Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 травня 2021 р. Справа№200/3018/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через свого представника Доценко Наталію Василівну, яка діє на підставі довіреності від 04.11.2019 року, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить з урахуванням уточнених позовних вимог:
- визнати протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії з лютого 2021 року зі сплатою усієї заборгованості з пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити пенсію з лютого 2021 року зі сплатою усієї заборгованості з пенсії ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що вона перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як внутрішньо переміщена особа та отримувач пенсії.
З 01.02.2021 року відповідачем припинено виплату їй пенсії, без повідомлення про прийняті рішення щодо підстав припинення.
На переконання ОСОБА_1 бездіяльність відповідача щодо невиплати їй пенсії є протиправною та такою, що порушує гарантоване Конституцією України право громадянина на соціальний захист, яке включає, зокрема, і право на матеріальне забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом.
У наданому суду відзиві на позов відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, обґрунтовуючи це наступним.
Позивачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Починаючи з січня 2020 року нарахування та виплата пенсії проводиться шляхом включення до сформованої відомості на виплату місячного розміру пенсії.
Згідно інформації з Державної міграційної служби України, яка проводиться автоматично на рівні серверів Управління, паспорт ОСОБА_1 є вилученим/недійсним, тому з 01.02.2021 року виплату пенсії було призупинено позивачці про що було прийнято рішення комісії з припинення Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25.01.2021 року. Позивачка була повідомлена про необхідність з'явитися до Управління з документами для уточнення особистих даних (а.с.60-61).
З урахуванням вищенаведеного відповідач просить суд відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог у повному обсязі (а.с.50-53).
Ухвалою суду від 24березня 2021 року вказану позовну заяву залишено без руху з наданням десятиденного строку з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін, відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2021 року у задоволенні заяви Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.9-14).
Згідно з довідкою Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради від 20.09.2016 року № 1419097748, фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 (а.с.15).
25 січня 2021 року Бахмутсько-Лиманським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області при проведенні верифікації, на виконання рекомендації Міністерства фінансів України, для перевірки та усунення невідповідностей паспортних даних в автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, встановлено невідповідність по пенсійній справі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: за даними ДПСУ на дату формування рекомендації, реквізит РНОКК/серія (за наявності) та номер паспорта реципієнта/ та реквізит ПІБ реципієнта не відповідають інформації, яка наявна в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків; тип рекомендації - усунення невідповідностей даних у автоматичних фон формаційних системах, реєстрах, базах даних (а.с.63).
Розпорядженням Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25.01.2021 року № 862674 виплату пенсії ОСОБА_1 було призупинено з 01.02.2021 року на підставі даних ДПСУ: на дату формування рекомендації, РНОКПП закрито/фізичну особу з вказаними серією та/або номером паспорта, знято з обліку в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків до з'ясування (а.с.64).
Позивачка була повідомлена про необхідність з'явитися до Управління з документами для уточнення особистих даних, про що свідчить лист Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (а.с. 62).
Таким чином, спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно призупинення виплати пенсії позивачеві з 01.02.2021 року.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, судом встановлено, що відповідачем в межах повноважень, наданих частиною третьою статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснено перевірку відомостей (верифікацію) персональних даних позивачки.
Під час проведеної верифікації, 25 січня 2021 року Бахмутсько-Лиманським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області було встановлено наявність розбіжностей та недостовірних даних у документах, на підставі яких здійснюється виплата пенсії: на підставі даних Державної податкової служби України на дату формування рекомендації, РНОКПП закрито/фізичну особу з вказаними серією та/або номером паспорта, знято з обліку в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків до з'ясування.
Відповідно до статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.
Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості. У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладених в постанові від 25.09.2019 року у справі №712/13904/15-а статтею 49Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено підстави припинення та поновлення витати пенсії.
Зокрема, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її витати.
Передумовою для прийняття Пенсійним фондом України рішення про припинення витати пенсії є наявність саме встановленого факту недостовірності інформації, яка слугувала підставою для призначення цієї пенсії.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладених в постанові від 14.02.2019 року у справі №362/7962/15-а та постанові від 24.04.2019 року у справі № 229/758/17 відповідно до частини першої статті 49 Закону №1058- IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.
Наявність сумнівів може бути підставою для перевірки, під час якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають подальшій виплаті пенсії у зв'язку з недостовірно поданими документами.
Згідно п. 3 частини другої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.
З огляду на вищевказане, у разі виникнення обставин зміни персональних даних (отримання нового зразка паспорту, зміни персональних даних, зміни місця реєстрації або зняття з реєстрації) отримувач пенсії повинен повідомляти органи Пенсійного фонду України та надавати відповідні документи.
Суд зазначає, що в даному випадку обов'язок усунення встановлених органом пенсійного фонду неточностей, покладається на позивача, які можуть бути усунуті шляхом надання необхідних документів.
Несвоєчасне надання коректних даних або інформації про особисті зміни є підставою до призупинення виплати пенсії до з'ясування обставин та встановлення підстав для її поновлення.
Таким чином, суд доходить висновку, що Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області приймаючи рішення про зупинення виплати пенсії позивачу діяло у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 року є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 та сплатити заборгованість за весь період починаючи з 01.02.2021 року є похідними від попередніх позовних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідач виконав покладений на нього частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому суд роз'яснює позивачці, що відмова в задоволенні позову не позбавляє позивачку права звернутися до відповідача із заявою про підтвердження персональних даних та поновлення виплати пенсії.
Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачці відмовлено в задоволенні позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 2, 6, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 263, 293, 295, 297, пп. 15.5 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяті днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 06 травня 2021 року.
Суддя Т.О. Шувалова