Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
07 травня 2021 р. Справа №200/5440/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Логойда Т.В., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
30 квітня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо нарахування та виплати йому разової грошової допомоги до 05 травня за 2018 - 2020 роки в меншому розмірі, ніж встановлений ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо відмови йому в проведенні перерахунку разової грошової допомоги до 05 травня за 2018 - 2020 роки виходячи з розміру, що встановлений ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради провести йому перерахунок разової грошової допомоги до 05 травня за 2018 - 2020 роки, нарахувавши та виплативши її у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, за вирахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Позов обґрунтовував тим, що відповідачем у 2018 році було нараховано та виплачено йому щорічну разову грошову допомогу до 05 травня у розмірі 1265 грн., у 2019 році - у розмірі 1295 грн., та у 2020 році - у розмірі 1390 грн., тобто у менших розмірах, що встановлені відповідними постановами Кабінету Міністрів України, що в свою чергу суперечить Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та відповідному рішенню Конституційного Суду України.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України чітко визначає, що строк звернення до суду з позовом обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Поновлення пропущеного процесуального строку можливо лише в разі наявності поважних причин його пропуску, підтверджених документально (частина 1 статті 121, частина 6 статті 161 Кодексу).
Строк звернення до суду з позовом позивачем пропущено, що також підтверджується позивачем.
До позовної заяви додано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, яке позивач обґрунтовував тим, що про причини невиплати щорічної разової грошової допомоги він дізнався з відповіді Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 20 квітня 2021 року № М-2500-11-1.1.2 на особисте звернення, тому не було можливості оскаржити бездіяльність відповідача своєчасно. Після отримання вказаної відповіді ним у місячний строк було направлено позовну заяву до суду.
Разом з тим, викладені позивачем обставини не дають суду підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом.
Процесуальне законодавство пов'язує строк звернення до суду з даним позовом з датою, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, про порушення своїх прав, свобод чи інтересів позивач повинен був дізнатися ще у квітні 2018 року, у квітні 2019 року та, відповідно, у квітні 2020 року - коли виплачувалася разова грошова допомога до 5 травня 2018 року, до 5 травня 2019 року та, відповідно, до 5 травня 2020 року (як він зазначав, у меншому розмірі, ніж встановлений Законом), а до суду з позовом він звернувся 30 квітня 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовом, що встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем не наведені обставини, що унеможливили його звернення до суду з позовом у встановлений процесуальний строк.
Отже, клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом не свідчить про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом поважними. В порушення вимог вказаного Кодексу докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом до клопотання не додані.
З огляду на наведене підстави, вказані у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом, судом визнані неповажними.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Позивачу потрібно до позовної заяви додати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку, і додати докази поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали.
В разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Логойда