Справа № 686/25693/19
Провадження № 2/686/2006/21
27.04.2021 м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання Кшановській Є.З. за участю представника позивача Самбір О.Є., представника відповідача Поперецького О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «ВФ Україна» про захист прав споживача, відшкодування збитків та моральної шкоди -
Позивач звернулася до суду з позовом про захист прав споживача, відшкодування збитків та моральної шкоди посилаючись на те, що 03.10.2018 трансакції (операції) за його рахунком проводились незаконно, без його згоди, внаслідок яких з його карткового рахунку було списано кошти у розмірі 44 600,00грн.
Після списання коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 , за повідомленням останнього картку було заблоковано. Крім того, згодом від Позивача на адресу Банку була направлена вимога повернути списані кошти на рахунок.
Позивач посилається на те, що 03.10.2018 о 13:55, на його мобільний телефон надійшов вхідний телефонний дзвінок з номеру « НОМЕР_1 » і чоловічий голос представився посадовою особою ПАТ «Ощадбанк» та повідомив, що належний йому картковий рахунок заблоковано та для його розблокування потрібно повідомити код, який буде надісланий оператором зв'язку у вигляді SMS-повідомлення на належний йому мобільний номер телефону.
Враховуючи переконливість співрозмовника та довірившись, що останній дійсно є представником ПАТ «Ощадбанк», він виконав вказані ним умови та надав йому цей код підтвердження в телефонному режимі.
Після закінчення даної розмови, йому стало зрозуміло про шахрайські наміри невідомої особи, оскільки достовірно знав, що останні три цифри на зворотному боці платіжної картки - це код CVV2/CVC2, який дає змогу проводити операції списання коштів з картки, а його повідомлення третім особам заборонено. Через 2хв. після розмови на його мобільний телефон від мобільного оператора «Vodafone» надійшло SMS-повідомлення з текстом: Увага! Заявка на зміну SIM-картки.
В цей же день близько 17:30, при зверненні у Хмельницьке відділення ПАТ «Ощадбанк», йому стало відомо, що кошти у сумі 44 600,00грн. були переведені з його рахунку на інший невідомий рахунок двома окремими платежами: 40 000,00грн. та 4 600,00грн.
Під час розмови з зловмисником, ніяких даних картки йому не надавав, оскільки усвідомлював подальші наслідки.
Своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка б давала змогу ініціювати платіжні операції, у зв'язку з чим просить суд стягнути солідарно з АТ «Ощадбанк», ПрАТ «ВФ Україна» на його користь грошові кошти (за оспорюваними трансакціями) в сумі 44 600,00грн., в якості відшкодування збитків та по 40 000,00 грн. моральної шкоди з кожного з відповідачів.
Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Карплюка О.І. від 23 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
20.11.2019 року ПрАТ «ВФ Україна» та АТ «Ощадбанк», подано відзиви на позов у яких заперечуються позовні вимоги.
Розпорядженням керівника Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.02.2020 року відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 686/25693/19, обгрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи - у зв'язку із тривалою відпусткою судді Карплюка О.І.
Ухвалою суду від 28.02.2020 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
У судове засідання представник позивача з'явилася, підтримала позов, надала суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, заперечив проти позовних вимог. Пояснив суду, що представником позивача не доведено та не представлено доказів які виключають вину позивача в знятті коштів.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що 04.06.2018 ОСОБА_1 до банку подано заяву про приєднання №741602 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу платіжної картки (надалі - ДКБО та/або Публічний договір), на підставі чого останньому відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні України, на умовах тарифного пакету «Зарплатний», із відповідними тарифами за користування платіжною карткою, розміщених на сайті Банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку.
Сторонами визнається факт виникнення відносин банківського рахунку на підставі Договору комплексного банківського обслуговування, зміст якого є публічною інформацією, що перебуває у вільному доступі на сайті Банку www.oschadbank.ua, про що зазначено в п. 3.1. заяви про приєднання.
Слід зазначити, що із п. 3.4.1. заяви про приєднання вбачається, що Клієнту відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні України.
В подальшому, на виконання п. 5 постанови правління Національного банку України №89 від 11.09.2017 року (зі змінами) щодо переведення обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карт з балансових рахунків 2625/2605/2655 на балансові рахунки 2620/2600/2650, відповідно, змінено рахунок Позивача № НОМЕР_2 на № НОМЕР_3 , при цьому платіжні картки до рахунку продовжували діяти без будь-яких змін.
Крім того, на виконання вимог постанови правління Національного банку України від 28.12.2018 №162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» в частині переходу банківської системи України на новий формат рахунків IBAN, здійснено планову зміну рахунку Позивача № НОМЕР_3 на № НОМЕР_4 , при цьому платіжні картки до рахунку продовжують діяти без будь-яких змін.
Отже, на виконання вищевказаного договору позивачу був відкритий банківський рахунок та видана платіжна картка за № НОМЕР_5 , з якої і відбулось перерахування оспорюваних коштів.
Варто зауважити, що відповідно до ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно з п. 14.3. ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок проведення емісії електронних платіжних засобів та здійснення операцій із їх використанням, у тому числі обмеження щодо порядку емісії та здійснення операцій із їх використанням, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.
На підставі п. 14.12. ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та п. 1 розділу VI Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України №705 від 05.11.2014, користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (пункт 9 розділу VI Положення №705).
Відповідно до п. 8 розділу VI Положення №705, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Визначення поняття «помилковий переказ» та «неналежний переказ» міститься у п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні. Помилковий переказ - це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі, тобто у випадках наявності вини банку або ініціатора переказу у здійсненні платежу.
Тому, відповідальність емітента платіжного засобу презюмується, якщо не доведено протилежне.
Саме на емітента платіжного засобу законодавством покладений обов'язок доведення факту порушення користувачем вимог нормативних актів, внаслідок якого ініційовано платіжну операцію, яку користувач не санкціонував та/або не здійснював.
Пунктами 2, 5 розділу VI Положення №705 передбачено, що користувач зобов'язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
Пунктом 6 розділу VI Постанови Правління НБУ № 705 визначено, що Клієнт після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе Клієнт.
Разом з тим, відповідно до пункту 9 розділу VI Положення №705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Суд вважає, що зазначені норми є спеціальними і підлягають обов'язковому застосуванню до спірних правовідносин.
З Виписки по картковому рахунку позивача вбачається, що 03.10.2018 року проводились наступні операції: 03/10/18 14:25 - переказ коштів з рахунку через UKRKYIVMOBILEBANKING 720593 НОМЕР_6 на суму 40 000,00 грн. (комісія 405,00 грн.) всього на 40 405,00 грн.; 03/10/18 14:26 - переказ коштів з рахунку через UKRKYIVMOBILEBANKING 720594 НОМЕР_6 на суму 4 100,00 грн. (комісія 46,00 грн.) всього на 4 146,00 грн. Всього 44 551,00 грн.
Клієнт звернувся до Контакт-центру АТ «Ощадбанк» 03.10.2018 о 17:36, тобто після успішно проведених трансакцій, з введенням одноразових СМС - паролів, отриманих позивачем на його фінансовий номер НОМЕР_7 . Отримання СМС - паролів та перебування фінансового номеру в його безпосередньому розпорядженні, підтверджується, зокрема, відомостями з програмного забезпечення Банку, які долучені до даного відзиву, а також звукозаписом розмови ОСОБА_1 із оператором «Контакт-центру» АТ «Ощадбанк.
Відповідно до п. 9.14 Правил здійснення операцій за рахунками, відкритими фізичним особам в АТ «Ощадбанк» (далі - Правила), затверджених постановою правління АТ «Ощадбанк» від 05.08.2015 №694, клієнт зобов'язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2\CVC2, строк дії, номер Картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт.
Аналогічні умови містить п. 9.14. Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 05.08.2015 №694 (далі - Публічний договір).
Згідно п. 9.15 Правил та Публічного договору, Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в Заяві-анкеті на відкриття рахунку фізичній особі та видачу платіжної картки або повідомлений Банку в іншому встановленому договором порядку як номер мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на номер мобільного телефону Клієнта.
Згідно п. 17.2.3. Правил та Публічного договору Клієнт зобов'язаний забезпечити умови надійного зберігання Логіну, Паролю та отриманих від Банку Електронних підписів Клієнта, що виключають доступ сторонніх осіб до Рахунків та можливість розпорядження Рахунками сторонніми особами за допомогою Системи ДБО. Клієнт зобов'язаний не допускати тиражування Логіну, Паролю та/або їх передачу третім особам.
Згідно п.17.2.7. Правил та Публічного договору будь-яка інформація, надана Клієнтом до Банку після проходження Клієнтом процедури Реєстрації вважається такою, що надана особисто Клієнтом та підлягає застосуванню Банком в порядку, передбаченому Договором.
Відповідно до п. 17.4.1. Правил та Публічного договору клієнт зобов'язаний забезпечити належний рівень захисту свого Облікового запису в Системі Дистанційного банківського обслуговування (ДБО), а саме: 1) нікому не передавати управління своїм Обліковим записом в Системі ДБО; 2) нікому не передавати в будь-якій формі свої логін та пароль Облікового запису в Системі ДБО; 3) забезпечити захист свого мобільного телефону та SIM-картки, на номер якої Система ДБО надсилає коди підтвердження операцій; 4) забезпечити антивірусну безпеку своїх інформаційних систем (безперервне використання та своєчасне оновлення антивірусних програм на персональних комп'ютерах, смартфонах, планшетах і т.п.), за допомогою яких він виконує доступ до Системи ДБО. 5) негайно змінити пароль в Системі ДБО у випадку якщо пароль, або його частина стала відома іншій особі.
Окрім того, згідно п. 17.4.4. Правил та Публічного договору Клієнт персонально відповідає за зберігання і не розголошення третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних при роботі ДБО, компрометацію ідентифікаційних / авторизаційних даних за допомогою вірусів і програм-шпигунів на персональному програмному забезпеченні Клієнта. Банк не несе відповідальності за операції з Картковим рахунком Клієнта при розголошенні третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних, відсутності сертифікованого антивірусного забезпечення.
Пунктом 17.4.5. Правил та Публічного договору визначено, що Клієнт погоджується з тим, що розуміє всі ризики, пов'язані з неповідомленням або несвоєчасним повідомленням ним Банку щодо зміни Номеру мобільного телефону. Клієнт несе всю відповідальність та звільняє Банк від будь-якої відповідальності, що може виникнути у зв'язку з відправленням Банком коду підтвердження операції на попередній Номер мобільного телефону Клієнта
Зважаючи на викладене суд приходить до переконання, що обов'язок користувача надійно зберігати та не передавати стороннім особам електронний платіжний засіб та інші персональні дані, які дозволять за його допомогою ініціювати та/або санкціонувати платіжну операцію поширюється як на усі перелічені дані у сукупності, так і на кожен зокрема.
Разом з тим варто зазначити, що згідно п.17.3. Правил та Публічного договору Банк не несе відповідальності, в т.ч. за помилкове зарахування (списання) коштів на (з) Рахунки (-ів) Клієнта, яке відбулось з вини Клієнта (пп. 17.3.3.), наслідки несвоєчасного попередження Клієнтом Банку про невірно проведені операції або про необхідність блокування Облікового запису Клієнта в Системі ДБО (пп. 17.3.7.;), за наслідки операцій в Системі ДБО, здійснених з використанням Облікового запису Клієнта (пп. 17.3.8.). Відповідальність за такі операції несе особисто Клієнт, а не Банк.
Окрім того, п. 12.10. Правил (розділ Особлива частина) та Публічного договору визначено, що Банк не несе відповідальності за збитки, завдані Клієнту не з вини Банку внаслідок користування системою «Ощад 24/7» або отримання щомісячних Виписок на Електронну поштову скриньку Клієнта.
Згідно ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені позовні вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження невиконання Банком взятих зобов'язань перед ним.
Не занайшли підтвердження у судовому засіданні та спростовується дослідженими доказами у судовому засіданні позиція позивача, що ніяких даних невідомій особі не надавав, оскільки останній усвідомлював подальші наслідки на думку суду.
Крім цього, представником позивача, не доведено відсутність вини позивача пов'язаної з втратою коштів з власного рахунка.
У відповідності до Публічного договору та Правил, Система дистанційного банківського обслуговування - це сукупність технічних засобів та програмного забезпечення таких як WEB - банкінг «Ощад 24/7» / Mobile-банкінг «Ощад 24/7», впровадженого в Банку, що дозволяють без відвідування Клієнтом Банку за допомогою дистанційних каналів зв'язку, визначених в документації до Системи ДБО, та через Сайт або мобільний телефон здійснювати операції за Картковим рахунком, Депозитним рахунком на підставі Електронних документів Клієнта, в тому числі створювати та підписувати Електронні документи Клієнта, отримувати банківські виписки, довідкову інформацію за вищевказаними рахунками, а також отримувати інші послуги, передбачені в документації до Системи ДБО.
Реєстрація у Системі ДБО - це процес, що одноразово виконується власноруч Клієнтом під час першого підключення до Системи ДБО, в рамках якого Клієнт повинен вказати відповіді на запитання Системи ДБО щодо персональних даних Клієнта, отримати Одноразовий цифровий пароль, обрати та зареєструвати власні Логін та Пароль.
У відповідності до Додатку № 3 до Публічного договору, з метою забезпечення безпеки та захисту коштів, Банком встановлено обмеження, в залежності від типу картки. Обмеження діють по кожній Платіжній картці. За операціями з використанням Платіжної картки можуть бути встановлені обмеження відповідно до нормативно - правових актів України, в тому числі Національного банку України, та правил відповідної Міжнародної платіжної системи.
У разі необхідності, зняття (відміна) лімітів може бути здійснена через: 1) Контакт-центр (виключно за зверненням власника Рахунку). Контакт-центр знімає ліміт до 23:59 дня, коли було здійснено дзвінок до Контакт-центру. Починаючи з 00:00 годин наступного дня дія лімітів автоматично поновлюється; 2) WEB - банкінг «Ощад 24/7» та/або Mobile - банкінг «Ощад 24/7»; 3) Установу Банку, де обслуговується Рахунок при наданні відповідної заяви.
Операції-трансакції, які оскаржує Позивач, відбулись за допомогою системи «Ощад 24/7». Відповідно до відомостей, отриманих з програмного забезпечення Банку, реєстрація в системі «Ощад 24/7» відбулась 03.10.2018 о 14:21:44.
Після чого, Позивач о 14:21:52 успішно увійшов в систему «Ощад 24/7» та, в подальшому, здійснив успішні перекази коштів на картку іншого банку у сумі 40 000,00 грн. та 4 100,00 грн., підтвердженням чому є СМС-повідомлення з одноразовим паролем на фінансовий номер НОМЕР_7 , належний ОСОБА_1 .
Суд вважає, що твердження ОСОБА_1 про проведення без його згоди оспорюваних трансакцій та те, що останній ніяких даних картки співрозмовнику не надавав не відповідає дійсним обставинам, оскільки саме позивачу відома контрольна інформація, яка необхідна для ідентифікації держателя картки та подальших можливих дій із нею, зокрема і для реєстрації/перереєстрації доступу до системи «Ощад 24/7», і саме він, як держатель картки, несе відповідальність за можливу компрометацію банківської картки, тобто наявність ситуації, при якій реквізити банківської карти (номер банківської картки, строк дії банківської картки, CVV2/ CVC2 , ПІН-код, смс-пароль) стають відомі іншій особі, в результаті чого її подальше використання може призвести до несанкціонованого списання коштів з рахунку.
Із відомостей-виписок, отриманих з програмного забезпечення Банку вбачається, що 03.10.2018 переказ коштів з рахунку № НОМЕР_2 (платіжна картка № НОМЕР_5 ) позивача було здійснено з використанням Інтернет ресурсу Банку MobileBanking, зокрема системи «Ощад 24/7».
При цьому, операції по платіжній картці № НОМЕР_5 проводились:
03.10.2018 о 14:24:15 - відмова/відхилення операції переказу коштів на картку іншого банку у сумі 3 000,00 грн. (перевищено ліміт) в системі Ощад 24/7, СМС з одноразовим паролем на номер НОМЕР_7 щодо вказаної операції отримано о 14:23:31;
03.10.2018 о 14:26:30 - успішний переказ коштів на картку іншого банку у сумі 40 000,00 грн. в системі Ощад 24/7, СМС з одноразовим паролем на номер НОМЕР_7 щодо вказаної операції отримано о 14:25;
03.10.2018 о 14:27:14 - успішний переказ коштів на картку іншого банку у сумі 4 100,00 грн. в системі Ощад 24/7, СМС з одноразовим паролем на номер НОМЕР_7 щодо вказаної операції отримано о 14:26;
03.10.2018 о 17:36 - блокування картки НОМЕР_9 співробітником контакт-центру за підозрою у шахрайстві, причина блокування - персональна інформація стала відома 3-ій особі; підстава - звернення держателя картки, СМС на номер НОМЕР_7 щодо блокування картки НОМЕР_9 отримано з наступним змістом: «Uvaga! MyzablokuvalyVashukartku 5167-7208. Detali НОМЕР_10 ».
Отже, передуючи успішним операціям за вищевказаною карткою, позивачем створено обліковий запис у системі «Ощад 24/7» (03.10.2018 о 14:21:44), де кожна наступна оспорювана операція підтверджена СМС-паролями.
Варто зауважити, що згідно пп. 3 п. 16.6. Правил та Публічного договору Сторони погодились, що повідомлення вважаються отриманими Клієнтом при направленні СМС/ електронною поштою/ за допомогою Системи ДБО - в день направлення.
Кожне повідомлення паролю (PIN) до системи Ощад 24/7 супроводжувалося застереженням щодо не розголошення отриманої інформації стороннім особам.
Разом з тим, в подальшому, 03.10.2018 о 17:36 Клієнт звернувся до контакт-центру АТ «Ощадбанк» з метою блокування картки № НОМЕР_5 , у зв'язку з шахрайськими операціями, після чого оператором повідомлено Позивача про блокування його картки.
При цьому, Клієнт в розмові з оператором «Контакт-центру» повідомив, що розголосив особисті дані та одноразові цифрові паролі по платіжній картці третім особам, що підтверджується даними диску із звукозаписом звернення Клієнта до «Контакт-Центру», що долучений та зберігається в матеріалах справи.
У відповідності до п. 17.5.2. Правил та Публічного договору, Банк зобов'язаний приймати до виконання та виконувати Електроні розрахункові документи Клієнта, підтверджені Одноразовим цифровим паролем/ Біометрією, в т.ч. по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch ID (та подібні)/ Face ID (та подібні), оформлені та надані Клієнтом відповідно до Договору та/або Законодавства.
Тому суд вважає, що посилання позивача на ст. 1073 Цивільного Кодексу України, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки Банк виконав вимоги вказаних нормативних актів щодо не розголошення конфіденційної інформації, виконання належного переказу, та, в подальшому, блокування картки клієнта, після повідомлення ОСОБА_1 про таку необхідність «Контакт-центр».
У відповідності до п. 6 розділу 6 вищезгаданого Положення №705, користувач, після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
При цьому, втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
Відповідно до п. 9 розділу 6 Положення №705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що клієнт (Позивач), отримавши смс-повідомлення, пов'язані із реєстрацією/успішним входом до системи «Ощад 24/7» 03.10.2018 о 14:21:44 та о 14:21:52 відповідно; відмови/відхилення операції переказу коштів на картку іншого банку у сумі 3 000,00 грн. (перевищено ліміт) в системі Ощад 24/7, СМС з одноразовим паролем на номер НОМЕР_7 щодо вказаної операції (отримано о 14:23:31); успішних вищезазначених переказів коштів, зобов'язаний був негайно повідомити Банк про таку втрату чи компрометацію картки та вимагати блокування карткового рахунку.
Всупереч цьому, ОСОБА_1 звернувся до контакт-центру з повідомленням про шахрайські операції (спірні трансакції) та блокування карткового рахунку, лише по завершенню всіх оспорюваних трансакцій.
З даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження №12018240010006417 від 03.10.2018 року судом вбачається, що коштами заволоділа невстановлена особа.
Позивачем не надано до суду інформацію про результати розгляду звернення до правоохоронних органів.
Разом з тим, із долученого до позовної заяви витягу з ЄРДР, зазначено що 03.10.2018близько 14:25 години, невстановлена особа, перебуваючи у невстановленому місці, шахрайським шляхом, заволоділа грошовими коштами, з банківської картки «Ощадбанк» ОСОБА_1 , чим заподіяла останньому матеріального збитку на суму, яка встановлюється. Позивача визнано потерпілим від такого роду протиправного діяння.
З досліджених доказів у судовому засіданні судом вбачається, що саме клієнт повідомив третім особам інформацію, яка була в подальшому використана для проведення оспорюваних трансакцій.
Необхідність волевиявлення учасників правочину спрямованого на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ст. 203 ЦК України) підтверджується фактом повідомлення Клієнтом третім особам даних відносно платіжної картки, одноразових паролів тощо, що можуть бути відомі лише йому. Наслідком такого повідомлення стало перерахування коштів із карткового рахунку на користь третіх осіб.
Суд вважає, що позовна вимога про стягнення з АТ «Ощадбанк» моральної шкоди в розмірі 40 000,00грн. не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 сприяли вчиненню операцій по списанню його коштів із карткового рахунку, а тому у діях АТ «Ощадбанк» відсутня протиправність, як основної ознаки стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги до ПрАТ «ВФ Україна» також, не підлягають до задоволення так, як позивачем та представником не наведено для суду переконливих доводів та не представлено доказів які вказують на те, яке саме право чи інтерес останнього порушене товариством, якими саме неправомірними діями, як надавача послуг яке не є учасником встановлених правовідносин.
Суд вважає, що решта доводів позовної заяви не заслуговують на увагу, оскільки є надуманими та не стосуються характеру правовідносин, що виникли між сторонами.
За загальним правилом зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа.
Аналіз положень ст. 614 ЦК України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобовязання, ЦК України покладає на неї обовязок довести відсутність своєї вини.
Боржник звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобовязання.
При цьому суд приходить до висновку про відсутність вини банку у списанні коштів з карткового рахунку позивача, оскільки перерахування коштів у розмірі 44551,00 грн. відбулось в зв'язку з волевиявленням Клієнта та/або в зв'язку із розголошенням Позивачем інформації за платіжною карткою № НОМЕР_5 , тому дана обставина виключає майнову відповідальність АТ «Ощадбанк».
Суд аналізуючи надані сторонами докази вважає, що позивач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором та не довів, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання цих зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Зважаючи навикладене суд вважає, що представником позивача не доведено у судовому засіданні та не представлено доказів відсутності вини ОСОБА_1 у списанні коштів з карткового рахунку, не встановлено порушення прав останнього і у судовому засіданні тому позов є необґрунтований та не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «ВФ Україна» про захист прав споживача, відшкодування збитків та моральної шкоди -відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 05 травня 2021 року.
Суддя С. Стефанишин