05 травня 2021 року Справа № 280/2783/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу в зв'язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;
зобов'язати відповідача надати позивачу довідку про вартість неотриманого речового майна станом на 06.09.2016, оформлену у відповідності до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178;
зобов'язати відповідача провести розрахунок за неотримане позивачем речове майно станом на 06.09.2016 та виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 06.09.2016.
Ухвалою суду від 12.04.2021 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та позивачу наданий строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України разом із доказами поважності причин його пропуску/або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений; 2-х екземплярів уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, із нормативним обґрунтуванням позовних вимог щодо зобов'язання відповідача надати позивачу довідку про вартість неотриманого речового майна станом на 06.09.2016.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем надано клопотання (вх. №25071 від 30.04.2021), до якого долучено також уточнену позовну заяву, у якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу в зв'язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;
зобов'язати відповідача провести розрахунок за неотримане позивачем речове майно станом на 06.09.2016 та виплати позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 06.09.2016.
Разом із цим, щодо строку звернення до адміністративного суду в уточненій позовній заяві зазначає, що звертаючись 15.01.2021 до відповідача із заявою про нарахування та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно ОСОБА_1 знав про існування свого права на грошову компенсацію за неотримане речове майно, а порушене воно відповідачем було саме з дати отримання 22.02.2021 відмови військової частини у такому нарахуванні та виплаті від 18.02.2021, з якого починається перебіг шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Дослідивши матеріали позовної заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом із цим, згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.
Згідно із статтею 9 частинами 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, компенсація за неотримане речове майно не входить до грошового забезпечення військовослужбовця, оскільки закупівля речового майна здійснюється незалежно від виплати грошового забезпечення і лише при незабезпеченні військовослужбовця речовим майном здійснюється виплата грошової компенсації (відповідно до пункт 7 Порядку виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178).
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.11.2020 у справі № 480/3105/19 і врахована судом
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Аналізуючи наведені вище правові норми та фактичні обставини справи, суд вважає, що предметом цього адміністративного спору є виплата грошової компенсації за неотримане речове майно, що не входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення).
Тобто, компенсація за неотримане речове майно не є складовою заробітної плати, а тому на суму належної компенсації не розповсюджуються вимоги частини 2 статті 233 КЗпП України щодо стягнення такої без обмеження будь-яким строком при звільненні військовослужбовця.
Разом з тим, суд звертає увагу, що спірні правовідносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 815/2681/17.
Відтак, відносини з виплати компенсації за неотримане речове майно є відносинами щодо проходження публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягає саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.
Суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати компенсації за речове майно, тобто предмет даного спору стосується проходження позивачем публічної служби.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Згідно із частиною 1 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При визначенні початку вказаного строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Суд встановив і те, що 21.01.2021 на адресу ВЧ НОМЕР_2 позивачем була направлена, зокрема заява від 15.01.2021 про виплату компенсації за неотримане речове майно, на яку відповідачем надана відповідь від 18.02.2021 №581 про відмову у такій виплаті, яку вручено 22 лютого 2021 року, про що свідчать дані з офіційного сайту Укрпошти щодо статусу відстеження поштового відправлення «8751606080551» (згідно з копією конверту, долученого до адміністративного позову).
Суд вважає, що саме із листа ВЧ НОМЕР_2 від 18.02.2021 №581 позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, позовну заяву до суду з вимогами компенсації вартості неотриманого речового майна, позивачем подано до суду 05.04.2021 (дата подачі позову до відділення поштового зв'язку), тобто з пропуском місячного терміну звернення до суду.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивачем до адміністративного позову не додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позивач звернувся до суду після закінчення встановленого законом строку та протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху не подав до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Згідно із частиною 5 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії повернути.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Запорізький окружний адміністративний суд.
Суддя І.В.Батрак