Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 травня 2021 р. Справа№200/115/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення пенсійних виплат,-
5 січня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність щодо неврахування відповідної пільги для ОСОБА_1 , яка працювала в умовах Крайньої Півночі, за період з 3 серпня 1982 року по 15 червня 1985 року та з 22 жовтня 1985 року по 7 червня 1988 року; зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням пільгового стажу роботи в умовах Крайньої Півночі з 3 серпня 1982 року по 15 червня 1985 року та з 22 жовтня 1985 року по 7 червня 1988 року із розрахунку 1 рік роботи при нарахуванні стажу для пенсії зарахувати за 1,5 роки; про стягнення не донарахованих та невиплачених пенсійних виплат, починаючи з грудня 2014 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що надані трудова книжка про період роботи в районі Крайньої Півночі та довідки, що підтверджують факт роботи з зазначенням помісячного розміру заробітку, достатньо свідчать про обґрунтованість вимог, у зв'язку з чим відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка виражається в безпідставному незарахуванні частини страхового стажу роботи на пільгових умовах та необґрунтовано відмовлено у перерахунку пенсії з врахуванням пільгового страхового стажу.
Відповідач позов не визнав, 2 лютого 2021 року надав відзив на адміністративний позов в якому зазначив, що згідно записів трудової книжки позивача відмітки про укладення трудових договорів відсутні. Також в наданих довідках факт укладення трудових договорів в період роботи в районах Крайньої Півночі так само не підтверджений. У задоволенні позову просив відмовити.
Ухвалою від 11 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.
Ухвалою суду від 9 лютого 2021 року повторно витребувано у відповідача докази у справі, вирішено перейти до розгляду справи справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 9 березня 2021 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 березня 2021 року повторно витребувано у відповідача докази у справі, продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів, відкладено підготовче засідання до 8 квітня 2020 року.
Ухвалою суду від 8 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 6 травня 2021 року о 11:15.
Ухвалою суду від 7 травня 2021 року позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення не донарахованих та невиплачених пенсійних виплат, починаючи з грудня 2014 року залишено без розгляду.
У судове засідання сторони не прибули, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні за наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управління Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з грудня 2014 року.
У період з 3 серпня 1982 року по 15 червня 1985 року та з 22 жовтня 1985 року по 7 червня 1988 року працювала у районі Крайньої Півночі (с. Серебряний Бор Республіка Саха, Якутія), що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці, довідкою від 14 жовтня 2013 року №15/896 ВАТ «Дальневосточна генеруюча компанія» філіал «Нерюнгриська ГРЕС».
24.11.2020 позивач звернулась до Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою та, посилаючись на вказані документи, просила зарахувати стаж роботи 1 рік за 1,5 роки в районі Крайньої Півночі з 3 серпня 1982 року по 15 червня 1985 року та з 22 жовтня 1985 року по 7 червня 1988 року.
Листом від 04.12.2020 за № 932-990/Г-02/8-0574/20 Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило ОСОБА_1 про відмову у зарахуванні періоду роботи з 3 серпня 1982 року по 15 червня 1985 року та з 22 жовтня 1985 року по 7 червня 1988 року у пільговому розрахунку.
Вважаючи неправомірною бездіяльність відповідача по зарахуванню трудового стажу роботи з 3 серпня 1982 року по 15 червня 1985 року та з 22 жовтня 1985 року по 7 червня 1988 року у пільговому розрахунку, позивач звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами.
Цим же пунктом передбачено тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01 січня 1991 року.
Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної Ради СРСР від 01 серпня 1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР № 148 від 10 лютого 1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).
Підпунктом «д» пункту 5 зазначеного Указу передбачено, що працівникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
З огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Тобто, достатнім є надання одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
З огляду на викладене, безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на недостатність записів у трудовій книжці про періоди роботи позивача в районах Крайньої Півночі для обчислення пільгового стажу.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов о висновку про те, що на позивача, яка працювала на постійній основі в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтею 14 Указу від 10 лютого 1960 року, та додаткові пільги, передбачені статтею 5 вказаного Указу, зокрема, зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах неодноразово висловлювалася в постановах Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року у справі № 338/1079/14-а, від 02 грудня 2015 року у справі № 338/357/15-а та Верховного Суд від 07 червня 2018 року у справі №173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справа № 554/1723/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 30 липня 2019 року у справі № 287/15/17-а, від 15 листопада 2019 року у справі №348/2141/16-а, від 18 березня 2020 року у справі №345/1785/17 та ін.
Щодо доводів відповідача про те, що заява позивача від 24.11.2020 року викладена у довільній формі із зазначенням у прохальних вимогах зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 за період з 3 серпня 1982 року по 15 червня 1985 року та з 22 жовтня 1985 року по 7 червня 1988 року, обчисливши його в полуторному розмірі (один рік роботи за один рік і шість місяців), оформлена як звернення на підставі Закону України «Про звернення громадян», а тому у пенсійного органу не виникає обов'язку прийняти рішення щодо перерахунку чи відмови у перерахунку пенсії суд вважає неприйнятними, оскільки права та законні інтереси позивача порушені.
В свою чергу, вимога відповідача про оформлення заяви позивачем на відповідному бланку є зайвим формалізмом. До того ж, відмова відповідача у зарахуванні відповідного стажу не обумовлена неналежним оформленням заяви, та, в свою чергу, оформлена листом, а не рішенням органу владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Завдання судочинства досягаються шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одночасно, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна правова позиція у спорі, що розглядається, викладена в постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та від 20.02.2016 у справі №804/14800/14.
Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить до висновку, що слід прийняти рішення про визнанання протиправною відмову у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язати здійнити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням пільгового стажу роботи в умовах Крайньої Півночі.
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України судовий збір в сумі 840,80 грн. сплачений судовий збір під час подання позову належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, код ЄДРПОУ 42172734) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із зарахуванням стажу роботи 1 рік за 1,5 роки в районі Крайньої Півночі з 3 серпня 1982 року по 15 червня 1985 року та з 22 жовтня 1985 року по 7 червня 1988 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, код ЄДРПОУ 42172734) судовий збір на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб - адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв