06 травня 2021 року справа № 580/1801/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, які полягають у нарахуванні та виплаті пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 15.02.2019 року з грошового забезпечення без урахування індексації грошового забезпечення в розмірах зазначених у довідці Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 412 від 16.12.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 15.02.2019 в розмірі обчисленому із 60% грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення в розмірах зазначених у довідці Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 412 від 16.12.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що з 15.02.2019 позивачеві призначена пенсія по інвалідності 2 групи від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
У березні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії, надавши довідку Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 412 від 16.12.2020, однак отримав листа про те, що у довідці Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 155 від 05.04.2019 відсутні такі додаткові види грошового забезпечення як суми індексації і, крім того, стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 не містять положень про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум індексації грошового забезпечення.
Такі дії відповідача позивач вважає протиправними та зазначає, що індексація грошового забезпечення повинна братися для обрахунку при призначенні пенсії.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
26 квітня 2021 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що стаття 43 Закону № 2262-ХІІ та пункт 7 Постанови № 393 не містять положення про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум індексації грошового забезпечення.
Окрім того, у попередній довідці, яка була надана позивачем для проведення перерахунку, № 155 від 05.04.2019 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії суми індексації грошового забезпечення відсутні.
Також, довідка ГУНП України в Черкаській області від 16.12.2020 № 472 не відповідає формі довідки, передбаченої Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а тому законних підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням сум індексації грошового забезпечення, зазначеній в довідці ГУНП в Черкаській області від 16.12.2020 № 472 відсутні.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.03.2021 про перерахунок пенсії з 01.02.2017 по 31.01.2019 відповідно до довідки № 412 від 16.12.2020, виданої ГУНП України в Черкаській області з урахуванням індексації грошового забезпечення, однак відповідач направив на адресу ОСОБА_1 лист № 1691-1656/Б-03/8-2300/21 від 24.03.2021, у якому зазначив, що пенсію позивача обчислено згідно із статтею 21 Закону № 2262 в розмірі 60% грошового забезпечення, визначеного згідно із статтею 43 Закону № 2262, пунктом 7 Постанови № 393 та грошовим атестатом № 42 від 05.04.2019 і довідкою про додаткові види грошового забезпечення від 05.04.2019 № 155, виданими Головним управління Національної поліції в Черкаській області.
У довідці від 05.04.2019 № 155 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії суми індексації грошового забезпечення відсутні.
Крім того, стаття 43 Закону № 2262, пункт 7 Постанови № 393 не містять положення про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум індексації грошового забезпечення, а тому для перерахунку пенсії позивача з урахуванням сум індексації грошового забезпечення згідно з копією довідки ГУНП в Черкаській області від 16.12.2020 № 472 підстав немає.
Під час розгляду спору по суті суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-XII, визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із статтею 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45) пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 вказаного Порядку № 45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, визначена в додатку 2 до Порядку № 45.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Головного управління із заявами від 09 та 29 березня 2021 року, в яких просив здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.02.2017 по 31.01.2019 відповідно до довідки № 412 від 16.12.2020, виданої ГУНП в Черкаській області та здійснити відповідну виплату.
Разом з тим суд зазначає, що довідка Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 412 від 16.12.2020 не містить розміру грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, визначених додатком 2 до Порядку №45, зокрема: розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, а також інших складових грошового забезпечення. У даній довідці зазначено лише про те, що ОСОБА_1 за період з 01.11.2017 по 15.02.2019 нараховувалася та виплачувалася індексація і зазначено в яких розмірах та про те, що на користь позивача списано безспірно кошти в сумі 2718,85 грн, а саме: заборгованість по індексації грошового забезпечення за вказаний період відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі № 580/3282/19.
Таким чином, на переконання суду, у Головного управління не виник обов'язок щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 412 від 16.12.2020.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 06.05.2021.
Суддя В.О. Гаврилюк