вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.05.2021м. ДніпроСправа № 904/2793/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України, м. Харків
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ", м. Жовті Води, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 111 888,59 грн. за договором № 12с/101/53-142-04-20-01260 від 21.08.2020 року.
Інститут сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Відповідач) заборгованості за договором № 12с/101/53-142-04-20-01260 від 21.08.2020 року про поставку сцинтиляційної збірки у сумі 111 888,59 грн., яка складається з суми основного боргу - 110 868,00 грн. та 1 020,59 грн. - пені.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
31.03.2021 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № 12-07/1038 від 26.03.2021 року.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 12с/101/53-142-04-20-01260 від 21.08.2020 року, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Позиція відповідача, викладена у відзиві
Відповідач позовні вимоги визнає та зазначив, що ним було здійснено часткову оплату продукції у сумі 27 657,11 грн., з розрахунком пені згоден.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов'язаних з укладенням Договору, умов та строку поставки товару, встановлення факту постави товару та встановлення факту невиконання відповідачем договору в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2020 між Інститутом сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України (далі - постачальник, позивач) та Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - покупець, відповідач) укладено договір №12с/101/53-142-04-20-01260 (далі - договір).
Пунктом 1 вказаного договору встановлено, що постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, поставити покупцеві сцинтиляційні збірки (код ДК 021:2015 - 38430000-8 Детектори та аналізатори) (далі - продукція), а покупець - прийняти і оплатити продукцію на умовах, визначених договором.
Найменування, одиниця виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна визначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору ціна за одиницю продукції встановлено в національній валюті України та вказується у Специфікації до Договору, що є його невід'ємною частиною.
Сума договору є твердою та становить 110 868,00 грн., у тому числі ПДВ - 18 478,00 грн. (п. 3.1. договору).
Згідно із п. 3.4. договору розрахунок за продукцію здійснюється по узгодженим цінам в національній валюті України протягом 45 банківських днів з моменту проходження вхідного контролю продукції за кількістю та якістю, відповідно до виробничих документів покупця, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника зазначений в договорі, згідно рахунку-фактури наданого постачальником. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем проходження (оформлення) вхідного контролю (штамп ВТК на видатковій накладній) на придатну продукцію.
Строк поставки продукції до 30.09.2020 року (п. 4.2. договору).
У відповідності до п. 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторонами несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін (у разі наявності) та діє до 31.12.2020 року, а в частині виконання зобов'язань - до їх повного виконання (п. 9.1. договору).
Пунктом 9.2. договору встановлено, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Сторонами 21.08.2020 підписано специфікацію № 53-142-04-20-01260 до договору № 12с/101/53-142-04-20-01260 від 21.08.2020.
Позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачеві товар на суму 110 868,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1202 від 29.09.2020, яка підписана сторонами без заперечень та скріплена печатками підприємств сторін.
Відповідач за поставлений товар не розрахувався, в наслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 110 868,00 грн.
Викладене стало підставою для звернення позивача до суду для захисту свого порушеного права.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.
Щодо суми основного боргу
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного з законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до вимог ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до приписів ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно зч.1-2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 198 ГК України.
Відповідно до умов договору строк оплати товару є таким, що настав.
В ході розгляду справи відповідачем надано докази часткової оплати суми основного боргу у розмірі 27 657 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 15778 від 19.03.2021 на суму 14 216,34 грн. та № 15803 від 23.03.2021 на суму 13 440,77 грн.
Отже відповідачем здійснено часткову оплату суми основного боргу у розмірі 27 657,11 грн. 19.03.2021 та 23.03.2021, тобто після звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку в частині стягнення основного боргу у сумі 27 657,11 грн. провадження у справі слід закрити.
На час винесення рішення доказів оплати вартості поставленого товару, в повному обсязі, сторонами суду не надано.
З огляду на вказане, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 83 210,89 грн.
Щодо суми пені
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Позивач заявив до стягнення пеню за загальний період прострочення з 31.12.2020 по 24.02.2021. Сума пені, заявлена до стягнення складає у розмірі 1 020,59 грн.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом, або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.2. договору у разі порушення покупцем більше ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції, покупець сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочки оплати.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Враховуючи, що судом встановлено факт порушення строків оплати, за поставлену продукцію, наявні правові підстави для стягнення пені.
Право позивача на стягнення пені за несвоєчасну оплату отриманого товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення передбачено у п. 7.2. договору. Розрахунок, що міститься у матеріалах справи відповідає вимогам договору та діючого законодавства.
Відповідачем контррозрахунок надавався.
Отже, вимога про стягнення з відповідача пені у розмір 1 020,59 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який перевірено судом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. Провадження в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 27 657,11 грн. підлягає закриттю за правилами п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Щодо судового збору
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 270,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 4; код ЄДРПОУ 39688675) на користь Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України (61072, Харківська область, м. Харків, пр-т Науки, буд. 60; код ЄДРПОУ 23756522) суму основного боргу у розмірі 83 210,89 грн., суму пені у розмірі 1 020,59 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
В частині стягнення 27 657,11 грн. закрити провадження за відсутністю предмету спору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 11.05.2021 року.
Суддя В.Г. Бєлік