Рішення від 07.05.2021 по справі 600/382/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/382/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови йому, ОСОБА_1 , у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 53% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, а також щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків, а з 1 січня 2019 р. - 75 відсотків від підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести йому, ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби від 13 березня 2018 року № 11/391 та наявних в його пенсійній справі документів щодо розміру додаткових видів грошового забезпечення, а з 5 березня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби від 29 вересня 2020 року №11/2238 та виплати пенсії, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач відмовив йому в здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби від 13 березня 2018 року №11/391 та наявних в його пенсійній справі документів щодо розміру додаткових видів грошового забезпечення, а з 5 березня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби від 29 вересня 2020 року №11/2238 та виплати пенсії, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення.

Вказану відмову позивач вважає протиправною, оскільки після ухвалення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, він набув право на перерахунок пенсії з 01 березня 2018 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та виплати перерахованої пенсії в повному обсязі.

Крім цього, на переконання позивача, з дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 норма, що обмежувала складові грошового забезпечення, які враховуються при перерахунку пенсії, а також норма, яка визначала зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 01 січня 2018 року - 50 відсотків, а з 01 січня 2019 року - 75 відсотків від підвищення пенсії перестала діяти як така, що нечинна.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), заперечуючи проти позовних вимог, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначало, що перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року проводиться з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення, яка надійшла на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від Адміністрації Державної прикордонної служби України, на виконання положень Постанови №103 та відповідно до норм Закону № 2262-ХІІ, чинних на час перерахунку.

Відповідач також вказував на безпідставність вимоги позивача про здійснення виплати пенсії у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, оскільки така вимога суперечить пункту 2 Постанови №103. Остання, в свою чергу, не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій. Між тим, після визнання вказаного пункту Постанови № 103 нечинним, 14 серпня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 804, якою передбачено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Отже, підстав для перерахунку пенсії відсутні, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства України. Враховуючи наведене, відповідач зазначив про здійснення ним повноважень у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відмова в перерахунку є такою, що суперечить законодавству України, просив задовольнити позов у повному обсязі.

З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу за пенсійною справою - 2410000778 від 01 серпня 2008 року, позивачу призначено пенсію за вислугу років (21 рік вислуги) згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 53% грошового забезпечення.

Згідно з довідкою Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15 березня 2018 року №11/568 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, для перерахунку пенсії позивача враховано наступні складові: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років (35%).

На підставі вказаної довідки та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 01 квітня 2018 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року з урахуванням 53% розміру грошового забезпечення.

29 вересня 2020 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано довідку №11/2238 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", згідно з якою для перерахунку пенсії позивача за посадою, відповідною (аналогічною) його штатній посаді - інспектор прикордонної служби 1 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу інспекторів прикордонної служби “Порубне” 2 категорії (тип Б) 31 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління Держприкордонслужби України враховано такі види грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років; надбавка за особливості проходження служби; премія.

Згідно примітки зазначеної у довідці, вказана довідка складена на підставі рішення Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19 щодо здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії.

03 листопада 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою, в якій просив: здійснити перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення і премії, визначених довідкою Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29 вересня 2020 року №11/2238.

За результатом розгляду звернення, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом від 16.11.2021 року № 2201-2040/Ч-17/8-2400/20 повідомило позивача про те, що відповідно до вимог рішення Уряду від 21 лютого 2018 року №103 з січня 2018 року перерахунок пенсії, зокрема, особам із числа військовослужбовців Державної прикордонної служби України проводився з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. Врахування інших видів грошового забезпечення при перерахунку раніше призначених пенсій постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 не було передбачено. Зазначено також і про те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року (набрало законної сили 05 березня 2019 року) окремі положення постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, зокрема пункти 1 та 2, визнано нечинними. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", після дати набрання рішенням суду законної сили, окрім рішень Уряду від 14 серпня 2018 року № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та від 24 грудня 2019 року №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" не приймалися. У зв'язку з цим, а також з урахуванням вимог статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” виплата вказаних вище пенсій продовжується у встановлених розмірах. Отже, підстави для перерахунку пенсії відсутні, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства України.

Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (часина 3 стаття 9 Закону №2011-ХІІ).

Законом, що визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно Закону №2262-XII держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частинами другою та третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Отже, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, пенсії підлягають перерахунку на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" (далі - Порядок № 45 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Пунктом 3 Порядку № 45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Згідно з абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Водночас, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21 лютого 2018 року №103 (у редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивача у 2018 році) було встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.

Відповідно до пункту 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Поряд з цим, суд зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року залишено без змін.

Таким чином, зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби” (далі - Порядок №45 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, а тому з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.

При цьому, порядок дій, які необхідно вчинити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.

Зокрема, на час проведення перерахунку пенсії позивача пунктом 3 Порядку №45 було встановлено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Тобто, на державний орган, з якого особи були звільнені із служби, покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.

Поряд з цим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2007 №3-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 15 лютого 2007 року №135/13402 (далі - Порядок №3-1).

Так, пунктом 23 Порядку №3-1 встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Разом з цим, 30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, а також пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що з 05 березня 2019 року - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.

До того ж, суд звертає увагу і на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, в якій суд касаційної інстанції, серед іншого, вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Водночас, до моменту отримання належної довідки від державного органу, з якого особу було звільнено із служби, у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.

При цьому, відповідно до положень пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Судом встановлено, що рішенням Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду у зразковій справі №160/8324/19 (провадження №11-20заі20) від 17 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії. Зобов'язано Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.

Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.

У зв'язку з цим варто зазначити, що відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Зі змісту наведених норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, і підлягає обов'язковому виконанню, зокрема, на всій території України органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями. У випадку невиконання судового рішення передбачається встановлена законом відповідальність.

Так, враховуючи вказане вище судове рішення, яке набрало законної сили, Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 29 вересня 2020 року видано довідку №11/2238 на ім'я позивача про грошове забезпечення за нормами, чинними на 05 березня 2019 року (день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, які проходять військову службу), в якій до грошового забезпечення для обчислення пенсії включено такі складові: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років; надбавка за особливості проходження служби; премія.

Водночас, у листі від 16 листопада 2020 року відповідачем зазначено про те, що підстав для перерахунку пенсії відсутні.

Однак у вказаному вище листі відповідачем не наведено жодних правових підстав щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України, складеної на підставі рішення Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі №160/8324/19.

Тому, отримання від Адміністрації Державної прикордонної служби України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, виданої на підставі рішення суду у зразковій справі, має наслідком виникнення для Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області обов'язку вчинити відповідні дії щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, що зазначені у такій довідці.

З огляду на наведене, відповідач безпідставно відмовив позивачу у проведення перерахунку пенсії.

Крім цього, на переконання суду, вказаними діями відповідачем фактично нівелюється рішення Верховного Суду у зразковій справі, враховуючи яке і було видано зазначену вище довідку.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також інших додаткових видів грошового забезпечення на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29 вересня 2020 року № 11/2238.

Таким чином, відмовляючи позивачу в проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 29 вересня 2020 року № 11/2238, відповідач діяв не на підставі Конституції та законів України.

Стосовно самостійного подання позивачем довідки від 20 вересня 2020 року №11/2238 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Зі змісту цієї норми вбачається наявність права подавати пенсіонерам додаткові документи лише для перерахунку пенсії у зв'язку із введенням в дію Закону №2262-ХІІ.

Враховуючи те, що Закон №2262-ХІІ прийнятий 09.04.1992 р., то всі перерахунки пенсії, пов'язані з введенням його в дію, вже проведені, а позивачу, враховуючи дату призначення йому пенсії, такий перерахунок не здійснювався.

Між тим, згідно п. 23 Порядку №3-1 пенсіонерам надано право подавати органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які надають право на підвищення пенсії, однак даний Порядок суперечить положенням Порядку №45, оскільки не приведений у відповідність до цього нормативно-правового акту і не може бути застосований до цих правовідносин, оскільки за правилами подолання ієрархічної та темпоральної колізії мають бути застосовані нормативно-правові акти вищої юридичної сили, які прийняті пізніше в часі і є спеціальними актами, а саме Порядок №45.

Крім цього, суд зазначає, що п. 23 Порядку №3-1 був прийнятий з метою правового врегулювання відносин, які на той час не були врегульовані. Саме з метою регламентації зазначених правовідносин був прийнятий Порядок №45.

Як зазначалось вище, на сьогодні органи Пенсійного фонду України виконують виключно функцію з призначення, перерахунку та виплати пенсії. Обчислення грошового забезпечення для призначення чи перерахунку пенсій залишилось у компетенції органів, де особа проходила службу. Тому отримання від Адміністрації Державної прикордонної служби України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача має наслідком виникнення для відповідача обов'язку вчинити відповідні дії щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, що зазначені у такій довідці.

Згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Враховуючи зміст наведеної норми, суд вважає, що до 05.03.2019 р. відповідач, як суб'єкт владних повноважень при здійсненні перерахунку пенсії позивача повинен був враховувати пункти 1, 2 постанови №103, що обмежували перелік складових грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсії.

Щодо вимог позивача стосовно виплати пенсії з урахуванням 100 відсотків суми підвищення суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 р., ухваленій у справі № 826/3858/18, вказав на відсутність у Кабінету Міністрів України права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії, оскільки системний аналіз ст. ст. 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить про те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

У наведеній вище справі Верховний Суд надавав оцінку на предмет правомірності п. 2 Постанови №103, якою було передбачено, що виплату перерахованих відповідно до п. 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 р. у таких розмірах: з 01.01.2018 р. - 50 %; з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. - 75 %; з 01.01.2020 р. - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р.

Зазначений пункт визнаний протиправним, оскільки не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Поряд з цим, 14.08.2019 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності 04.09.2019 р. та якою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року.

Тобто, фактично Кабінет Міністрів України повторно продубльовано норму, яка була в нечинному пункті 2 Постанови №103 щодо здійснення виплати пенсії у таких розмірах: з 01.01.2018 р. - 50 %; з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. - 75 %; з 01.01.2020 р. - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р.

При цьому, положення ст. ст. 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-XII в частині наявності у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії, якій не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати не змінювались.

З наведеного вбачається, що постанова Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не відповідає Закону №2262-XII.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Оскільки постанова Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не відповідає Закону № 2262-XII, суд застосовує у спірних правовідносинах норми Закону №2262-XII - нормативно-правового акту, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачу з 05.03.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.

Крім цього, Кабінетом Міністрів України 24.12.2019 р. прийнято постанову "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" № 1088, п.п. 1 п. 1 якої установлено, що: з 01.01.2020 р. виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 р. (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р.

Поряд з цим з огляду на положення ч. 2 ст. 265 КАС України, суд не вбачає наявності правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити виплати позивачу пенсії у період до 04.03.2019 р. з урахуванням 100% підвищення пенсії, оскільки у цей період діяли і не були визнані нечинними положення пунктів 1, 2 Постанови №103.

Варто також зауважити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Зазначена позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.11.2019 р., ухваленій у справі №826/3858/18 та яку суд відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України застосовує до цих правовідносин.

Юридична природа соціальних виплат, в тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави (Rechtstaat) та верховенства права.

Так у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заява № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини вказав, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).

У справі "Кечко проти України" (Заява № 63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Вирішуючи вказаний спір, суд дійшов висновку, що з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 (05.03.2019 р.) позивач має право на перерахунок та виплату пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та з розрахунку 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р.

Отже, відповідач, відмовляючи позивачу в проведенні перерахунку пенсії з 05.03.2019 р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби від 29 вересня 2020 року № 11/2238 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, а також виплати пенсії з указаної дати з урахуванням 100 % суми підвищення, діяв не на підставі Конституції та законів України.

Таким чином, з метою ефективного захисту порушеного права суд у цій справі вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити з 05 березня 2019 року перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29 вересня 2020 року № 11/2238 (із врахуванням раніше виплачених сум) з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.

Водночас, з огляду на наведені вище висновки, суд не вбачає правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років у період до 04.03.2019 р., обчисленої із застосуванням 50% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 01.01.2018 р. - 50 %, а з 01.01.2019 р. - 75 % від підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р., а також щодо зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби від 21 грудня 2020 року №11/3574 та наявних у пенсійній справі позивача документів щодо розміру додаткових видів грошового забезпечення, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача підлягає сума сплаченого судового збору в розмірі 454,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 - 77, 90, 134, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років з 05 березня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 29 вересня 2020 року № 11/2238, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 05 березня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29 вересня 2020 року № 11/2238 (із врахуванням раніше виплачених сум), з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 454,00 грн.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя В.К. Левицький

Попередній документ
96758381
Наступний документ
96758383
Інформація про рішення:
№ рішення: 96758382
№ справи: 600/382/21-а
Дата рішення: 07.05.2021
Дата публікації: 02.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.02.2021)
Дата надходження: 03.02.2021
Предмет позову: визнання дій протиправними