номер провадження справи 9/27/21
11.05.2021 Справа № 908/390/21
м.Запоріжжя
За позовом: Фермерського господарства "Золотий жайвір", код ЄДРПОУ 35578504 (31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Запорізька, 11; адреса для листування: 46013, м. Тернопіль, а/с 646)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТ СТРОНГ СПІРІТ", код ЄДРПОУ 43221813 (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11)
про стягнення суми 20568,00 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику учасників справи
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Золотий жайвір" про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТ СТРОНГ СПІРІТ" грошових коштів у розмірі 20568,00 грн. та судових витрат.
Ухвалою суду від 09.03.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/390/21, присвоєний номер провадження 9/27/19. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
11.05.2021 за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням письмового викладення обставин (пояснень), наданих позивачем на виконання ухвали суду від 22.02.2021 про залишення позовної заяви без руху, які мотивовані наступним. 08 листопада 2019 року відповідачем (на той час - ТОВ «Оріхівська Агротехніка») за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, а саме - електронної пошти з адресою відправника « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на електронну пошту ФГ «Золотий жайвір»: «ІНФОРМАЦІЯ_2», якою на той час користувався позивач, було направлено пропозицію укласти договір купівлі-продажу запасних частин до сільськогосподарської техніки, шляхом направлення наступних файлів: «paxyнок.pdf»; «Виписка.pdf»; «Реквізити.pdf'»; «статут-pdf». Позивач погодився на таку пропозицію відповідача шляхом вчинення дій відповідно до вказаних у пропозиції умов договору. На підставі виставленого рахунку на оплату №000013 від 08.11.2019 року позивачем було здійснено попередню оплату за товар, а саме за: редуктор тарілки МВУ-6 - 2 шт., редуктор Т- образний МВУ-6 - 1 шт., тарілка МВУ-6 - 2 шт., полумуфта - 4 шт., на загальну суму 20 568,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 20 від 08 листопада 2019 року. Наведені обставини свідчать про укладення 08 листопада 2019 року між сторонами договору купівлі-продажу запасних частин до сільськогосподарської техніки (за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем) та виконання умов цього договору позивачем. Однак товар, що був оплачений позивачем, відповідачем до цього часу не поставлено. 06 січня 2021 року ТОВ «Оріхівська Агротехніка» змінило свою назву на ТОВ «ТРАСТ СТРОНГ СПІРІТ», а також свою адресу реєстрації. Намагаючись врегулювати даний спір у позасудовому порядку, ФГ «Золотий жайвір» засобами поштового зв'язку направило відповідачу претензію на суму 20 568,00 грн., яка повернута відділенням поштового зв'язку у зв'язку із закінченням терміну зберігання. У зв'язку із цим, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом. Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 638-642, 712 ЦК України, ст.193, ч. 1 ст. 265 ГК України. Згідно з викладеним у позовній заяві попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які ФГ «Золотий жайвір» понесло і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми 2 270,00 витрат на сплату судового збору та суми 6000,00 грн. витрат на правничу (правову) допомогу.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі, що була надіслана відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві, яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута підприємством поштового зв'язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.
Згідно з частиною 1 ст. 7 та ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на все вищевикладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріхівська Агротехніка» (Постачальник), код ЄДРПОУ 43221813 (місцезнаходження: 70500, Запорізька область, м.Оріхів, вул. Пісочна, буд. 3а), шляхом направлення на електронну поштову скриньку, виставив ФГ «Золотий жайвір» (Позивач у справі) рахунок № 000013 від 08.11.2019 на оплату наступного товару: редуктор тарілки МВУ-6 - 2 шт. - на суму 7 000 грн., редуктор Т- образний МВУ-6 - 1 шт. - на суму 4700 грн., тарілка МВУ-6 - 2 шт. - на суму 4000 грн., полумуфта - 4 шт. - на суму 1440 грн., всього - на загальну суму 20568, 00 грн. з ПДВ.
За платіжним дорученням № 20 від 08.11.2019 ФГ «Золотий жайвір» перераховано на рахунок одержувача - ТОВ «Оріхівська Агротехніка» (код ЄДРПОУ 43221813) суму 20568, 00 грн. за запчастини згідно рахунку №000013 від 08.11.2019, на вказані у цьому рахунку платіжні реквізити.
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.01.2021, юридична особа ТОВ «Оріхівська Агротехніка» (код ЄДРПОУ 43221813) змінило 06.01.2021 найменування та адресу місцезнаходження. Єдиний державний реєстр містить такі відомості щодо юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 43221813: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАСТ СТРОНГ СПІРІТ» (відповідач у даній справі), місцезнаходження: 69035, м.Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11.
14.01.2021 Фермерським господарством «Золотий жайвір» на вищевказану адресу ТОВ «ТРАСТ СТРОНГ СПІРІТ» направлено претензію з вимогою поставити товар, зазначений в рахунку № 000013 від 08.11.2019, або повернути кошти в загальній сумі 20568,00 грн. за сплачений, але непоставлений товар. Направлення претензії підтверджується описом вкладення, поштовою накладною № 4600115712146 від 14.01.2021 та фіскальним чеком, копії яких містяться в матеріалах справи.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.
Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 207, ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Згідно з п. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду.
Із досліджених судом доказів, які містяться в матеріалах справи, слідує, що між позивачем та відповідачем на підставі ст.ст.11, 202, 509, 642 ЦК України, ст. 181 ГК України виникли зобов'язання, фактично сторонами у спрощений спосіб укладено договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом (ч. 7 ст. 193 ГК України).
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 530 ЦК України, зокрема, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з оплатою позивачем рахунку № 000013 від 08.11.2019, виставленого ТОВ «Оріхівська Агротехніка», код ЄДРПОУ43221813, яке на даний час має назву ТОВ «ТРАСТ СТРОНГ СПІРІТ», у останнього виникло зобов'язання поставити ФГ «Золотий жайвір» визначений у цьому рахунку товар, на загальну суму 20568, 00 грн. з ПДВ.
14.01.2021 Фермерським господарством «Золотий жайвір» направлено на адресу на ТОВ «ТРАСТ СТРОНГ СПІРІТ» претензію з вимогою поставити товар, зазначений в рахунку № 000013 від 08.11.2019, або повернути кошти в загальній сумі 20568,00 грн. за оплачений, але не поставлений товар, яка залишилась без відповіді та задоволення.
Згідно з ч.1 ст. 13, ч. ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Із змісту положень ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлені договором або законом. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Згідно з положеннями статей 73, 74, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Позивачем надані в матеріали справи (додані до позову) документи, які підтверджують викладені ним обставини та заявлені позовні вимоги.
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів поставки оплаченого товару або повернення позивачу, на його вимогу, перерахованої суми попередньої оплати не надав.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 20568,00 грн. попередньої оплати є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Позивачем у позовній заяві був викладений орієнтований розрахунок витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 6000,00 грн. та заявлено про стягнення з відповідача суми вказаних судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з ч. 1 ст. 124 цього Кодексу з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження заявлених витрат, позивач з клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів понесених витрат на правову допомогу, що надійшло до суду 26.03.2021, надав копію договору про надання правової допомоги від 21.12.2017, укладеного між адвокатом Покотило Ю.В. та ФГ «Золотий жайвір» (Клієнт), Акт виконаних робіт (наданих юридичних послуг) від 19.03.2021, квитанцію до прибутково касового ордера № 19/03/21-1 від 19.03.2021.
Відповідно до умов вказаного договору про надання правової допомоги Клієнт доручає Адвокату, зокрема, захист та представництво своїх інтересів в усіх правоохоронних органах, судах усіх інстанцій та юрисдикції, з усіма правами наданими позивачу, відповідачу та третій особі та уповноважує адвоката при виконанні доручення здійснити всі передбачені або не заборонені законом дії для максимального задоволення законних інтересів Клієнта (п.п.1,2). Сторонами погоджено гонорар за надання правової допомоги Клієнту, який передбачено в окремому додатку до договору або в акті виконаних робіт (п.3). В Акті виконаних робіт (наданих юридичних послуг) від 19.03.2021 наведено детальний опис робіт (послуг), які пов'язані з підготовкою та складанням документів для подання до господарського суду позовної заяви у даній справі, та їх вартість, всього - на загальну суму 6000 грн. На підтвердження сплати адвокату суми 6000 грн. гонорару позивачем надано квитанцію до прибутково касового ордера № 19/03/21-1 від 19.03.2021.
Від відповідача заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, заявленого позивачем, не надійшло.
Суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які підтверджено належними доказами.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТ СТРОНГ СПІРІТ", код ЄДРПОУ 43221813 (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11) на користь Фермерського господарства "Золотий жайвір", код ЄДРПОУ 35578504 (31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Запорізька, 11) суму 20568 (двадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. боргу, суму 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору, суму 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 11.05.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва