ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7698/21
провадження № 2-н/753/433/21
"05" травня 2021 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши заяву Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,
до Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із частиною другою статті 161 ЦПК України особа має право звернутися до суду з передбаченою частиною першою статті 161 ЦПК України вимогою в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
При цьому, як зазначено в частині третій статті 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
У випадку пред'явлення вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в порядку, передбаченому пунктом 3 частиною першою статті 161 ЦПК України, тобто шляхом подання до суду заяви про видачу судового наказу, останній може бути виданий, але за умови дотримання встановлених статтями 162, 163, 164 ЦПК України правил підсудності, вимог щодо оформлення заяви, а також відсутності підстав для відмови у його видачі, передбачених статтею 165 ЦПК України.
Як вбачається із поданої заяви, КП «Житло-сервіс» у заяві про видачу судового наказу крім суми заборгованості, 3% річних та інфляційних страт, просить також стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу в розмірі 1500 грн.
Згідно з вимогами пункту 3 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі.
Відповідно до частини третьої статті 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Заявником заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 1500 грн., за якою не може бути видано судовий наказ, оскільки зазначене не входить до переліку, визначеному частиною першою статті 161 ЦПК України, та вказані витрати входять до предмету доказування у справі, що унеможливлює стягнення їх за правилами наказного провадження.
У зв'язку з викладеним вище, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу за заявою КП «Житло-сервіс» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 .
Відповідно до частини другої статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 163,165 ЦПК України, суддя, -
відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Шаповалова К.В.