номер провадження справи 5/218/20
26.04.2021 Справа № 908/3395/20
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П., розглянувши матеріали справи
За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6; адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 42767945)
До відповідача: Лисициної Катерини Валеріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Концерн "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А; код ЄДРПОУ 33689922)
про зобов'язання повернути державне нерухоме майно
та стягнення 27 736,36грн.,
За участю представників сторін:
Від позивача: Нікішина О.М., довіреність №15 від 15.04.2020;
Від відповідача: не з'явився;
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився;
29.12.2020 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 21.12.2020 р. за вих. №10-007-07503 (вх.№3660/08-07/20 від 29.12.2020 р.) до Лисициної Катерини Валеріївни про зобов'язання повернути державне нерухоме майно та стягнення 27 736,36 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2020 р. справу №908/3395/20 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 29.12.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3395/20 в порядку загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження - 5/218/20. Підготовче засідання призначено на 27.01.2021 р. об 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою.
Ухвалою від 27.04.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 29.03.2021 р., розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 15.03.2021р. на 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 15.03.2021 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Концерн "Військторгсервіс", закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.03.2021р. об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, явку представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
Ухвалою від 29.03.2021 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 26.04.2021 р. о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
У судовому засіданні 26.04.2021 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 26.04.2021 р. здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд".
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги зазначивши, що 15.08.2017р. між РВ ФДМУ по Запорізькій області та ФОП Лисициною К.В. укладено договір оренди державного нерухомого майна №3655/д. Відповідно до інформації ЄДРПОУ 21.02.2018 р. внесено запис про припинення ФОП Лисициної К.В. У зв'язку з тим, що вказаний договір укладено з ФОП, то припинення підприємницької діяльності ФОП припиняє дію договору, укладеного з такою особою. Позивачем направлено на адресу відповідача лист про припинення договору з актом приймання - передачі. Однак, на даний час майно не повернуто, тому на підставі п.10.11 договору та ст. 785 ЦК України відповідачу нараховано неустойку за період з 21.02.2018 р. по 15.12.2020 р. в розмірі 27 456,70 грн. Також позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 277,79 грн. та пеню в сумі 1,87 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 611, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 17, 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
Представник Концерну "Військторгсервіс" у судове засідання не з'явився.
26.04.2021 р. на адресу електронної пошти суду від Концерну "Військторгсервіс" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.
В матеріалах справи містяться письмові пояснення Концерну "Військторгсервіс" щодо позову № 173-е від 25.03.2021 р. (вх. № 6310/08-08/21 від 29.03.2021 р.), у яких зазначено, що Лисицина К.В. припиняючи свою підприємницьку діяльність зобов'язана була вчиняти свої дії відповідно до норм ЦК України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Однак, оскільки, Лисицина К.В. не виконала свої обов'язки щодо передачі орендованого майна балансоутримувачу - Концерну «Військторгсервіс» за Актом приймання-передачі, то вона зобов'язана нести передбачену законом відповідальність - сплатити неустойку в сумі 27456,7 грн., орендну плату за користування орендованим майном в сумі 277,79 грн. та пеню в сумі 1,87 грн., які нараховані позивачем у справі. Третя особа підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал суду. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Письмовий відзив на позовну заяву до суду не надіслав.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Лисициної Катерини Валеріївни є наступна адреса: АДРЕСА_1 .
Саме за вказаною адресою здійснювалось листування з відповідачем.
З матеріалів справи вбачається, що копії ухвал Господарського суду Запорізької області від 29.12.2020 р. про відкриття провадження у справі №908/3395/20, від 27.01.2021 р. про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та відкладення підготовчого провадження на 15.03.2021 р., від 29.03.2021 р. про оголошення перерви до 26.04.2021 р., які були направлені на адресу відповідача, повернулись до суду з відміткою АТ «Укрпошта» причина повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).
Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначених судових засідань, не скористався своїм правом на подання до матеріалів справи письмового відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд
З матеріалів справи вбачається, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лисициною Катериною Валеріївною (далі - Орендар) 15.08.2017 р. укладено договір оренди державного нерухомого майна №3655/д, що перебуває на балансі Новомосковської філії Концерну «Військторгсервіс».
Згідно з п. 1.1 договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення №2 та частину приміщення спільного користування №1 (площею 10,0 кв.м.), загальною площею 43,3 кв.м., першого поверху будинку побуту (Літ. А-2), реєстровий номер 33689922.25.ААААЕЕ567, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 80а.
У пункті 3.1. договору визначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами та доповненнями), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - липень 2017 р. 381,12грн.
Відповідно до п.3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п.10.1 договору, останній укладено строком з 15.08.2017 р. по 13.08.2020 р. включно.
Відповідно до Акту приймання-передавання від 15.08.2017 р. Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення №2 та частину приміщення спільного користування №1 (площею 10,0 кв.м.), загальною площею 43,3 кв.м., першого поверху будинку побуту (Літ. А-2), реєстровий номер 33689922.25.ААААЕЕ567, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 80а.
Згідно наказу Фонду державного майна України від 17.01.2019 р. № 39 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» Регіональне відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - регіональне відділення) є правонаступником майна, прав та обов'язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.
Відповідно до Договору про зміни №1 від 12.12.2017 р. до договору оренди від 15.08.2017 р. №3655/д, сторони у п.1.1. погодили, що по тексту договору оренди та Акта приймання-передавання замість слів «Новомосковська філія Концерну «Військторгсервіс», код ЄДРПОУ 35378909» слід читати «Харківська філія Концерну «Військторгсервіс», код ЄДРПОУ 38746882.
Листом від 15.02.2018 р. за вих. №49/1Д Східна філія Концерну «Військторгсервіс» повідомила регіональне відділення, що останній є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків Новомосковської філії Концерну «Військторгсервіс» та є належним балансоутримувачем за договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є договір, який в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Вимогами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1 та 4 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Також у п. 5.3 Договору зазначено, що Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Станом на 15.12.2020 р. за користування державним майном у відповідача існує заборгованість з орендної плати за період з січня по лютий 2018 р. в сумі 277,79 грн.
Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів сплати суми в розмірі 277,79 грн. за орендні платежі, отже заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 277,79 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 551 ЦК України, розмір неустойки встановлюється договором.
Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, на який нараховується пеня від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України та п. 9.1 Договору, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Отже, за невиконання Орендарем основного грошового зобов'язання за договором Орендодавцем нараховано пеню за період з 16.08.2017 р. по 20.02.2018 р. в сумі 1,87 грн., розрахунок якої перевірено судом, та сума пені в розмірі 1,87 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Згідно з п. 10.10 договору, у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів, з дати розірвання (припинення) повертається Орендарем Балансоутримувачеві. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами відповідного Акта приймання - передавання. Обов'язок по складанню Акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.
Пунктом 10.11 договору передбачено, що у випадку невиконання Орендарем обов'язку щодо повернення Майна в термін визначений п. 10.10 Договору, Орендар сплачує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту приймання-передавання, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.
20.03.2018 р. Регіональним відділенням направлено на адресу Лисициної К.В. лист за вих. №13-13-01451 про припинення договору з підстави припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, до якого додано акт прийому-передачі.
Однак, підписаний зі сторони Лисициної К.В. акт прийому-передачі до регіонального відділення не повертався.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження повернення Балансоутримувачу орендованого майна на підставі договору оренди від 15.08.2017 р. №3655/д згідно п. 10.10 договору, а отже заявлені позовні вимоги щодо зобов'язання Лисициної К.В. повернути державне нерухоме майно: нежитлове приміщення №2 та частину приміщення спільного користування №1 (площею 10,0 кв.м.), загальною площею 43.3 кв.м., першого поверху будинку побуту (літ. А-2), реєстровий номер 33689922.25.ААААЕЕ567, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , Східній філії Концерну «Військторгсервіс» (код ЄДРПОУ 38746882) по акту приймання - передавання, підлягають задоволенню.
Отже, враховуючи, що майно Орендарем не повернуто за актом прийому-передачі, тому на підставі п. 10.11 договору та ст. 785 Цивільного кодексу України позивачем нараховано неустойку за період з 21.02.2018 р. по 15.12.2020 р. в розмірі 27 456,70грн., розрахунок якої перевірено судом та який є вірним, відповідає вимогам законодавства, а тому сума неустойки в розмірі 27 456,70 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 21.02.2018 р. внесено запис про припинення фізичної особи - підприємця Лисициної Катерини Валеріївни.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, що діяла на момент укладання та припинення договору оренди), фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна з метою використання його для підприємницької діяльності, до укладення договору зобов'язана зареєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності
Отже, оскільки договір було укладено з фізичною особою-підприємцем, то припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця припиняє дію договору, укладеного з такою особою, а тому враховуючи зазначене, вказаний договір достроково припинив свою дію з 21.02.2018 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
У ч. 2 ст. 128 Господарського кодексу України, передбачено, що громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
Статтею 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею, як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін, як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, належність спору відноситься до господарської юрисдикції.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 р. у справі № 916/559/17 (провадження №12-113гс18).
Отже, фізична особа і після припинення підприємницької діяльності має продовжувати відповідати за своїми зобов'язаннями, а обсяг такої відповідальності жодним чином не змінюється.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Лисициної Катерини Валеріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Державного бюджету України заборгованість з орендної плати в розмірі 277 (двісті сімдесят сім) грн. 79 коп., пеню в розмірі 1 (одна) грн. 87 коп., неустойку в розмірі 27 456 (двадцять сім тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 70 коп., шляхом перерахування грошових коштів за наступними реквізитами: Отримувач: державний бюджет Шевченківського району, 22080300; код ЄДРПОУ: 38025367; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA 138999980313050094000008009. Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6; адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 42767945). Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. Стягнути з Лисициної Катерини Валеріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6; адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 42767945) витрати по сплаті судового збору в сумі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
4. Зобов'язати Лисицину Катерину Валеріївну ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) повернути державне нерухоме майно: нежитлове приміщення №2 та частину приміщення спільного користування №1 (площею 10,0 кв.м.), загальною площею 43.3 кв.м., першого поверху будинку побуту (літ. А-2), реєстровий номер 33689922.25.ААААЕЕ567, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 80а, Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А; код ЄДРПОУ 33689922) по акту приймання - передавання.
У зв'язку з перебування судді Проскурякова К.В. у відпустці з 05.05.2021 р. по 07.05.2021 р. повне рішення складено та підписано: 11.05.2021 р.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.