суму 9780,84 грн;
- по видатковій накладній № 93 від 28.08.2020 за період з 17.11.2020 по 27.01.2021 на суму 1685,61 грн;
- по видатковій накладній № 100 від 03.09.2020 за період з 02.12.2020 по 27.01.2021 на суму 5378,87 грн.
Щодо заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних витрат суд зазначає таке.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.
Заперечення відповідача щодо проти здійснених позивачем нарахувань інфляційних витрат та відсотків річних в частині визначення періоду відповідних нарахувань, взяті судом до уваги. Так, суд погоджується з позицією відповідача, викладеною у відзиві та позицією позивача, викладеною в заяві про уточнення позовних вимог, щодо необхідності врахування при визначенні строку здійснення розрахунків за поставлений товар дати реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом із тим, заперечення відповідача щодо необхідності врахування при визначенні строку здійснення розрахунків за поставлений товар дати проходження ТМЦ вхідного контролю відхиляються судом, з огляду на таке.
По-перше, наданий відповідачем ярлик на придатну продукцію № 3-3611 від 15.07.2020 є внутрішнім документом відповідача (покупця), оформлення якого відбувається без участі та повідомлення позивача (постачальника), а отже останній не має впливу на строк та порядок його складання.
По-друге, суд заважує, що редакція п. 2.2 Договору, на який посилається відповідач, передбачає, що оплата товару відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього договору. При цьому, п. 3.2 Договору встановлює обов'язок постачальника надати покупцю з товаром відповідну документацію, а п. 5.1 Договору передбачає, що приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції внутрішнього використання покупця. Отже, зі змісту Договору не вбачаються дії постачальника щодо виконання умов п. 5.1 Договору.
Отже, суд погоджується з доводами позивача про те, що кінцевий термін оплати не знаходиться у прямому зв'язку з розділом 5 Договору.
З урахуванням наведеного, судом здійснено перевірку нарахувань 3 % річних та інфляційних витрат і встановлено, що відповідні нарахування позивачем проведено з допущенням помилок.
Так, обґрунтованою сумою трьох відсотків річних у спірних правовідносинах є 49852,91 грн. При цьому, суд відмічає, що розрахунок відсотків річних по кожній окремій видатковій накладній позивачем проведено правильно, водночас при додаванні вказаних складових товариством допущено арифметичну помилку.
Враховуючи вказане, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд, не виходячи за межі позовних вимог, з огляду на принцип диспозитивності господарського судочинства, стягує з відповідача 3 % річних саме в заявленій позивачем сумі - 49552,91 грн.
При обчисленні інфляційних витрат позивачем також було допущено арифметичну помилку при додаванні сум відповідних нарахувань по кожній окремій видатковій накладній. Крім того, товариством також були допущені помилки при округленні значень сукупного індексу інфляції.
З урахуванням наведеного, обґрунтованою сумою інфляційних витрат у спірних правовідносинах є 217143,56 грн, зокрема:
- по видатковій накладній № 56 від 23.06.2020 за період з 10.09.2020 по 27.01.2021 на суму 69425,39 грн;
- по видатковій накладній № 72 від 16.07.2020 за період з 21.10.2020 по 27.01.2021 на суму 48002,12 грн;
- по видатковій накладній № 73 від 16.07.2020 за період з 21.10.2020 по 27.01.2021 на суму 31428,38 грн;
- по видатковій накладній № 71 від 22.07.2020 за період з 21.10.2020 по 27.01.2021 на суму 51429,37 грн;
- по видатковій накладній № 87 від 20.08.2020 за період з 17.11.2020 по 27.01.2021 на суму 9788,36 грн;
- по видатковій накладній № 93 від 28.08.2020 за період з 17.11.2020 по 27.01.2021 на суму 1686,91 грн;
- по видатковій накладній № 100 від 03.09.2020 за період з 02.12.2020 по 27.01.2021 на суму 5383,03 грн.
За такого, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача інфляційних витрат у сумі 287,95 грн.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 91300,45 грн ((6086696,47 / 6086984,42) * 91304,77 = 91300,45) судового збору.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» (04114, м. Київ, вул. Кобзарська, буд. 67; ідентифікаційний код 43302347) суму заборгованості за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06429 від 29.05.2020, у розмірі - 5820000,00 грн, 3 % річних у розмірі 49552,91 грн, інфляційні збитки у розмірі 217143,56 грн, а також 91300,45 грн судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків у сумі 287,95 грн відмовити позивачу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Комплітех» (04114, м. Київ, вул. Кобзарська, буд. 67; ідентифікаційний код 43302347);
Відповідач: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546).
Повне рішення складено та підписано судом 11.05.2021.
Суддя О.Г. Смородінова