06 травня 2021 року справа № 580/709/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Червонослобідської сільської ради про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Червонослобідської сільської ради (вул. Соборна, 2/1, с. Червона Слобода, Черкаський р-н, далі - відповідач), в якому просить
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви (клопотання) позивача від 05.01.2021 вх. №11/02-20/020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва;
- зобов'язати відповідача на найближчому засіданні розглянути заяву позивача від 05.01.2021 вх. №11/02-20/020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва та прийняти вмотивоване рішення, і у разі відмови в задоволенні цієї заяви - ухвалити мотивоване рішення з належним обґрунтуванням причини такої відмови.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач вчинив бездіяльність щодо не розгляду заяви (клопотання) позивача за вх. №11/02-20/020 від 05.01.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва, оскільки жодного рішення на сесії сільської ради прийнято не було.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що заява (клопотання) позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва була розглянута Постійною комісією з питань земельних відносин, архітектури, містобудування, реклами та комунальної власності та за результатами розгляду підготовлено проект рішення «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою гр. ОСОБА_2 , с. Червона Слобода». На черговій четвертій сесії восьмого скликання відповідач 15.01.2021 розглянув заяву позивача про надання дозволу на розроблення документації, згідно з підсумками голосування: «за» проголосувало - 0, «проти» - 0, «утримались» - 222, рішення «не прийнято». Додатково відповідач зазначив, що передача земельних ділянок безоплатно у власність провадиться один раз щодо кожного виду використання, однак позивач у порушення вказаного звернувся із п'ятьма аналогічними заявами про надання дозволу на розробку проектів землеустрою для ведення садівництва. Таким чином відповідач вважає, що позов не підлягає до задоволення.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою (клопотанням) за вх. №11/02-20/020 від 05.01.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва.
Відповідач листом від 20.01.2021 №184/08-17 повідомив, що заява позивача розглянута на 4 сесії 8 скликання, у результаті голосування рішення прийнято не було.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує, що законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частинами 1, 2 ст.116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. При цьому, підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.
Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Таким чином, особи, які бажають отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, подають зазначений вище пакет документів.
Однак, у ч. 7 ст. 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, зокрема, надати дозвіл або надати мотивовану відмову у наданні дозволу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України).
Із матеріалів справи судом встановлено, що на виконання ч. 6 ст. 118 ЗК України позивачем подано до Червонослобідської сільської ради заяву за вх. №11/02-20/020 від 05.01.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Отже, питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою тощо відповідач має вирішувати за наслідками розгляду відповідного клопотання на пленарному засіданні.
Судом встановлено, що відповідач на виконання вказаної норми законодавства виносив на пленарне засідання Червонослобідської сільської ради питання щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва та відповідний проект рішення, однак згідно з підсумками голосування: «за» проголосувало - 0, «проти» - 0, «утримались» - 22, рішення «не прийнято», тому відповідач протиправної бездіяльності щодо саме не розгляду заяви (клопотання) позивача вх. №11/02-20/020 від 05.01.2021 не допустив, тому позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду його заяви задоволенню не підлягає.
Однак судом встановлено, що у заявлених спірних правовідносинах Червонослобідською сільською радою протиправно не прийнято жодного рішення за результатами розгляду заяви (клопотання) позивача щодо надання дозволу чи відмови у такому наданні, оскільки положення ч. 7 ст. 118 ЗК України встановлюють обов'язок розглянути вказане питання у місячний строк і надати дозвіл або вмотивовану відмову.
На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що у спірних правовідносинах він діяв з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом, тому суд дійшов висновку, що протиправною є бездіяльність відповідача саме щодо неприйняття рішення за заявою (клопотанням) позивача за вх. №11/02-20/020 від 05.01.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва.
Посилання відповідача на те, що позивач зверталася з більш, як однією заявою щодо отримання відповідного дозволу для отримання у приватну власність земельних ділянок - не приймається судом до уваги, оскільки спірні правовідносини виникли на етапі дозволу, а не оформлення права власності, а норми ЗК України та прийнятих відповідно до нього правових актів не передбачають обмежень для надання дозволів за такими заявами щодо несформованих земельних ділянок.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правничу допомогу адвоката, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у сумі 5000 грн. позивачем до матеріалів справи надано: договір про надання правової допомоги від 31.07.2020 №ФО-31/07/20; тариф на правову допомогу (додаток №1); акт приймання-передачі наданих послуг від 07.04.2021 №8; рахунок на оплату від 07.04.2021 №8; квитанція від 07.04.2021 №ПН1977056.
Однак суд звертає увагу, що у провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебуває чотири аналогічні справи за позовом ОСОБА_1 до Червонослобідської сільської ради про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, зокрема: справа №580/511/21 щодо розгляду відповідачем заяви (клопотання) позивача за вх. №872/02-20/020 від 29.12.2020, справа №580/705/21 щодо розгляду відповідачем заяви (клопотання) позивача за вх. №13/02-20/020 від 05.01.2021, справа №580/706/21 щодо розгляду відповідачем заяви (клопотання) позивача за вх. №12/02-20/020 від 05.01.2021 та вказана справа №580/709/21 щодо розгляду відповідачем заяви (клопотання) позивача за вх. №11/02-20/020 від 05.01.2021.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, факт часткового задоволення позову у цій справі та враховуючи ту обставину, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із ціною позову, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 500 грн.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Червонослобідської сільської ради щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_1 за вх. №11/02-20/020 від 05.01.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва.
Зобов'язати Червонослобідську сільську раду у встановленому законом порядку повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 за вх. №11/02-20/020 від 05.01.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва та відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України прийняти обґрунтоване рішення про його надання чи відмову в наданні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Червонослобідської сільської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 500 (п'ятсот) грн.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Гайдаш