копія
Єдиний унікальний номер судової справи 678/1141/17
Номер провадження №6-678-33/21
21 квітня 2021 року смт. Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Лазаренка А.В.,
за участю секретаря Непийводи Л.Д.,
розглянувши в залі суду смт. Летичів подання головного державного виконавця Летичівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ковальчука Юрія Юрійовича, погодженого начальником цього відділу Березюком Андрієм Ігоровичем, про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,
20 квітня 2021 року головний державний виконавець звернувся з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до повного погашення заборгованості за 5 виконавчими документами про стягнення заборгованості на користь фізичних і юридичних осіб, загальна сума заборгованості становить 108478,21 грн.
Згідно подання при примусовому виконанні встановлено відсутність за боржником рухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів, однак наявне зареєстроване нерухоме майно на яке накладено арешт, проте його неможливо реалізувати в зв'язку з тим, що право користування житлом має малолітня дитина.
У зв'язку з наявністю заборгованості ініціатор подання просить постановити ухвалу про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Головний державний виконавець Ковальчук Ю.Ю. подав суду заяву про розгляд подання у його відсутність, таке підтримує і просить задовольнити.
Згідно ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 441 ЦПК України сторони та інші заінтересовані особи про розгляд подання не повідомлялися.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подання, додані матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року.
Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року.
За приписами ч. 1 ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1). Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п. 19 ч. 3).
Згідно абз. 1 п. 1 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, за місцем виконання відповідного рішення, за поданням державного або приватного виконавця.
За приписами ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом (ч. 1). Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (ч. 3).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
У ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, який ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР №2148-VIII від 19 жовтня 1973 року, зазначено, що кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, належить, у межах цієї території, право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання (ч. 1). Кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну (ч. 2). Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті (ч. 3).
Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території (ч. 1). Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною (ч. 2). На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб (ч. 3).
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857-XII від 21 січня 1994 року.
У п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону визначено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема, він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
На примусовому виконанні Летичівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) знаходяться 5 виконавчих листів, які видані Летичівським районним судом Хмельницької області: по справі №678/1583/18 (провадження №2-678-241/19) від 19 липня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу по договору позики від 03 червня 2017 року - 80064,00 грн., еквівалент 3000 доларів США; по справі №678/1141/17 (провадження № 2-678-251/20) від 11 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в сумі 1043,43 грн., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судового збору в сумі 1002,40 грн., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 8739 грн. різниці у виділених частках, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5495 грн. витрат за проведення технічної експертизи.
Як зазначено у поданні загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за усіма наявними на примусовому виконанні документами, постановами про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій становить 108478,21 грн.
У виконавчих листах зазначені дві адреси боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Виконавчі провадження по виконанню зазначених виконавчих документів відкриті постановами від 06 вересня 2019 року, від 18 і 19 серпня 2020 року, зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно, попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно постанов про відкриття виконавчого провадження їх копії постановлено направити сторонам виконавчого провадження.
Із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 22 січня 2020 року вбачається, що постановою Летичівського РВ ДВС від 22 січня 2020 року накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1
19 серпня 2020 року на адресу боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) направлялись копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 18 і 19 серпня 2020 року, однак конверт повернувся до відділу державної виконавчої служби з довідкою працівника поштового зв'язку від 27 вересня 2020 року про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.
20 серпня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №62863077 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь фізичних і юридичних осіб згідно якої накладено арешт на 28/75 частки - 40/100 (2/5) в житловому будинку, належну боржнику на праві спільної часткової власності в порядку спадкування.
При примусовому виконанні направлені запити/вимоги до органів внутрішніх справ, податкової служби, пенсійного фонду, місцевого самоврядування, міграційної служби, Держгеокадастру з метою виявлення відкритих рахунків, джерел доходів, місця роботи, перебування на обліку як пенсіонера, встановлення наявності зареєстрованих транспортних засобів, земельних ділянок, видачі паспорта для виїзду за кордон, зареєстрованого місця проживання.
17 липня 2020 року, 09 грудня 2020 року отримані відповіді Пенсійного Фонду України згідно яких інформація щодо ОСОБА_1 за запитом про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, про осіб-боржників, які отримують пенсії, відсутня.
17 липня 2020 року отримано відповіді органу податкової служби згідно яких відсутня інформація щодо джерел отримання доходів боржником, боржника знято з обліку у контролюючих органах як фізичну особу-підприємця.
03 вересня 2020 року Летичівська селищна рада надала відповідь згідно якої по АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_1 , а крім неї - ще 5 осіб, в тому числі, малолітня дитина.
У вересні 2020 року державний виконавець звернувся до служби у справах дітей Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області з листом в якому повідомив, що при примусовому виконанні здійснено опис і арешт належної боржнику ОСОБА_1 28/75 частки - 40/100 (2/5) у житловому будинку, як окремий об'єкт нерухомого майна з часткою 1/1, що знаходиться по АДРЕСА_3 . Згідно довідки Летичівської селищної ради у будинку зареєстрований малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з матір'ю ОСОБА_5 проживають за кордоном та не є власниками вказаного нерухомого майна. Боржник ОСОБА_1 також тривалий час проживає за кордоном. Вказаний об'єкт нерухомого майна у її експлуатації не перебуває, тому просить вирішити питання щодо надання дозволу на проведення реалізації нерухомого майна, яке належить боржнику в СЕТАМ в рахунок погашення заборгованості за виконавчими документами.
23 вересня 2020 року рішенням комісії з питань захисту прав дитини №58 Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області відмовлено у наданні дозволу державному виконавцю на проведення реалізації в СЕТАМ належної ОСОБА_1 28/75 частки - 40/100 (2/5) частин житлового будинку, як окремого об'єкта нерухомого майна з часткою 1/1, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 у зв'язку з тим, що право користування житлом має малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22 жовтня 2020 року Відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомив, що станом на 01 січня 2013 року за даними книг записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі право власності чи користування на земельну ділянку за вказаною у запиті особою відсутні.
09 грудня 2020 року отримано відповідь МВС, що зареєстровані транспортні засоби за боржником відсутні.
30 грудня 2020 року надійшла відповідь Летичівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області згідно якої за обліками ОСОБА_1 не значиться.
Таким чином, державний виконавець вживав усі необхідні заходи з метою примусового виконання виконавчих документів, однак такі виявились безрезультатними.
Враховуючи наявність у ОСОБА_1 заборгованості по сплаті заборгованості на загальну суму 108478,21 грн., яка нею добровільно не сплачується, що свідчить про факт ухилення від виконання своїх зобов'язань, суд, дослідивши надані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку про обґрунтованість подання та необхідність його задоволення і постановлення ухвали про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 258-261, 353, 441 ЦПК України,
Подання задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , жительку АДРЕСА_2 , до повного погашення заборгованості у зведеному виконавчому провадженні №62863077.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: підпис А.В. Лазаренко
Суддя Летичівського
районного суду А.В.Лазаренко