вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/726/21
Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Ревуцькій А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Біойл»,
м. Харків,
до відповідача кооперативу «Асфальтобетонщик», м. Буча Київської області,
про стягнення 210 397,46 грн.
без виклику представників сторін;
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Біойл», м. Харків (далі - ТОВ «Торговий дім «Біойл»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 05.03.2021 до відповідача - кооперативу «Асфальтобетонщик», м. Буча Київської області (далі - кооператив «Асфальтобетонщик), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором від 02.07.2020 № 02/07 поставки нафтопродуктів у сумі 210 397,46 грн., з яких: 194 455,80 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 3 654,91 грн., 12 286,75 грн. інфляційних втрат, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 155,97 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору від 02.07.2020 № 02/07 поставки нафтопродуктів позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 507 415,80 грн. Проте, у порушення своїх договірних зобов'язань відповідач оплатив поставку частково на загальну суму 312 960,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 194 455,80 грн., яку відповідач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку із врахуванням 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/726/21 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Цією ж ухвалою судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дати вручення відповідної ухвали.
Копія ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі направлялась електронною поштою та двічі рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Промислова, буд. 5. Однак, поштові відправлення не були вручені адресату та повернуті підприємством зв'язку на адресу суду із зазначенням причини повернення: «адресат не знайдений» та «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 07.06.2019 у справі № 910/17797/17).
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, відповідно до якої сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши позов ТОВ «Торговий дім «Біойл» до кооперативу «Асфальтобетощик» про стягнення 210 397,46 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд
відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
02.07.2020 між ТОВ «Торговий дім «Біойл» (постачальник) та кооперативом «Асфальтобетощик» (покупець) було укладено Договір поставки нафтопродуктів №02/07 (далі - Договір), в порядку та на умовах якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві нафтопродукти (далі - продукція), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити продукцію згідно умов даного Договору. За умовами цього Договору:
- номенклатура, обсяг, ціна, умови та строки постачання, умови та строки оплати продукції визначаються в Специфікаціях, котрі після їх підписання сторонами, стають невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору);
- ціна Договору визначається та становить суму вартості усіх поставок продукції відповідно до Специфікацій, котрі укладені відповідно до цього Договору (п. 1.3. Договору);
- мінімальною нормою відвантаження є один вагон (цистерна), автоцистерна (п. 2.5. Договору);
- продукція постачається постачальником покупцеві партіями. Умови, базис, строки постачання кожної партії продукції узгоджуються сторонами додатково у Специфікаціях до даного Договору (п. 3.1. Договору);
- ціна за одиницю виміру продукції, загальна вартість, строки та порядок оплати кожної партії продукції, що поставляється за цим Договором, погоджується сторонами в окремих Специфікаціях до цього Договору (п. 4.1. Договору);
- якщо сторонами обрано 100% передоплату як форму розрахунку за продукцію, то відвантаження продукції відбувається лише в повністю оплаченому, на день відвантаження, обсязі. У випадку недостатності коштів на розрахунковому рахунку постачальника для відвантаження продукції у повному обсязі відповідно до відвантажувальної заявки покупця, відвантаження продукції відбувається у 100% оплачених обсягах. При цьому, претензії покупця щодо обсягу поставки не приймається. (п. 4.1. Договору);
- покупець проводить оплату продукції шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або за іншим вказаними ним реквізитами на умовах та в строки, передбачені відповідною Специфікацією, однак у будь-якому разі не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання сторонами відповідної видаткової накладної на продукцію. Датою перерахування коштів вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.8. Договору);
- за наявності у покупця дебіторської заборгованості за поставлену продукцію, грошові кошти, що поступають від покупця, зараховуються в першу чергу в рахунок погашення наявної заборгованості по оплаті, строки якої прострочені. При цьому, призначення платежу, вказане покупцем в платіжному дорученні, до уваги не приймається (п. 4.12. Договору);
- всі зміни і доповнення до цього договору оформлюються сторонами у письмовій формі і вважаються дійсними, якщо вони підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками (пункт 9.4). Після підписання цього договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, які так чи інакше стосуються предмету договору, втрачають юридичну силу (пункт 10.2).
- цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків між сторонами - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 10.1. Договору).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
03.07.2020 сторонами укладено Специфікацію № 1 до Договору (Додаток № 1), згідно з яким сторони погодили таке:
найменування продукції: бітум дорожній марки 70/100;
одиниця виміру продукції: тонна;
кількість продукції: 26,080;
якість і комплектність: згідно діючим стандартам України;
ціна за одиницю продукції становить: 12 000,00 грн. включаючи ПДВ;
валюта та форма здійснення розрахунку: оплата за поставлену продукцію здійснюється покупцем в національній валюті - українська гривня, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника;
умови поставки продукції: авто/цистернами продавця;
терміни поставки: протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту здійснення оплати згідно умов Договору;
умови оплати продукції: 100% оплата, яка здійснюється покупцем протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання рахунку від постачальника.
На виконання вказаної специфікації №1 позивач поставив, а відповідач прийняв товар, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія підписаної обома стонами та скріплена печатками обох сторін видаткова накладна від 03.07.2020 №89 на суму 312960,00 грн. та товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів NP03/07/20-1 (дата прибуття до вантажоодержувача 04.07.2020). На вказану поставку позивач виставив відповідачу рахунок від 03.07.2020 №94 на суму 312960,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, поставка була здійснена без отримання передоплати.
Відповідач сплатив суму 100 000,00 грн. платіжним дорученням від 31.08.2020 №358 із призначенням платежу «оплата за бітум дорожній зг рах 94 від 03.07.2020».
До матеріалів справи подано копію гарантійного листа від 13.11.2020 №163 голови кооперативу «Асфальтобетонщик», у якому останній просив поставити бітум дорожній в кількості 10-15 тон, оплату гарантував до 15.12.2020.
Вказаний лист, який підписаний в односторонньому порядку, не свідчить про досягнення сторонами у належній формі та у відповідності до пункту 9.4 Договору згоди про зміну строку оплати товару.
16.11.2020 сторонами було укладено специфікацію № 2 до Договору (Додаток № 1), згідно з яким сторони погодили таке:
найменування продукції: бітум дорожній марки 70/100;
одиниця виміру продукції: тонна;
кількість продукції: 13,420;
якість і комплектність: згідно діючим стандартам України;
ціна за одиницю продукції становить: 14 490,00 грн. включаючи ПДВ;
валюта та форма здійснення розрахунку: оплата за поставлену продукцію здійснюється покупцем в національній валюті - українська гривня, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника;
умови поставки продукції: авто/цистернами продавця;
терміни поставки: протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту здійснення оплати згідно умов Договору;
умови оплати продукції: 100% оплата, яка здійснюється покупцем протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання рахунку від постачальника.
На виконання вказаної специфікації №2 позивач поставив, а відповідач прийняв товар, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія підписаної обома стонами та скріпленої печатками обох сторін видаткова накладна від 16.11.2020 №365 на суму 194 455,80 грн. та товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів NP16/11/20-1 (дата прибуття до вантажоодержувача 17.11.2020). На вказану поставку позивач виставив відповідачу рахунок від 16.11.2020 №325 на суму 194 455,80 грн.
Поставка була здійснена без отримання передоплати.
Відповідач оплату за товар, отриманий за специфікацією №2 не здійснив.
Згодом відповідач сплатив суму 212960,00 грн. платіжним дорученням від 28.12.2020 №701 із призначенням платежу «оплата за бітум зг договору 02/07 від 02.07.2020».
Враховуючи відсутність посилання у призначенні платежу на конкретний рахунок, або накладну, вказана оплата правомірно та у відповідності до пункту 4.12 договору була зарахована на оплату продукції, поставленої за специфікацією №1.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом, укладеними Специфікаціями встановлений порядок оплати на умовах 100% передоплати.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що незважаючи на відсутність 100% попередньої оплати вартості товару, позивач, виконуючи зобов'язання за Договором, здійснив передачу продукції відповідачу, при цьому відповідач прийняв виконання без зауважень.
За змістом частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
Відповідно до частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З огляду на викладене, за специфікацією №1 у відповідача з наступного дня після прийняття товару (04.07.2020 згідно ТТН) настав строк оплати. З огляду на зміст частини 5 ст. 254 ЦК України, оскільки 05.07.2020 припадає на вихідний, строк оплати настав 06.07.2020, а з 07.07.2020 настало прострочення.
За специфікацією №2 у відповідача з наступного дня після прийняття товару (17.11.2020 згідно ТТН) настав строк оплати (18.11.2020), а з 19.11.2020 настало прострочення.
Зазначене узгоджується також із положенням ст.692 ЦК України, відповідно до якої обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, та з умовами пункту 4.8 договору, згідно якого оплата у будь-якому випадку має бути здійснена не пізніше 5 календарних днів з дати підписання накладної.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Доказів перерахування коштів на користь позивача в розмірі, більшому, ніж визнає та доводить суду позивач, відповідач суду не подав, контррозрахунок заборгованості, а також будь-які матеріали, які б спростовували розрахунок позивача, відповідачем не подано.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 194455,80 грн. (312960,00 грн. (поставка за специфікацією №1) плюс 194455,80 грн. (поставка за специфікацією №2) мінус 100 000,00 грн. (оплата 31.08.2020) мінус 212960,00 грн. (оплата 28.12.2020) є обґрунтованою законною та такою, яку належить задовольнити.
Позивач просить суд також стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов'язання на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 3 654,91 грн. (за сукупний період з 02.09.2020 по 04.03.2021) та інфляційні втрати у сумі 12 286,75 грн. (за сукупний період вересень 2020 - січень 2021 року).
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних та інфляційні втрати не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим до нарахування процентів річних та інфляційних втрат не застосовується обмеження строку їх нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
За таких обставин, вірно визначивши строк виконання зобов'язання та встановивши дату початку прострочення, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (не виходячи при цьому за межі заявленого позивачем періоду):
Специфікація №1:
строк оплатифактично сплаченоБорг, грн.період прострочення3%, грн.Період нарахування інфляційнихінфляційні втрати
06.07.2020100 000,00 (31.08.2020)312 960,0007.07.2020-30.08.2020не заявленолипень-серпень 2020не заявлено
212 960,00 (28.12.2020)212 960,0031.08.2020-27.12.20202042,32 (з 02.09.20)вересень-грудень 20207985,97
всього 0 2042,32 7985,97
Специфікація №2
строк оплатифактично сплаченоБорг, грн.період прострочення3%, грн.Період нарахування інфляційнихінфляційні втрати
18.11.2020 194455,8019.11.2020 - 04.03.20211692,29грудень2020 - січень 20216288,34
всього 0 1692,29 6288,34
суд встановив, що з відповідача на користь позивача за заявлений період належать до стягнення 3% річних в сумі 3734,61 грн., та інфляційні втрати в сумі 14274,31 грн. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина 2 ст. 237 ГПК України), відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат належать до задоволення повністю у заявлених сумах 3654,91 грн. та 12286,75 грн. відповідно.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Біойл» повністю, ухвалює рішення про стягнення з кооперативу «Асфальтобетонщик» основного боргу у розмірі 194 455,80 грн., 3% річних у сумі 3654,91 грн. та інфляційних втрат у сумі 12286,75 грн.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору в сумі 3155,96 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Біойл» задовольнити повністю.
2. Стягнути з кооперативу «Асфальтобетонщик» (08292, Київська обл., м. Буча (пн), вул. Промислова, буд. 5, ідентифікаційний код 19413928)
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Біойл» (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 4, ідентифікаційний код 42098572)
194 455,80 грн. (сто дев'яносто чотири тисячі чотириста п'ятдесят п'ять гривень вісімдесят копійок) основного боргу,
3654,91 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні дев'яносто одну копійку) процентів річних,
12 286,75 грн. (дванадцять тисяч двісті вісімдесят шість гривень сімдесят п'ять копійок) інфляційних втрат,
3155,96 грн. (три тисячі сто п'ятдесят п'ять гривень дев'яносто шість копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 11.05.2021.
Суддя О.В. Конюх