вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.04.2021м. ДніпроСправа № 904/5694/20
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" м. Кривий Ріг
за участю третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг
за участю третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг
про стягнення збитків в розмірі 116529грн.50коп. Новікова Р.Г.
Представники:
від позивача, третьої особи-1: Ольховська А.М., довіреність №7/16/198 від 26.01.2021, довіреність №17/26/1265 від 29.12.2020;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради м. Кривий Ріг звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" м. Кривий Ріг з позовом про стягнення збитків в розмірі 116529грн.50коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недотримання відповідачем вимог договору оренди об'єктів комунальної власності міста №19/5 від 15.05.2018 щодо забезпечення збереження орендованого майна, утримання майна в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, що призвело до спалаху пожежі в орендованому приміщенні, що входить до комплексу будівель та споруд по вул. Харківській,4 у місті Кривому Розі.
Позивач зазначає, що на підставі договору оренди об'єктів комунальної власності міста №19/5 від 15.05.2018 відповідач отримав у строкове платне користування нежитлове приміщення, вбудоване в окремо розташовану нежилу одноповерхову будівлю, загальною площею 92,8м2, розташований за адресою: вул. Харківська, 4 для використання під розміщення службових приміщень.
Балансоутримувачем цього приміщення є Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради.
Внаслідок пожежі в будівлі (нежитлового призначення) комунальної власності розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вулиця Харківська, будинок 4, що сталась 06.04.2019, було знищено частину даху будівлі та пошкоджено облицювання стін та стелі, внутрішнє устаткування, дахове покриття та перекриття.
Посилаючись на висновок експертного дослідження від 12.06.2019, виконаний судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС на підставі заяви КПТП "Криворіжтепломережа", позивач стверджує про виникнення пожежі саме в орендованому відповідачем приміщенні та покладення на відповідача відповідальності з її наслідків.
Згідно зі звітом про оцінку вартості майна від 01.06.2020, затвердженим наказом Управління комунальної власності міста №17 від 10.06.2020, розмір заподіяних збитків внаслідок знищення (псування) частини нежитлового приміщення через пожежу становить 95765грн. (без ПДВ) та 114918грн. (з ПДВ).
Також позивач зазначає про несення ним витрат з оплати послуг проведення незалежної оцінки в розмірі 695грн.75коп. та послуг рецензування звіту про оцінку у розмірі 220грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.11.2020.
Вказана ухвала направлялась на адресу відповідача та була повернена підприємством поштового зв'язку з відомостями про закінчення строку зберігання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2020 відмовлено в задоволенні заяви Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про участь в режимі відеоконференції у судовому засіданні, призначеному на 24.11.2020.
В підготовчому судовому засіданні від 24.11.2020 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав усні пояснення про допущення описки в частині дати укладення договору №КРБ/13/33 при посиланні на нього в позові. Також були надані усні пояснення щодо виконання орендарем (відповідачем) обов'язку за договором оренди об'єктів комунальної власності міста №19/5 від 15.05.2018 застрахувати об'єкт оренди та надати страховий поліс. Представником позивача в судовому засіданні було надано копію договору №КРБ/13/33 та копію листів відповідача на адресу позивача №2243 від 12.12.2019, №88 від 30.01.2020.
Відповідач явку свого представника не забезпечив, документи до суду не надавав.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 підготовче засідання відкладене на 14.12.2020.
На адресу суду 14.12.2020 надійшло сформоване в системі "Електронний суд" клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 14.12.2020, через перебування представника позивача на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 11.01.2021.
Через відсутність бюджетного фінансування тимчасово припинялось відправлення судом поштової кореспонденції на адресу учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2021 підготовче засідання відкладено на 27.01.2021.
Вказана ухвала суду була отримана відповідачем 20.01.2021.
На електронну пошту суду 11.01.2021 надійшла заява представника відповідача про відкладення судового засідання, призначеного на 11.01.2021, та надання матеріалів справи для ознайомлення. Вказана заява не була підписана електронним цифровим підписом представника відповідача, тобто була подана без дотримання вимог частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
На адресу суду 12.01.2021 надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копії листа Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради №7-23/16/3348 від 09.12.2020.
На адресу суду 12.01.2021 надійшла заява представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку “EasyCon”.
На електронну пошту суду 27.01.2021 надійшла заява представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату. Вказана заява не була підписана електронним цифровим підписом представника відповідача, тобто була подана без дотримання вимог частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
На адресу суду 27.01.2021 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання позивача про забезпечення участі в судовому засіданні на 27.01.2021 іншого представника позивача - Ольховської А.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2021 підготовче засідання відкладено на 15.02.2021.
Вказана ухвала суду була отримана відповідачем 10.02.2021.
На електронну пошту суду 12.02.2021 надійшов відзив на позовну заяву. Судом встановлено, що поданий відзив не підписаний електронним цифровим підписом. Тобто відзив був поданий без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України.
В підготовчому судовому засіданні від 15.02.2021 представники позивача заявили усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Криворізьку міську раду.
Відповідач явку свого представника в підготовче засідання не забезпечив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2021 задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Криворізьку міську раду. Підготовче засідання відкладене на 16.03.2021.
Вказана ухвала була отримана відповідачем 03.03.2021.
На адресу суду 15.02.2021 засобами поштового зв'язку надійшов відзив відповідача про незгоду із заявленими вимогами через недоведеність наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення.
Також відповідач вказував, що висновок експертного дослідження від 12.06.2019 є недопустимим доказом та не може прийматись судом до уваги.
В обґрунтування посилався на те, що висновок був складений на замовлення Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", який не є учасником справи. В експертному висновку відсутнє попередження експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Експертне дослідження проведене без запрошення представників відповідача.
Вказаний відзив був направлений на адресу суду та учасників справи 12.02.2021. До відзиву не було додано клопотання про поновлення строку на подання відзиву.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу стало відомо про розгляд Господарським судом Дніпропетровської області справи №904/5694/20 принаймні з 11.01.2021. Додатково слід зазначити, що ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2021 відповідач отримав 20.01.2021.
Відповідач не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи. В Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на 20.01.2021 були розміщені ухвали Господарського суду Дніпропетровської області, винесені судом на той момент, у тому числі, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2020 про відкриття провадження у справі.
З огляду на положення статті 118 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає без розгляду відзив відповідача.
У письмових поясненнях Криворізької міської ради від 11.03.2021, що надійшли до суду 15.03.2021, було вказано про те, що осередок загоряння знаходився в приміщенні, яке орендував відповідач на умовах договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста №19/5 від 15.05.2018.
Відповідальною особою за завдану під час пожежі шкоду є відповідач. Він на момент пожежі на підставі договору оренди користувався приміщенням, де виникла пожежа, внаслідок чого було знищено комунальне майно за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Харківська,4.
На підставі наведеного, третя особа підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості третьої особи - 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа". Підготовче засідання відкладене на 31.03.2021.
Вказана ухвала отримана відповідачем 31.03.2021.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2021 задоволено клопотання позивача про виправлення описки, допущеної в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021. Визначено вважати правильним за текстом ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 залучення Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача. Підготовче засідання відкладено на 12.04.2021.
У письмових поясненнях, що надійшли до суду 08.04.2021, Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" зазначило, що позивач як вигодонабувач з моменту початку дії договору добровільного страхування майна серії 212/01 №007/001/180214767 від 19.06.2018, а саме - з 00год.00хв. 22.06.2018, набув право вимагати виконання зобов'язання на свою користь.
В заяві, яка надійшла на електронну пошту суду 12.04.2021, представник Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" просив провести судове засідання за відсутності представника третьої особи 2. Заява була підписана електронним цифровим підписом представника третьої особи 2.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2021 закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.04.2021.
В судовому засіданні від 28.04.2021 представник позивача повідомив суд про направлення на електронну адресу суду відповіді на відзив.
В судовому засіданні судом було з'ясовано, що згідно даних сайту «Укрпошти» позивач отримав відзив відповідача 15.02.2021. Клопотання про поновлення пропущеного строку позивач не заявляв.
З огляду на положення статті 118 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає без розгляду відповідь на відзив відповідача.
Додатково суд зазначає, що представнику позивача була надана можливість викласти у вступному слові усні заперечення щодо доводів відповідача, наведених у відзиві, під час розгляду справи по суті в судовому засіданні від 28.04.2021.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи 1, суд установив таке.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення збитків в розмірі 116529грн.50коп.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс КР» (далі - орендар) та Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (далі - орендодавець) був укладений договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста №19/5 від 15.05.2018 (далі - договір оренди), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення, вбудоване в окремо розташовану нежилу одноповерхову будівлю, загальною площею 92,8м2, за адресою: вул. Харківська, 4 для розміщення службових приміщень.
Згідно пункту 10.1 договору оренди цей договір діє з 15.05.2018 по 15.04.2021 включно.
Пунктом 2.2 договору оренди передбачено, що вступ орендаря в строкове платне користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням акту приймання-передачі, який підписується з КП «Парковка та реклама».
Відповідно до акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 15.05.2018 орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, вбудоване в окремо розташовану нежилу одноповерхову будівлю, загальною площею 92,8м2, за адресою: вул. Харківська, 4 для розміщення службових приміщень.
Розділом 6 договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний - нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки та санітарії в приміщеннях; забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, утримувати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки; здійснювати заходи протипожежної безпеки. У разі погіршення стану бо знищення чи допущення порушення щодо орендованого майна орендар відшкодовує орендодавцю збитки.
Згідно з матеріалами справи, Комунальне підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" користувалось нежитловим приміщення площею 465м2, також розташованим за адресою вул. Харківська, 4, на підставі договору позички від 28.04.2016, укладеним між Управлінням комунальної власності міста виконкому міської ради та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа". Тобто третя особа 2 користувалось приміщенням також розташованим в будівлі, в якій 16.04.2019 виникла пожежа.
Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється учасниками справи, 06.04.2019 в будівлі за адресою: вул. Харківська, 4 сталась пожежа, внаслідок якої було знищено частину даху будівлі та пошкоджено облицювання стін та стелі, внутрішнє устаткування, дахове покриття та перекриття.
Відповідно до звіту про оцінку вартості майна від 01.06.2020, затвердженого наказом Управління комунальної власності міста №17 від 10.06.2020, розмір заподіяних збитків внаслідок знищення (псування) частини нежитлового приміщення через пожежу становить 95765грн. (без ПДВ) та 114918грн. (з ПДВ).
Також позивач зазначає про несення ним витрат з оплати послуг проведення незалежної оцінки в розмірі 695грн.75коп. на підставі договору про надання послуг з незалежної оцінки розміру збитків нанесених об'єкту нерухомості, що постраждав в результаті пожежі №16 від 01.06.2020, укладеного між позивачем та ТОВ «Інвест-Кривбас-Експерт», та послуг рецензування звіту про оцінку у розмірі 220грн. на підставі договору про рецензування звіту з незалежної оцінки розміру збитків, нанесених об'єкту нерухомості, що постраждав в результаті пожежі №17 від 05.06.2020, укладеного між позивачем та ТОВ «Оціночна фірма «ПОГЛЯД».
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини четвертої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно з частинами першою, другою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Стаття 224 Господарського кодексу України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
При цьому згідно з вимогами частини другої статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох складових правопорушення, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Виходячи з наведеного та вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтування їх розміру, доведення безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв'язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.
Стверджуючи про наявність причино-наслідкового зв'язку та вини відповідача у пошкодженні будівлі внаслідок пожежі, позивач посилається на висновок експертного дослідження №14/10.8/5 від 12.06.2019 та недотримання відповідачем зобов'язань за договором оренди щодо забезпечення збереження орендованого майна, утримання майна в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки.
Частинами 1, 2 статті Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Згідно з частиною 5 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Долучений до матеріалів справи позивачем висновок не містить таких застережень.
Суд оцінюватиме висновок експертного дослідження №14/10.8/5 від 12.06.2019 разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач стверджував, що пожежа 16.04.2019 виникла в приміщенні, яке перебувало в строковому користуванні відповідача. Протягом розгляду справи відповідач не висловлював заперечень стосовно цієї обставини.
У висновку експертного дослідження №14/10.8/5 від 12.06.2019, виконаного судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Віценко О.О. на підставі заяви Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", було зазначено, що осередок пожежі, що сталась 16.04.2019 за адресою - вул. Харківська, 4, знаходився в середній частині приміщення 8/12.9.
Також у висновку було вказано, що причиною виникнення пожежі є дія теплових проявів електричної енергії в осередку виникнення пожежі.
До теплових проявів електричної енергії належать (підручник «Електротехніка та пожежна профілактика в електроустановках», затверджений Міністерством освіти і науки України, автори О.В. Кулаков, В.О. Росоха, Харків 2012):
- електрична іскра (дуга). Виділяють іскри та дуги, що виникають внаслідок термічної дії струмів короткого замикання, електричні іскри (краплі металу), що створюються при електрозварюванні, виникають при руйнації колб електричних ламп розжарювання загального призначення або внаслідок накопичування зарядів статичної електрики.
Основна причина виникнення короткого замикання - порушення ізоляції провідників.
- нагрівання речовин, окремих вузлів та поверхонь технологічного устаткування. Відрізняють нагрівання електропроводу при виникненні перевантаження, нагрівання електричних контактів при виникненні великих перехідних опорів.
Причинами струмових перевантажень у кабельних виробах є:
· помилки при проектуванні електричних мереж;
· вмикання в мережу споживачів, не передбачених проектом;
· підвищення температури навколишнього середовища;
· КЗ у вторинних колах трансформаторів;
· механічні перевантаження електродвигунів тощо.
Причинами струмових перевантажень у кабельних виробах є:
· помилки при проектуванні електричних мереж;
· вмикання в мережу споживачів, не передбачених проектом;
· підвищення температури навколишнього середовища;
· КЗ у вторинних колах трансформаторів;
· механічні перевантаження електродвигунів тощо.
Причинами струмових перевантажень у кабельних виробах є:
· помилки при проектуванні електричних мереж;
· вмикання в мережу споживачів, не передбачених проектом;
· підвищення температури навколишнього середовища;
· КЗ у вторинних колах трансформаторів;
· механічні перевантаження електродвигунів тощо.
Причинами струмових перевантажень у кабельних виробах є:
· помилки при проектуванні електричних мереж;
· вмикання в мережу споживачів, не передбачених проектом;
· підвищення температури навколишнього середовища;
· КЗ у вторинних колах трансформаторів;
· механічні перевантаження електродвигунів тощо.
Виявити струмове перевантаження можливо двома способам
Причинами струмових перевантажень у кабельних виробах є - помилки при проектуванні електричних мереж; вмикання в мережу споживачів, не передбачених проектом; підвищення температури навколишнього середовища; коротке замикання у вторинних колах трансформаторів; механічні перевантаження електродвигунів тощо.
Причинами виникнення великих перехідних опорів у контактних з'єднаннях є - електрохімічна корозія металевих частин через їх несумісність; окислення та руйнування металевих поверхонь контактних з'єднань внаслідок корозії під впливом тепла, вологи, агресивних речовин та іскріння; текучість та втома металів у з'єднаннях; послаблення поверхні контакту через внутрішню та зовнішню вібрацію; виконання з'єднань методом "скрутки" та за допомогою нестандартних з'єднувальних пристроїв; застосування пристроїв з'єднання, параметри яких не відповідають допустимому струмовому навантаженню та умовам експлуатації, вказаним в інструкціях виробників; недостатнє притиснення провідників під час виконання монтажу з'єднання.
- розряди атмосферної електрики. Відрізняють прямий удар блискавки та вторинні дії блискавки.
- нагрівання електропроводів при виникненні перенапруги та струмів витоку.
Перенапруга - аварійне підвищення напруги вище за номінальну. Перенапруги бувають імпульсними (короткочасними) та тривалими.
Імпульсні перенапруги виникають внаслідок вторинних дій блискавки та перехідних процесів під час вмикання або вимикання потужних споживачів електричної енергії. Вплив таких перенапруг може призвести до електричного пробою ізоляції, наслідком якого може стати утворення електричних дуг та іскор в місцях пробою або пошкодження ізоляції з подальшим протіканням струму витоку та виникненням короткого замикання в кабельних виробах.
Тривалі перенапруги виникають внаслідок аварійних режимів роботи електромережі та порушень правил виконання ремонтних робіт.
Причинами виникнення струму витоку в кабельних виробах є - мікродефекти ізоляції, отримані при порушенні технології виготовлення; механічні пошкодження ізоляції під час транспортування, монтажу та експлуатації; теплове й електричне старіння ізоляції, вплив вологи та агресивного середовища; обрив або від'єднання проводів і доторкання їх до елементів будівель і споруд тощо.
У висновку експертного дослідження №14/10.8/5 від 12.06.2019 не визначено, який саме тепловий прояв електричної енергії став причиною пожежі.
Таким чином, теплові прояви електричної енергії в орендованому приміщенні могли виникнути як внаслідок дій або бездіяльності відповідача, так і за незалежних від відповідача обставин.
Додатково суд зазначає, що відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином на власникові комунального майна (орендованого приміщення) також лежить обов'язок належним чином утримувати електромережу в будівлі вул. Харківська, 4.
Позивач не довів належними доказами як вину відповідача у виникненні пожежі в орендованому приміщенні, так і причино-наслідковий зв'язок між діями(бездіяльністю) відповідача та пожежею в орендованому відповідачем приміщенні, що призвела до пошкодження будівлі. Тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позову на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради м. Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" м. Кривий Рігза участю третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг за участю третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг про стягнення збитків в розмірі 116529грн.50коп. - відмовити.
В судовому засіданні 28.04.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 11.05.2021.
Суддя Р.Г. Новікова