Справа № 560/5299/21
07 травня 2021 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Козачок І.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання нарахувати та виплатити щорічну грошову допомогу до 05 травня 2020 року.
Позовна заява підлягає залишенню без руху.
Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує ненарахування та невиплату йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому законом.
Як вбачається зі змісту ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які не отримали разову грошову допомогу до 5 травня мають право звернутись за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, у якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, перебіг строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який проводиться виплата.
Зазначені висновки Верховного Суду викладені у постанові від 06 лютого 2018 року у справі №607/7919/17, де вказується на те, що 30 вересня відповідного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата цієї допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.
Встановлено, що позивач звернувся до суду більш ніж через 6 місяців з дня, коли йому стало відомо або повинно було стати відомо про порушення його прав.
Позивач зазначає, що у січні 2021 він звернувся до відповідача для проведення виплати, на що одержав відмову. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази наявності таких суттєвих обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом протягом 6-місячного строку.
Суд відхиляє посилання на те, що відлік строків розпочинається з моменту звернення до відповідача з заявою про виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня, оскільки законодавство не містить порядку обов'язкового досудового врегулювання спору у справах цієї категорії. Відтак, звернення до відповідача не є досудовим вирішенням спору, що могло б поновити строк звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19) виклав правову позицію, згідно з якою отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання нею строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу на те, що виплата зазначеної матеріальної допомоги є періодичним платежем, який проводиться щороку у квітні-травні, відтак особа у будь-якому випадку обізнана з тим, чи проведена їй виплата коштів і чи є вона належною.
Суду не надані будь-які докази, які свідчать про те, що подача цього позову поза строком звернення до суду дійсно була пов'язана з об'єктивною неможливістю або перешкодами звернутись до суду раніше.
Зважаючи на це, суд вбачає пропуск позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви повинен з'ясувати, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали обґрунтувати належними доказами поважність причин пропуску строку звернення до суду, подавши вмотивовану заяву стосовно цього.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
зазначені у позові ОСОБА_1 підстави поновлення строку звернення до суду - визнати неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяІ.С. Козачок