06 травня 2021 року Справа № 280/222/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя,69107)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 121 382,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України та зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 121382,25 грн. Вказує, що у зв'язку з несплатою платником податків винесених та узгоджених сум податкових зобов'язань, контролюючим органом вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг.
Ухвалою суду від 02.02.2021 позовну заяву у справі залишено без руху та наданий позивачу строк 10 днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 24.02.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву. Відповідача повідомлено про розгляд справи шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Поштова кореспонденція, яка надсилалась відповідачу судом на адресу, що значиться в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поверталась на адресу суду з відміткою поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".
У відповідності до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч.6 ст. 162 КАС України).
За наведеного, суд вирішив завершити розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 відповідно до довідки Головного управління ДПС у Запорізькій області від 21.12.2020 № 72309/10/08-01-13/10 має податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 121382,25 грн.
Згідно даних ІТС «Податковий блок» та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта, у власності ОСОБА_1 перебуває: нежитловий комплекс будівель та споруд загальною площею 1865,7 кв.м., який розташовано за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі зазначених даних відповідачу було сформовано податкове повідомлення-рішення № 0019054-5607-0832 від 21.05.2019 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 82136,46 грн. за період 2018 року. Вказане податкове повідомлення-рішення 25.05.2019 було направлено контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_3 та повернуто податковому органу.
Крім того, позивачем було сформовано податкове повідомлення-рішення № 0047058-5605-0832 від 15.06.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 116783,49 грн. за період 2019 року. Вказане податкове повідомлення-рішення 30.07.2020 було направлено контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_3 та повернуто податковому органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 була нарахована пеня: за період з 25.11.2019 по 16.11.2020 у розмірі 417,04 грн.; за період з 25.11.2019 по 20.11.2020 у розмірі 903,58 грн.; за період з 25.11.2019 по 17.12.2020 у розмірі 69,51 грн.
Самостійно відповідачем сплачено було борг у розмірі 78927,83 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив вказані суми заборгованості у встановлені законодавством строки, позивач звернувся до суду із даним позовом.
При вирішення даного спору по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України відповідач зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 Податкового кодексу України).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).
Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпунктом 266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Із змісту пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України слідує, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
У відповідності до пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як слідує з матеріалів справи, податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, визначене контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженим у порядку і на умовах, визначених ПК України.
Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).
Оскільки податкове зобов'язання у сумі 121382,25 грн. по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, відповідачем не сплачено в установлений чинним законодавством строк, таке зобов'язання є податковим боргом.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Так, на адресу відповідача: АДРЕСА_3 засобами поштового зв'язку була надіслана податкова вимога форми «Ф» №108674-56 від 26.09.2019 на суму податкового боргу 82136,46 грн, яка була повернута податковому органу з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Вказана вимога в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалась, доказів іншого відповідачем не надано.
Щодо про зняття з реєстрації місця проживання відповідача 16.03.2020 та у звязку з цим відсутністю будь-яких інших даних про інше місце реєстрації ОСОБА_1 , а також прийняття податкового повідомлення-рішення № 0047058-5605-0832 від 15.06.2020 не за місцем реєстрації платника податків та надіслання не за місцем його реєстрації, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, судом встановлено, що згідно із інформацією виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, викладеної у листі від 26.01.2021 № 242/02-34-1, за наявними картотеками департаменту реєстраційних послуг місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ; особу знято з реєстрації місця проживання 16.03.2020. станом на 22.01.2021 заяву на реєстрацію місця проживання за новою адресою в місті Мелітополі ОСОБА_1 не подавав.
Податкове повідомлення-рішення № 0047058-5605-0832 від 15.06.2020 було надіслано за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.
Згідно з пунктом 70.7 статті 70 Податкового кодексу України, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Аналогічні припис містяться в п. 1 розділу ІХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №882 (надалі за текстом - Положення), де зазначено, що фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток 13) відповідно.
Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розділу ІХ Положення).
Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за формою № 5ДР або Заяви за формою № 5ДРП до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п'яти робочих днів (п.4 розділу ІХ Положення).
Згідно пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України, платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Крім того, згідно з пунктом 10.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, платник податків, для якого законом установлені особливості його державної реєстрації та відомості щодо якого не містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання), пов'язаної із зміною адміністративного району, подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням заяву за формою № 1-ОПП, або за формою № 1-РПП, або за формою № 5-ОПП.
Таким чином, з наведених приписів законодавства вбачається, що саме на платника податків покладено обов'язок щодо повідомлення контролюючого органу про зміну свого місцезнаходження (місця проживання).
Як вбачається з інформації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, викладеної у листі від 26.01.2021 № 242/02-34-1, за наявними картотеками департаменту реєстраційних послуг місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ; особу знято з реєстрації місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Поряд з цим, приписами статті 42 Податкового кодексу України встановлено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Разом з тим доказів надання відповідачем до органів ДПС відомостей про зміну місця реєстрації не надано.
Суд звертає увагу, що правомірність визначення податкового зобов'язання позивачем не оскаржується.
Зокрема, згідно п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкових зобов'язань по платежах податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 121382,25 грн, а тому, даний податковий борг підлягає до стягнення в судовому порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
Питання правомірності нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову. Оскільки податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з якими визначено податкові зобов'язання, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №826/18379/14 (№К/9901/8600/18), висновок якої суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.139 КАС України, сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд,
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя,69107) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг по платежу - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 121 382 (сто двадцять одну тисячу триста вісімдесят дві) гривні 25 копійок, які перерахувати на р/р UA 288999980314080512000008181/, отримувач - Мелітопольське УК/Семенівська/18010300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37968956.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 06.05.2021.
Суддя А.В. Сіпака