06 травня 2021 року Справа № 280/250/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Стрельнікової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства «Автогосподарство» Запорізької міської ради
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Комунальне підприємство «Автогосподарство» Запорізької міської ради (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-відповідача від 05.10.2020 №00000300701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі: податкове зобов'язання 111 562,00 грн. та штрафні санкції - 55 781,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.10.2020 №0000034701, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість 996,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.12.2020 №00066170701, яким застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 54 816,00 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що ГУ ДПС у Запорізькій області проведено перевірку позивача за період діяльності з 01.01.2017 по 04.09.2020, грошові зобов'язання визначено у податкових повідомленнях-рішеннях від 05.10.2020 №00000300701, №0000034701 та від 17.12.2020 №00066170701 за період з березня 2017 року, що підтверджується відповідно до розрахунків штрафних (фінансових) санкцій. Так, за березень 2017 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість, що підтверджується квитанцією №2 від 20.04.2017. За квітень 2017 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість, що підтверджується квитанцією №2 від 19.05.2017. За травень 2017 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість, що підтверджується квитанцією №2 від 20.06.2017. За серпень 2017 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість, що підтверджується квитанцією №2 від 20.09.2017. Позивач у позові зазначає, що з урахуванням викладених фактів (подача декларацій) та зазначених приписів податкового законодавства, грошові зобов'язання за березень-серпень 2017 року, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 05.10.2020 №00000300701, №0000034701 та від 17.12.2020 №00066170701 ГУ ДПС було здійснено за межами 1095 днів, впродовж яких воно мало таке право (строк для їх визначення закінчився 20.09.2020), що звільняє позивача від таких грошових зобов'язань. Крім того, заначають, що згідно акту перевірки, за результатами проведення перевірки позивача за період з 01.01.2017 по 04.09.2020 встановлено, що відповідно даних бухгалтерського обліку, первинних документів та платіжних документів наданих до перевірки підприємством безпідставно занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11 562 грн., проте акт перевірки не дає можливості встановити, по яким контрагентам, наведеним у додатку №13 контролюючим органом встановлено таке заниження. Вважають, що акт перевірки від 15.09.2020 №199/08-01-05-01/33570414 не розкриває фактів виявлених порушень податкового законодавства позивачем чітко, об'єктивно з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, які надали б йому статусу носія доказової інформації, а отже такий акт не може слугувати підставою для винесення податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги просили задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти заявленого позову заперечував, 08.02.2021 надав до суду відзив (вх. № 7553), відповідно до якого зазначає, що документальна позапланова виїзна перевірка КП «АВТОГОСПОДАРСТВО» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ проводилась на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.7, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), пункту 52.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) та наказу ГУ ДПС у Запорізькій області на проведення позапланової виїзної документальної перевірки від 28.08.2020 №1955 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки». Відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків. Отже мораторій установлений п. 522 підрозділу 10 розділу XX ПКУ на перевірки пов'язані з припиненням в даному випадку юридичною особи не розповсюджується, а період проведення таких перевірок встановлюється 1095 днів з моменту реєстрації заяви на припинення юридичної особи. За результатами проведеної перевірки за період з 01.01.2017 по 04.09.2020 встановлено, що відповідно даних бухгалтерського обліку, первинних документів та платіжних документів наданих до перевірки підприємством безпідставно занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 111 562 грн. В додатку №13 наведено інформацію згідно даних бухгалтерського обліку, первинних та платіжних документів стосовно реалізації товарів, робіт, послуг за період з 01.01.2017 по 04.09.2020 року. Інформація розкрита помісячно, у розрізі кожного контрагенту окремо, з врахуванням касового методу або першої із подій. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою судді від 19.01.2021 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АВТОГОСПОДАРСТВО» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ зареєстроване 16.05.2005 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис №11031020000005436, за юридичною адресою: 69057, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 12-А. З 18.03.2020 перебуває в процесі припинення.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області в період з 31.08.2020 по 08.09.2020 проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «АВТОГОСПОДАРСТВО» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 04.09.2020 та з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011 по 04.09.2020.
За результатами перевірки складений акт від 15.09.2020 №199/08-01-05-01/33570414 (далі - акт перевірки), висновками якого встановлено наступні порушення:
- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України за підсумками чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на загальну суму 625415 грн., а саме: 2019 рік у сумі 501 070 грн.; 2020 рік у сумі 124 345 грн.;
- п.п.14.1.36, п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044, в результаті чого підприємством встановлено заниження суми податку на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету (р.25/р.18.1/р.18) на загальну суму 111 562 грн., а саме: березень 2017 року - 21764 грн.; квітень 2017 року - 3216 грн.; травень 2017 року - 2301 грн.; серпень 2017 року - 20993 грн.; вересень 2017 року - 2200 грн.; жовтень 2017 року - 2939 грн.; грудень 2017 року - 21020 грн.; квітень 2018 року - 1257 грн.; червень 2018 року - 2596 грн.; серпень 2018 року - 2638 грн.; вересень 2018 року - 16075 грн.; жовтень 2018 року - 10116 грн.; листопад 2019 року - 1520 грн.; грудень 2019 року - 996 грн.; березень 2020 року - 1931 грн.
- завищено від'ємне значення з податку на додану вартість по рядку 21 декларації на загальну суму 996 грн., а саме: листопад 2019 року 996 грн.;
- п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації податкових накладних, крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, за період з 01.01.2017 по 04.09.2020 на загальну суму 111 562 грн., а саме: березень 2017 року - 21764 грн.; квітень 2017 року - 3216 грн.; травень 2017 року - 2301 грн.; серпень 2017 року - 20993 грн.; вересень 2017 року - 2200 грн.; жовтень 2017 року - 2939 грн.; грудень 2017 року - 21020 грн.; квітень 2018 року - 1257 грн.; червень 2018 року - 2596 грн.; серпень 2018 року - 2638 грн.; вересень 2018 року - 16075 грн.; жовтень 2018 року - 10116 грн.; листопад 2019 року - 1520 грн.; грудень 2019 року - 996 грн.; березень 2020 року - 1931 грн.;
- п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 5996,91 грн.
- п.46.1 ст.46, п.49.1, п.49.2, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.257.1, п.257.5 ст.257 Податкового кодексу України, внаслідок порушення терміну подання податкової декларації з рентних платежів за І квартал 2018 року, ІІ квартал 2018 року, ІІІ квартал 2018 року.
- порушено п.7 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, а саме: звіти «Про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за червень 2016 року подано/не подано з порушенням терміну надання визначеного Податковим кодексом України
- порушення п.3.1 розд.ІІІ «Порядку формування та представлення страхувальником звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» №435 від 14.04.2015, а саме: звіт «Про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: несвоєчасне відображення (нарахування) суми нарахованого єдиного внеску;
- п.1 ст.2 ст.6; ч.2, ч.5, ч.7, ч.13 ст.8, ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, та тягне за собою накладення штрафу згідно п.3 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Заперечення на акт перевірки, відповідно п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України позивачем не надавались.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення від 05.10.2020: №00000300701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі: податкове зобов'язання - 111 562,00 грн. та штрафні санкції - 55 781,00 грн.; №00000310701, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 60 812,91 грн.; №00000320701, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 1 020,00 грн.; №00000330701, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі за 2019 рік - 501 000,00 грн., за 2020 рік - 124 345,00 грн.; №0000034701, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість 996,00 грн.; які отримано позивачем 05.10.2020.
Позивачем податкові повідомлення-рішення від 05.10.2020 №00000300701, №00000310701, №00000320701 та №0000034701 було оскаржено в адміністративному порядку, шляхом направлення поштою до ДПС України скарги від 13.10.2020. За результатом розгляду скарги позивача рішенням ДПС України про результат розгляду скарги №34773/6/99-00-06-02-01-06 від 10.12.2020 було скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.10.2020 №00000320701 повністю та податкове повідомлення-рішення від 05.10.2020 №00000310701 в частині застосованих штрафних санкцій на суму 5996,91 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення №00000300701, №00000340701 залишено без змін, а скарга позивача - частково задоволена.
21.12.2020 позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 17.12.2020 №00066170701, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 54 816,00 грн., та яке винесено з врахуванням рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 10.12.2020 №34773/6/99-00-06-02-01-06.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 05.10.2020 №00000300701, №0000034701 та від 17.12.2020 №00066170701, КП «АВТОГОСПОДАРСТВО» ЗОР звернулось до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Так, позивач зазначає, що грошові зобов'язання за березень - серпень 2017 року визначені у податкових повідомленнях рішеннях від 05.10.2020 № 00000300701 та №0000034701 та від 17.12.2020 № 00066170701 було здійснено поза межами 1095 днів, в продовж яких воно мало таке право (строк для їх визначення закінчився 20.09.2020), що звільняє позивача від таких грошових зобов'язань, проте такі твердження позивача, суд вважає помилковими виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 2.12.2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі за текстом ПКУ) - контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
П.п. 75.1.2. п. 75.1 ст.75 ПКУ передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Дійсно набули чинності зміни до податкового кодексу України відповідно до яких підрозділ 10 розділу XX Податкового доповнено п. 52і яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), крім: (зокрема) документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
Також зазначено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Документальна позапланова виїзна перевірка КП «АВТОГОСПОДАРСТВО» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ проводилась на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.7, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), пункту 52.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) та наказу ГУ ДПС у Запорізькій області на проведення позапланової виїзної документальної перевірки від 28.08.2020 №1955 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».
Відповідно до п.п.78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Отже мораторій установлений п. 522 підрозділу 10 розділу XX ПКУ на перевірки пов'язані з припиненням в даному випадку юридичною особи не розповсюджується, а період проведення таких перевірок встановлюється 1095 днів з моменту реєстрації заяви на припинення юридичної особи.
Таким чином контролюючий орган діяв в межах своїх повноважень.
Щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 04.09.2020 на загальну суму 111 562,00 грн слід зазначити про таке.
Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Розділом ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 №727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745 (далі Порядок №727), визначено основні вимоги до оформлення документальних перевірок.
Так, п. 1 розділу ІІ Порядку №727 визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Порядку №727 акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою).
Положеннями п.3 розділу ІІ Порядку №727 передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При цьому, у п.4 розділу ІІ Порядку №727 зазначено, що в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.5 розділу ІІ Порядку №727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Приписами п.4 розділу ІІІ 3 Порядку №727 визначено, що описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином, зокрема:
у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів.
З матеріалів справи судом встановлено наступне.
У акті перевірки зазначено, що за результатами проведення перевірки позивача за період з 01.01.2017 по 04.09.2020 встановлено, що відповідно даних бухгалтерського обліку, первинних документів та платіжних документів наданих до перевірки підприємством безпідставно занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 111 562 грн., про що детальна інформація наведена у додатку №13 до акту перевірки.
Судом приймається до уваги, що позивачем під час перевірки надано усі первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову та іншу звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, що не заперечується контролюючим органом у акті перевірки.
Суд дослідив акт перевірки та додаток №13 до нього, та погоджується з позивачем, що в акті перевірки не наведено конкретні первинні документи із зазначенням контрагентів позивача, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та докази, що підтверджують наявність факту порушення за період з 01.01.2017 по 04.09.2020 в частині заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 111 562,00 грн.
Відтак, суд зазначає, що відсутність в акті перевірки деталізації обставин податкового правопорушення суперечить приписам пункту 5 розділу ІІ Порядку №727.
Дані висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.06.2020 по справі №520/3141/19.
Таким чином, з огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 05.10.2020 №00000300701, №0000034701.
Щодо порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації податкових накладних за період з 01.01.2017 по 04.09.2020 на загальну суму 111 562 грн слід зазначити про таке.
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Суд зазначає, що порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації податкових накладних є похідним за своєю суттю, оскільки безпосередньо пов'язане із встановленням у акті перевірки порушення щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 04.09.2020 на загальну суму 111 562,00 грн.
Таким чином, з огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2020 №00066170701.
За таких обставин, суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірності спірних рішень, проте, позивачем належними та допустимими доказами доведена їх протиправність.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що у пункті 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення від 05.10.2020 №00000300701, №0000034701 та від 17.12.2020 №00066170701 є протиправними та підлягають скасуванню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.10.2020 №00000300701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі: податкове зобов'язання 111 562,00 грн. та штрафні санкції - 55 781,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.10.2020 №0000034701, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість 996,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17.12.2020 №00066170701, яким застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 54 816,00 грн.
Стягнути на користь Комунального підприємства «Автогосподарство» Запорізької міської ради» (69057, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 33570414) судовий збір у розмірі 3347, 33 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 43143945).
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.
Суддя Н.В. Стрельнікова