ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.04.2021Справа № 910/16875/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши заяву Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у господарській справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Речкіна Олексія Олександровича
до Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"
про визнання незаконними та скасування частково тарифів
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Сербуль О.Ю.;
Фізична особа-підприємець Речкін Олексій Олександрович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати абзац 4 Тарифів щодо сфери: "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", а саме: "В разі якщо користувач вже розпочав використовувати фонограму (фонограми) та/або виконання (певну кількість виконань), то неподання користувачем акредитованій організації колективного управління показників розрахунку, понижуючих коефіцієнтів і системи знижок свідчитиме про те, що договір мав би бути укладеним за базовим тарифом, який дорівнює 50 (п'ятдесяти) мінімальним місячним заробітним платам в розмірі передбаченому законом на початок календарного року, в якому користувач розпочав зазначене використання.";
- визнати незаконним та скасувати пункт 3 Тарифів щодо сфери: "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", а саме: " 3. Тарифи щодо використання фонограм та/або виконань без дозволу акредитованої організації колективного управління. При використанні особою в своїй господарській діяльності фонограм та/або виконань без дозволу (без договору з акредитованою організацією колективного управління) застосовуються наступні тарифи для їх подальшого закріплення у договорі із акредитованою організацією колективного управління щодо періоду в якому такою організацією було зафіксоване зазначене порушення. Тариф за використання однієї фонограми та/або одного виконання без дозволу (без укладеного договору з акредитованої організації колективного управління) складає: 10 (десять) мінімальних місячних заробітних плат в розмірі передбаченому законом на початок календарного року в якому сталось бездозвільне (бездоговірне) використання. Сума компенсації визначена акредитованою організацію колективного управління на підставі такого тарифу може бути зменшена акредитованою організацією колективного управління в наслідок укладення нею мирової угоди із користувачем в рамках судового процесу ініційованого Організацією".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у задоволенні позову відмовлено.
12.04.2021 до суду надійшла заява Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (надіслана на електронну пошту суду), в якій відповідач просить суд стягнути з позивача на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" 30 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 розгляд заяви призначено на 29.04.2021.
У цьому судовому засіданні представник відповідача підтримав подану заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.
Отже, розглянувши заяву Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, яка підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3,4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.
У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2020 між Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - клієнт) та Адвокатським об'єднанням «ІНТЕЛКРАФТС» (далі - адвокатське об'єднання) укладено договір № 01/2020 про надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого, адвокатське об'єднання зобов'язується надавати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі і на умовах, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується прийняти і оплатити надану йому правову допомогу.
Професійна правнича допомога, що надається за цим договором: надання усних та письмових консультацій з юридичних питань, представництво інтересів клієнта перед всіма фізичними та юридичними особами, в органах державної влади та місцевого самоврядування, в судових органах будь-якої юрисдикції та/або інстанції, участь при розгляді цивільних, господарських, адміністративних справ у місцевих, апеляційних судах, у Верховному суді, надання іншої правничої допомоги (п. 1.2. договору).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом п'яти років (п. 5.1. договору у редакції додаткової угоди від 23.12.2020).
Відповідачем також додано до матеріалів справи акт від 12.04.2021 затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді першої інстанції, відповідно до якого адвокатським об'єднанням надана професійна правнича допомога по справі за позовом Фізичної особи-підприємця Речкіна Олексія Олександровича до клієнта (справа № 910/16875/20) на загальну суму 30 000, 00 грн без ПДВ, що сплачена клієнтом у повному обсязі, а саме: ознайомлення з позовною заявою та додатками до неї, вивчення та аналіз доказів у справі, формування правової позиції - 8 000, 00 грн; підготовка відзиву на позов, клопотань, додаткових пояснень, заяв та інших документів, ознайомлення з відповіддю на відзив, іншими документами позивача, підготовка заперечень на відповідь на відзив - 12 000, 00 грн; відвідування суду (участь у судових засіданнях) - 10 000, 00 грн. Загальна вартість - 30 000, 00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2021 відповідачем здійснено оплату послуг адвоката згідно договору № 01/2020 про надання професійної правничої допомоги від 14.01.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 1519 на загальну суму 30 000,00 грн.
За таких обставин, враховуючи те, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, перевіривши подані відповідачем докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої відповідачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд вважає за можливе покласти на позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000, 00 грн., при цьому суд зазначає, що такі витрати є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді першої інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Речкіна Олексія Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (вул. А. Аболмасова, буд. 5, група прим. 57, офіс 7, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код - 42502769) 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст додаткового рішення складено: 11.05.2021.
Суддя С.О. Щербаков