ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.05.2021Справа № 910/1624/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Армбуд», м. Івано-Франківськ
до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"», м. Київ в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"», Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ
про стягнення 331 142,17 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Армбуд» (далі - ТзОВ «Армбуд»/позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» (далі - ДП «НАЕК "Енергоатом"»/відповідач) про стягнення 331 142,17 грн заборгованості, у тому числі: 315 120,00 грн - основного боргу, 11 659,44 грн - збитків від інфляції та 4 362,37 грн - 3% річних, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06275 від 06.04.2020.
При цьому, у розрахунку ціни позову позивачем визначено, що розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача, складає 4 362,73 грн, водночас, в прохальній частині позовної заяви заявлено до стягнення суму 3% річних у розмірі 4 362,37 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.02.2021 позовну заяву ТзОВ «Армбуд» залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.
09.03.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.03.2021 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
01.04.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ДП «НАЕК "Енергоатом"» не заперечує проти задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 315 120,00 грн. Натомість, зазначає, що позивачем невірно визначено період нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
13.04.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив разом із заявою про поновлення строку на подання відповіді на відзив.
Зокрема, позивач зазначає, що невірно визначив період нарахування 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 329 726,66 грн, в тому числі: 315 120,00 грн - основного боргу, 10 717,98 грн - інфляційних втрат та 3 888,68 грн - 3 % річних.
Отже, розглянувши подану ТзОВ «Армбуд» відповідь на відзив, суд дійшов висновку, що позивачем фактично заявлено про зменшення позовних вимог.
Так, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ураховуючи, що провадження у справі № 910/1624/21 відкрито 12.03.2021, відповідно кінцевий строк на подання заяви про зменшення позовних вимог є 12.04.2021, проте, така заява позивача надійшла до суду 13.04.2021, тобто з порушенням встановленого строку.
Разом із тим, частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 4 Прикінцевих положень ГПК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Отже, приймаючи до уваги, що позивачем у заяві про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив, яка фактично є заявою про зменшення позовних вимог, обґрунтовано пропуск процесуального строку у зв'язку із запровадженням карантинних обмежень та віднесенням Івано-Франківської області до червоної зони, суд визнає поважними причини пропуску процесуального строку на здійснення такої процесуальної дії, що має наслідком прийняття такої заяви до розгляду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
06.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Армбуд» (далі - постачальник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» укладено договір на постачання товару №53-123-01-20-06275, відповідно до якого постачальник зобов'язався передати покупцю, а покупець прийняв на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код CPV 31710000-6 по ДК 021:2015 - Електронне обладнання (термінал мікропроцесорний), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 2.1. договору загальна вартість товару є твердою та складає: разом 262 600,00 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20%: 52 520,00 грн; всього з ПДВ: 315 120,00 грн.
В п. 2.2. договору сторони погодили, що за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації №1 та виконання постачальником умов п.п. 3.2., 5.1. цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
У відповідності до п. 3.1. договору постачання здійснюється протягом 90 днів з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 01.06.2020.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно; електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; документ, який підтверджує якість товару (сертифікат якості, або паспорт, або формуляр, або інше).
Відповідно до п. 3.3. договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
Сторони в п. 5.1. договору погодили, що приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС».
Дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього договору, та закінчується 31.12.2021 (п. 12.2 договору).
За твердженням сторін, 09.06.2020 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 126 828,00 грн, що підтверджується підписаною представниками позивача та відповідача видатковою накладною № IF000071 від 02.06.2020.
Крім того, 16.06.2020 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 188 292,00 грн, що підтверджується підписаною представниками сторін видатковою накладною № IF000073 від 12.06.2020.
Відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у підприємства утворилась заборгованість у розмірі 315 120,00 грн, що підтверджується підписаним між сторонами актом звіряння розрахунків від 31.07.2020 та не заперечується відповідачем.
04.11.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію на суму 315 120,00 грн, яка залишена останнім без задоволення.
Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з ДП «НАЕК "Енергоатом"» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» суму боргу у розмірі 315 120,00 грн, 3% річних в сумі 3 888,68 грн та інфляційні втрати у розмірі 10 717,98 грн, нараховані за видатковою накладною № IF000071 за період з 20.08.2020 по 01.02.2021 та за видатковою накладною № IF000073 за період з 15.09.2020 по 01.02.2021.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання товару № 53-123-01-20-06275 від 06.04.2020, відповідно до якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 315 120,00 грн, що підтверджується видатковими накладними № IF000071 від 02.06.2020 та № IF000073 від 12.06.2020.
Проте, в порушення умов вказаного договору, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у ДП «НАЕК "Енергоатом"» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» виникла заборгованість в сумі 315 120,00 грн, що також не заперечується відповідачем.
Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
В п. 2.2. договору сторони погодили, що за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації №1 та виконання постачальником умов п.п. 3.2., 5.1. цього договору.
При цьому, пунктом 3.2. договору передбачено, що з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно; електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; документ, який підтверджує якість товару (сертифікат якості, або паспорт, або формуляр, або інше).
Сторони в п. 5.1. договору встановили, що приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», СОУ НАЕК 038:2017 «Управління за купівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС».
Отже, з матеріалів справи вбачається, та не заперечується відповідачем, що ТзОВ «Армбуд» свої зобов'язання за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06275 від 06.04.2020 виконало належним чином.
Так, з урахуванням вимог п. 3.2. договору, за видатковою накладною № IF000071 від 02.06.2020 кінцевим строком оплати є 19.08.2020, а за видатковою накладною № IF000073 від 12.06.2020 є 14.09.2020.
Як встановлено судом вище, в порушення умов договору відповідач оплату за поставлений товар не здійснив.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги доводи позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що ДП «НАЕК "Енергоатом"» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» порушено умови договору на постачання товару №53-123-01-20-06275 від 06.04.2020 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 315 120,00 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3 888,68 грн та інфляційні втрати у розмірі 10 717,98 грн, нараховані на суму боргу по кожній видатковій накладній окремо.
Так, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, та встановив, що обчислення виконано арифметично правильно, відповідно ці вимоги підлягають також задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Армбуд» задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» (55001, Миколаївська область, місто Южноукраїнськ, промзона; ідентифікаційний код 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армбуд» (76018, місто Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 67; ідентифікаційний код 38712874) 315 120 (триста п'ятнадцять тисяч сто двадцять) грн 00 коп. - основного боргу, 3 888 (три тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн 68 коп. - 3% річних, 10 717 (десять тисяч сімсот сімнадцять) грн 98 коп. - інфляційних втрат та 4 945 (чотири тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн 90 коп. - судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук