05 травня 2021 року Справа № 280/3394/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945)
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просить:
визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 13.08.2019 №Ф-102402-56 на суму 23785,08 грн.;
зобов'язати відповідача відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника шляхом виключення недоїмок заборгованості з єдиного соціального внеску.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст.122 КАС України зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із змісту адміністративного позову, позивач просить скасувати вимоги про сплату позивачем боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ф-102402-56 на суму 23785,08 грн.
Строк оскарження вимоги про сплату боргу за платежем єдиного соціального внеску передбачений ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закону №2464-VI).
Згідно з абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Таким чином, викладеними нормами, встановлений обмежений строк для оскарження платником єдиного внеску вимогу контролюючого органу, зокрема протягом 10 календарних днів з дня її отримання.
Вказана позиція також підтримана Верховним Судом у постанові від 31.01.2019 по справі №802/983/18-а, а тому повинна застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і ч. 5 ст. 242 КАС України.
Позивач зазначає, що 24.12.2020 представник в інтересах позивача звернувся в Мелітопольський міськрайонний ВДВС із заявою №1-24/12/20 про закриття виконавчого провадження та зняття з реєстру боржників, але державний виконавець повідомив, що виконавче провадження відкрито по іншій вимозі, яка не скасована у судовому порядку, таким чином, про існування оскаржуваної вимоги позивачу стало відомо в лютому 2021 року, однак жодних доказів з цього приводу, а саме відповіді органу державної виконавчої служби, позивачем до позовної заяви не долучено. При цьому, із адміністративним позовом до суду позивач звернувся лише 22 квітня 2021 року, тобто з пропуском 10 - денного строку звернення до суду.
Щодо посилання позивача на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 25.02.2021 у справі №580/3469/19 суд вказує, що у вказаному рішенні Верховним Судом у складі судової палати сформульований правовий висновок, відповідно до якого строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.
Проте, вказана позиція не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки відсутні докази досудового оскарження позивачем вимоги від 13.08.2019 №Ф-102402-56.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У відповідності до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.
Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.
Згідно з ч. 1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Крім того, у відповідності до п. 4, 5 ч. 5 цієї статті Кодексу у позовній заяві зазначається, зокрема зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, позивач просить, зокрема зобов'язати відповідача відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника шляхом виключення недоїмок заборгованості з єдиного соціального внеску. При цьому, позивач не зазначає, яку саме заборгованість (її розмір, дата виникнення) останній просить виключити з даних інтегрованої картки.
А відтак, позивач має надати заяву про уточнення позовних вимог, у якій необхідно привести зміст позовних вимог у відповідність до ч. 5 ст. 160 КАС України.
За приписами ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, позивач не надає суду взагалі жодних доказів щодо існування такої недоїмки з єдиного соціального внеску станом на час звернення до суду із даним позовом.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду:
заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із відповідними доказами;
заяви про уточнення позовних вимог у відповідності до частини 5 статті 160 КАС України та її копій для надіслання відповідачу;
належних доказів щодо суми недоїмки (спірної суми) з єдиного соціального внеску станом, яка обліковується за позивачем в інтегрованій картці платника на час звернення до суду із даним позовом.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В.Батрак