Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
07 травня 2021 р. Справа №200/5416/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
05 травня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01.02.2021 року № 197 про відмову у призначенні пенсії та рішення від 02.04.2021 року № 234 про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 26.01.2021 про призначення пенсії за віком з урахуванням довідки від 24.02.2021 № 225 про період навчання у «Донецькому професійному гірничому ліцеї» та зарахувати не зараховані періоди до стажу. В тому числі до пільгового, що дає право на пенсію за віком,а також нарахувати та сплатити заборгованість з пенсії/, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 26.01.2021.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Частиною 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 зазначеної статті, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, набуваю висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, у заявку із чим має бути залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків.
Так, приписами ч. 3 статті 161 КАС України закріплено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення зазначених вимог закону, до позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, в позовній заяві позивачем заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, мотивоване тим, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Вирішуючи питання про можливість задоволення вказаного клопотання, суд виходить з наступного.
Статтею 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 2 ст. 132 КАС України закріплено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає ЗУ «Про судовий збір».
Приписами ч. 1 статті 8 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір»).
Таким чином, відстрочення сплати судового збору, розстрочення, зменшення його розміру, чи звільнення від його сплати, може мати місце за умов, передбачених у ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», - виключно з урахуванням майнового стану сторони.
Клопочучи про відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на те, що предметом позову є захист соціальних прав позивача.
Разом з тим, такі наведені позивачем обставини не можуть самостійно та безумовно свідчити про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки останнє, має місце лише за наявності/доведеності скрутного матеріального становища особи.
У даному випадку суд виходить з того, що на саме заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно із яким, однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
Згідно із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц, положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Звільнення від сплати судового збору, його зменшення, відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Питання про звільнення, відстрочення, розстрочення судового збору чи зменшення його розміру суд вирішує враховуючи майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується. Рішення суд ухвалює в кожному конкретному випадку не інакше як на підставі поданих стороною доказів та наведених підстав.
Суд зауважує, що позивачем суду не представлено жодних доказів на підтвердження наведених ним обставин, стосовного того, що майновий стан наразі є таким, що безумовно перешкоджає зверненню до суду, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про недоведеність того, що матеріальне становище позивача не дозволяє йому сплатити судовий збір за подання до суду даного позову, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві строку для усунення його недоліків.
За приписами частини 2 ст. 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Як вже зазначалося вище, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2021 року становить - 2 270,00 грн.
Як вбачається з пред'явлених позовних вимог, позивачем в позовній заяві об'єднано дві вимоги немайнового характеру, а саме про: визнання протиправним та скасування рішення Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01.02.2021 року № 197 про відмову у призначенні пенсії та рішення від 02.04.2021 року № 234 про відмову в перерахунку пенсії.
Отже, сума судового збору яка підлягає оплаті за подання до суду даного позову, становить - 1 816,00 грн. (908,00 грн. + 908,00 грн. = 1 816,00 грн.).
Таким чином, розмір судового збору за подання до суду даного позову становить - 1816,00 грн.
За приписами частин 1 та 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 зазначеної статті, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху та надати позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення йому копії цієї ухвали для надання суду:
- документа про сплату судового збору на суму 1 816,00 грн.
Кошти в оплату судового збору мають бути перераховані на Рахунок отримувача UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
У разі якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Роз'яснити в цій ухвалі, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров