про залишення позовної заяви без руху
07 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/7895/21
категорія 109040000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Державного кадастрового реєстратора відділу у Малинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Голови Житомирської обласної державної адміністрації Бунечка Віталія Івановича про визнання недійсним пункту розпорядження, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов'язання закрити поземельну книгу, скасування кадастрового номеру,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом якому просить:
1. До Голови Житомирської обласної державної адміністрації (Відповідач 3):
- Визнати недійсним п. 4 розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації від 05.01.2015 № 02.
2. До Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області та Державного кадастрового реєстратора відділу у Малинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (Відповідачі 1,2):
- Зобов'язати скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 14,2332 га за адресою Любовицька сільська рада Малинського району Житомирської області з кадастровим номером 1823484800:06:000:0309;
- Зобов'язати закрити Поземельну книгу, яка була відкрита у зв"язку із здійсненням державної реєстрації земельної ділянки площею 14,2332 га за адресою Любовицька сільська рада Малинського району Житомирської області з кадастровим номером 1823484800:06:000:0309;
- Скасувати кадастровий номер 1823484800:06:000:0309 площею 14,2332 га за адресою Любовицька сільська рада Житомирської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим приписами КАС України.
Згідно ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пункту четвертого, п'ятого частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд наголошує, що зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
В позовній заяві позивач вказує відповідачами Голову Житомирської обласної державної адміністрації Бунечка Віталія Івановича, Державного кадастрового реєстратора відділу у Малинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області,
При цьому, позивач не заявляє позовних вимог до голови Голову Житомирської обласної державної адміністрації Бунечка Віталія Івановича, не вказує, які саме права, свободи або інтереси позивача були порушені цим відповідачем, що позбавляє суд можливості визначити характер спірних правовідносин.
Не зрозуміло які конкретні вимоги висунуті до Державного кадастрового реєстратора відділу у Малинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Суд зауважує, що позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Водночас, суд звертає увагу, що згідно п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Позивачем вказано відповідача державного кадастрового реєстратора відділу у Малинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Суд зазначає, що державний реєстратор посадова особа, яка відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Державний реєстратор підпорядковується голові районної державної адміністрації.
Державний реєстратор призначається на посаду та звільняється з посади головою районної державної адміністрації за погодженням із Державною реєстраційною службою України.
При цьому, не визначено відповідачем юридичну особу суб'єкта владних повноважень, посадовою особою якого, як вважає позивач, порушено його право та не зазначено її код ЄДРПОУ.
Відтак, позивачу необхідно чітко зазначити відповідачів до яких заявлено позовні вимоги з чітким викладенням змісту позовних вимог щодо них, а в разі подання позову до декількох відповідачів - змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Також частиною 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує з матеріалів позовної заяви та як вказує позивач, у листопаді 2018 року вона придбала нерухоме майно - комплекс будівель і споруд бази відпочинку загальною площею 1362.6 кв.м, який розташований за адресою: Любовицька сільська рада Малинського району Житомирської області (договір купівлі-продажу від 15.11.2018 № 12195. В грудні 2018 року коли постало питання про оформлення права оренди на земельну ділянку, то з'ясувалося, що земельна ділянка, на якій розташований зазначений комплекс будівель і споруд бази відпочинку, вже зареєстрована в Державному земельному кадастрі і їй присвоєний кадастровий номер 1823484800:06:000:0309. Однак, земельна ділянка віднесена до категорії земель промисловості, а не рекреаційного призначення.
Отже про порушення свого права позивач дізналась у грудні 2018 року, проте, з даним позовом звернулась до суду 30.04.2021 року, а відтак шестимісячний строк звернення до суду позивачем пропущено.
Суд зазначає, що строк звернення до суду обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таке формулювання, як "особа повинна дізнатись" дозволяє стверджувати, що законодавцем на позивача покладено обов'язок бути обізнаним про свої права, проявляти розумну зацікавленість в їх стані, що в свою чергу дозволяє своєчасно дізнаватись про їх порушення, у випадках, які знаходяться в межах можливостей позивача і, відповідно, своєчасно звертатись за їх захистом.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку для подання до суду позовної заяви до суду не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 270 гривні.
Зміст прохальної частини позовної заяви свідчить, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом за одну вимогу немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі розміром 3632,00 грн (2270грн*0,4*4).
Суд звертає увагу, що до позовної заяви додано квитанцію від 30.04.2021 року №Х19С-МТВМ-5287-Н14В про сплату 926,53 грн, дані кошти було сплачено: "Одержувач: COUT.GOV.UA", однак платiжнi реквiзити для перерахування судового збору за подання позовної заяви до Житомирського окружного адміністративного суду інші.
Враховуючи вищевикладене та заявлення позовних вимог немайнового характеру, несплачений розмір судового збору на момент подачі позову становить 3632 грн і має бути сплачений за такими реквізитами: Отримувач коштів: Житомирська міська отг 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38035726; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу*;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом_____, Житомирський окружний адміністративний суд.
Частиною першою, другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищезазначене позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- нової редакції позовної заяви, у якій чітко зазначити відповідачів до яких заявлено позовні вимоги з чітким викладенням змісту позовних вимог щодо них, а в разі подання позову до декількох відповідачів - змісту позовних вимог щодо кожного з них та надати копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.
- заяву про поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку
- оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 3632,00 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.Г. Попова