Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 травня 2021 р. Справа№200/11966/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд: у складі головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
21 грудня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість №0129875404 від 25 серпня 2020 року на суму 100000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, та з того часу у податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми, в тому числі й винесення податкової вимоги. Проте, при винесенні спірного рішення контролюючий орган не врахував норми пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів)), тому податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання, граничний термін якого сплинув (фактична оплата була здійснена у строк понад 1095 днів) є протиправними, винесеними з порушеннями норм чинного законодавства України та таким, що підлягає скасуванню.
28 вересня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що санкції за порушення граничних термінів нараховуються в ІКП платника в автоматичному режимі в день погашення податкового боргу, тому контролюючий орган може самостійно визначити суму зобов'язань платника тільки після факту погашення податкового боргу. Просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 28 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 16 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16 лютого 2021 року.
Ухвалою суду від 16 лютого 2021 року відкладено підготовче засідання на 16 березня 2021 року.
Ухвалою суду від 16 березня 2021 року продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 13 квітня 2021 року.
Ухвалою суду від 13 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 5 травня 2020 року.
У судове засідання позивач явку свого представника не забезпечив, докази належного повідомлення про розгляд справи наявні в матеріалах справи.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 00191678, податкова адреса: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитьска, 177а перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецької області, Центральна ДПІ Маріупольського управління з 26 листопада 1996 року.
Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість КП “Компанія “Вода Донбасу” згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року від 22.04.2015 №9081822909, за наслідками якої складено Акт перевірки № 3818/65-99-94-0400191678 від 4 серпня 2020 року.
Перевіркою встановлено порушення КП “Компанія “Вода Донбасу” підпункту 16.1.4 пункту 16.1 ст. 16, пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2014 року від 22.04.2015 №9081822909 у сумі 500 000 грн. із затримкою більше 30 календарних днів, а саме:
- згідно платіжного доручення №1340924295 від 30.07.2020 на суму 500 000 грн., граничний термін сплати 22 квітня 2015 року, кількість днів затримки 1926.
На підставі встановлених в Акті перевірки порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 серпня 2020 року №0129875404, відповідно до якого на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 1926 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 500 000 грн. застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 20% у сумі 100 000 грн. (а.с.7).
Підприємством подано скаргу на вказане податкове повідомлення - рішення, яка рішення ДПС України від 23.11.2020 №33245/6/99-00-06-02-05-06 залишена без задоволення.
Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що прийняте з порушенням вимог податкового законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 126.1. статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України надано визначення грошовому зобов'язанню платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За приписами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1ст.75 ПК України).
Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.
Відповідно до підпункту75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій(розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За приписами пункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Предметом перевірки КП “Компанія “Вода Донбасу” було питання своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість зі строком сплати зобов'язань, який сплинув у 2014 році, при цьому фактична сплата була здійснена у 2020 році (тобто у строк понад 1095).
Таким чином, суд вважає, що до такої перевірки мають бути застосовані положення статті 102 ПК України, як до перевірки проведеної з «інших питань».
Тобто, на цю камеральну перевірку з інших питань розповсюджуються положення абзацу другого пункту 76.3 статті 76 ПК України і таку перевірку контролюючий орган мав право проводити у строк не пізніше 1095 днів, що мають бути відраховані саме від граничного строку сплати грошових зобов'язань, а не строку фактичного виконання зобов'язання, як помилково вважає податковий орган.
Згідно статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно матеріалів справи граничним строком виконання позивачем грошових зобов'язань за податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2014 року від 22.04.2015 №9081822909 є квітень 2015 року.
Погашення податкового боргу з податку на додану вартість за липень 2014 року відбулося у липні 2020 році.
Камеральні перевірки відповідачем проведено у серпні 2020 року, та спірне податкове повідомлення-рішення також прийнято у серпні 2020 року, тобто з порушенням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.
Проведення відповідачем спірної перевірки поза межами строків, встановлених ПК України, тягне за собою скасування податкового повідомлення - рішення, що було прийнято за її наслідками.
Таким чином, ураховуючи дати прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, якими до позивача застосовані штрафні санкції (які законодавець відносить до визначення поняття «грошове зобов'язання»), а також дати граничних строків сплати грошових зобов'язань, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафу прийнято податковим органом поза межами 1095 днів.
Суд зазначає, що норма пункту 102.1. статті 102 ПК України пов'язує відлік строку давності саме з останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, а не з фактичною сплатою позивачем узгодженої у минулих роках суми податкового зобов'язання.
При цьому, судом враховується правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2020 року у справі № 826/11626/15.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому позов слід задовольнити у повному обсязі.
Разом з тим, посилання позивача на наявність сертифікатів Торгово-промислової палати суд вважає неприйнятними, оскільки останні не можуть засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанцій про сплату судового збору, позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №0129875404 від 25 серпня 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ: 43142826) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитьска, 177-а, код ЄДРПОУ: 00191678) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 3 розділу VІ “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв