Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
07 травня 2021 р. Справа №200/4314/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Логойда Т.В., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
08 квітня 2021 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- визначити протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження розміру його пенсії граничним розміром до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з 01 січня 2016 року, в редакції статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи із 90% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести розрахунок та виплату заборгованості з пенсії виходячи із 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Позов обґрунтовував тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01 березня 2005 року йому була призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 10 квітня 2018 року органом Пенсійного фонду України у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з 01 січня 2016 року проведений перерахунок його пенсії. При такому перерахунку був зменшений відсоток грошового забезпечення з 90 % до 70% (тобто, при перерахунку пенсію за вислугу років обчислено в розмірі не 90 процентів як при призначенні пенсії, а 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення), що порушує його пенсійні права.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк - протягом десяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали - для усунення недоліків, а саме позивачу необхідно було:
- до позовної заяви додати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, на які містяться посилання в позові, а саме: докази перебування позивача на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувача пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; докази того, що пенсію позивачу призначено виходячи із розміру 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення; докази того, що саме 10 квітня 2018 року з 01 січня 2016 року основний розмір пенсії позивача зменшено з 90 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення;
- до позовної заяви додати докази в підтвердження дати, коли він дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів відповідачем (відповідачами), про що також зазначити в позові;
- в разі пропуску строку звернення до суду з позовом, що встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додати обґрунтовану заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними з доказами в підтвердження обґрунтування.
В той же день копію вказаної ухвали судом надіслано позивачу за зазначеною ним адресою місця проживання; також направлено до Єдиного державного реєстру судових рішень, в якому ухвала суду оприлюднена 16 квітня 2021 року.
До суду повернулося поштове повідомлення, в якому 22 квітня 2021 року проставлена відмітка про відсутність особи за вказаною адресою.
Іншої адреси позивач суду не повідомив.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює питання вручення судового рішення, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Виходячи з вказаних процесуальних норм ухвала суду вважається врученою позивачу днем проставлення відповідної відмітки в поштовому повідомленні.
Між тим недоліки позовної заяви у встановлений ухвалою строк, останній день якого сплинув 05 травня 2021 року, в повному обсязі усунені не були.
Так, позивач не подав до суду заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними (заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом) з доказами в підтвердження обґрунтування.
Посилання позивача в поданих ним до суду на виконання вимог ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року поясненнях на те, що про порушення своїх прав, а також про судові рішення, якими задоволені аналогічні позови пенсіонерів МВС, він дізнався від своїх товаришів - пенсіонерів у кінці березня 2021 року, після чого прийняв рішення про звернення до суду з даним позовом, є неприйнятними з огляду на те, що процесуальне законодавство пов'язує строк звернення до суду з даним позовом з датою, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, про порушення своїх прав, свобод чи інтересів позивач повинен був дізнатися ще у квітні - травні 2018 року - коли органом Пенсійного фонду України у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з 01 січня 2016 року проведений масовий перерахунок пенсій, в тому числі пенсії позивача, і при такому перерахунку був зменшений відсоток грошового забезпечення з 90 % до 70% (тобто, при перерахунку пенсію за вислугу років обчислено в розмірі не 90 процентів як при призначенні пенсії, а 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення), що порушує його пенсійні права. А до суду з позовом він звернувся 08 квітня 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовом, що встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При прийнятті даної ухвали судом врахована правова позиція, що викладена Верховним Судом в постанові від 31 березня 2021 року в справі № 240/12017/19, в якій розглядалося питання застосування строку звернення до суду з позовом у соціальних та пенсійних спорах і в якій Суд відступив від свої попередньої правової позиції та звернув увагу на те, що: «пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.».
В цій постанові Суд дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
З огляду на наведене посилання позивача на попередню правову позицію Верховного Суду є неприйнятним.
Посилання позивача на положення ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якою перерахунок пенсій, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, є безпідставними, оскільки вказані положення не стосуються спірних правовідносин, які виникли між сторонами.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк (протягом десяти днів з дня вручення ухвали) або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк позовна заява повертається позивачеві.
Керуючись частиною 2 статті 123, частиною 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 07 травня 2021 року.
Суддя Т.В. Логойда