Копія
22 квітня 2021 року Справа № 160/2325/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 оформленого у вигляді листа від 01.12.2020 № 0400-010309-8/114516;
- визнати рішення Відділу перерахунку пенсії № 5 управління застосування пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №135/03 від 30.11.2020 року про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в переході на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 -протиправним та скасувати його;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 періоди роботи з 01 листопада 1994 року по 31 грудня 1994 року (2 місяці) на посаді гардеробника на прийомі і ремонті спецодягу; з 01 січня 1995 року по 31 грудня 1995 року (10 місяців 3 дні) на посаді гардеробника на прийомі і ремонті спецодягу; з 12 липня 1996 року по 31 грудня 1999 року (03 роки 02 місяці 12 днів) на посаді прибиральниці виробничих приміщень; з 01 січня 2000 року по 21 серпня 2000 року (05 місяців 14 днів) на посаді прибиральниці виробничих приміщень; з 01 вересня 2000 року по 17 січня 2002 року (11 місяців) на посаді прибиральниці виробничих приміщень;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.11.2020 року перехід на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідачем відмовлено в проведенні перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з недостатністю у позивача пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки вважає, що нею було подано всі необхідні документи для призначення пенсії. Також вказано, що довідки про підтвердження пільгового характеру роботи повинно видавати не відкрите акціонерне товариство «Поліхімпром», як вказує в рішенні відповідач, а товариство з обмеженою відповідальністю «Поліхімпром», про що і зазначено в протоколі ради директорів проммайданчику ВО «ПХЗ».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
07.04.2021 року на електронну адресу суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у спірний період роботи з 01.11.1994 року по 17.01.2002 року працювала в цеху № 2 «Придніпровського хімічного заводу». Відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, в трудовій книжці позивачки відсутні. Відповідно до наданих довідок, що визначають особливо шкідливі та особливо важкі умови праці та надають право на призначення пенсії на пільгових умовах, від 17.05.2012 року ОСОБА_1 працювала: № 17 - за періоди з 01.11.1994 року по 31.12.1994 року (2 місяці) - на посаді гардеробника на прийомі і ремонті спецодягу; з 01.01.1995 року по 31.12.1995 року (10 місяців 3 дні) - на посаді гардеробника на прийомі і ремонті спецодягу; з 12.07.1996 року по 31.12.1999 року (03 роки 02 місяці 12 днів) - на посаді прибиральниці виробничих приміщень; № 18 - за період з 01.01.2000 року по 21.08.2000 року (05 місяців 14 днів) на посаді прибиральниці виробничих приміщень; № 19 - за період з 01.09.2000 року по 17.01.2002 року (11 місяців) - на посаді прибиральниці виробничих приміщень. Оскільки підприємство «ПХЗ» реорганізовано, відповідно до Протоколу ради директорів проммайданчика ВО «ПХЗ» від 09.03.2005 року повноваження щодо видачі довідок про заробітну плату та довідок, уточнюючі особливий характер праці, по цеху № 2 покладено на підприємство «Поліхімпром». Однак, надані позивачем до заяви від 24.11.2020 року довідки від 17.05.2012 року № 17, 18, 19 уточнюючих особливо важкі умови праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, видані ТОВ «Завод Поліхімпром» (ЄДРПОУ 32711058). Отже, відповідач вважає, що позовні вимоги в частині зарахування періодів роботи з 01.11.1994 року по 17.01.2002 року до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1 є безпідставними.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 . Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію у зв'язку з інвалідністю.
24.11.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах.
Листом від 01.12.2020 року за вих.№0400-010309-8/114516 відділом перерахунків пенсій №5 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу про відмову у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки врахувати періоди роботи по довідкам від 17.05.2012 року №№17,18,19, уточнюючі особливо важкі умови праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, немає підстав.
Разом з листом від 01.12.2020 року за вих.№0400-010309-8/114516 відповідачем надано рішення відділу перерахунків пенсії №5 управління застосування пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії №335/03 від 30.11.2020 року.
В обґрунтування рішення про відмову в перерахунку пенсії зазначено, що відповідно трудової книжки серії НОМЕР_1 запису № 6, ОСОБА_1 переведена прибиральником виробничих приміщень цеху № 2 «Придніпровського хімічного заводу». Оскільки підприємство «ПХЗ» ліквідовано відповідно до Постанови ради директорів проммайданчика по «ПХЗ» від 09.03.2005 року, довідки по цеху № 2 повинно надавати ВАТ «Поліхімпром». А надані довідки до заяви від 17.05.2012 року № 17,18,19, уточнюючи особливо важкі умови праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, видані ТОВ «Завод Поліхімпром» (ЄДРПОУ 32711058).
Не погоджуючись з відмовою відповідача у зарахуванні періоду роботи в цеху № 2 «Придніпровського хімічного заводу», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого облікуна підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці позивача серії № НОМЕР_1 від 01.10.1985 року та уточнюючих довідок №№17,18,19 від 17.05.2012 року, у періоди, не зараховані відповідачем, ОСОБА_1 працювала в цеху № 2 «Придніпровського хімічного заводу»:
- з 01.11.1994 року по 31.12.1994 року (2 місяці) - на посаді гардеробника на прийомі і ремонті спецодягу;
- з 01.01.1995 року по 31.12.1995 року (10 місяців 3 дні) - на посаді гардеробника на прийомі і ремонті спецодягу;
- з 12.07.1996 року по 31.12.1999 року (03 роки 02 місяці 12 днів) - на посаді прибиральниці виробничих приміщень;
- з 01.01.2000 року по 21.08.2000 року (05 місяців 14 днів) на посаді прибиральниці виробничих приміщень;
- з 01.09.2000 року по 17.01.2002 року (11 місяців) - на посаді прибиральниці виробничих приміщень.
З аналізу наданої позивачем довідки ТОВ «Завод «Поліхімпром» від 17.05.2012 року №17 встановлено, що позивач:
- з 01 листопада 1994 року по 31 грудня 1994 року, тобто 2 місяці, постійно працювала гардеробником на прийомі і ремонті спецодягу у виробництві радіоактивних речовин в умовах радіоактивної шкідливості на Державному підприємстві «Придніпровський хімічний завод», що передбачено Списком № 1, розділом XXIV підрозділом 17 позицією 12417000 - 1754а (постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162);
- з 01 січня 1995 року по 31 грудня 1995 року, 10 місяців 3 дні, працювала гардеробником на прийомі і ремонті спецодягу у виробництві радіоактивних речовин в умовах радіоактивної шкідливості на Державному підприємстві «Придніпровський хімічний завод», що передбачено Списком № 1, розділом XXIV підрозділом 17 позицією 12417000 - 1754а (постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162);
- з 12 липня 1996 року по 31 грудня 1999 року, тобто 03 роки 02 місяці 12 днів, працювала прибиральницею виробничих приміщень у виробництві рідкоземельних елементів в умовах радіоактивної шкідливості на Державному підприємстві «Придніпровський хімічний завод», що передбачено Списком № 1, розділом XXII підрозділом 4 позицією 12204000 - 17541 (постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162).
З аналізу наданої позивачем довідки ТОВ «Завод «Поліхімпром» від 17.05.2012 року № 18, встановлено, що позивач з 01 січня 2000 року по 31 серпня 2000 року, тобто 05 місяців 14 днів, працювала прибиральницею виробничих приміщень у хімічному виробництві виготовлення діоксину титану на Державному підприємстві «Придніпровський хімічний завод», що передбачено Списком № 1, розділом VIII підрозділом А 1 позицією 1080Л010 - 17541 (постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162).
З аналізу наданої позивачем довідки ТОВ «Завод «Поліхімпром» від 17.05.2012 року № 19 встановлено, що позивач з 01 вересня 2000 року по 17 січня 2002 року, тобто 11 місяців працювала прибиральницею виробничих приміщень у хімічному виробництві виготовлення діоксину титану на Державному підприємства «Поліхім», що передбачено Списком № 1, розділом VIII підрозділом А 1 позицією 1080Л010 - 17541 (постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162).
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно визначенні дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
З матеріалів справи вбачається, що атестація робочих місць, на яких працювала ОСОБА_1 , була проведена у 1994 році на підставі наказу генерального директора ВО «Придніпровський хімзавод» від 28.07.1994 року №443/лс; у 1999 році - на підставі наказу генерального директора ВО «Придніпровський хімзавод» від 27.07.1999 року №1170/лс; на підставі наказу директора ДП Поліхім» від 31.07.2000 року № 580/лс.
Судом під час судового розгляду встановлено, що на підставі наказу Міністра палива і енергетики України від 03.03.2000 року № 21 Виробниче об'єднання «Придніпровський хімічний завод» перейменовано у Державне підприємство «Придніпровський хімічний завод».
Відповідно до наказу Міністерства палива і енергетики України від 04.08.2000 року №300, Державне підприємство «Придніпровський хімічний завод» реорганізовано шляхом виділення цеху № 2 і створення на його базі Державного підприємства «Поліхім».
31.08.2000 року позивач була звільнена у зв'язку з переводом на роботу в Державне підприємство «Поліхім» за погодженням між керівниками підприємств, а 01.09.2000 року наказом від 02.09.2000 року № 4/лс позивач була прийнята на роботу прибиральником виробничих приміщень корпусу 95 по переводу з ДП «ПХЗ». Звільнена 17.01.2002 року за скороченням чисельності штату працівників (наказ від 08.01.2002 року № 12/лс).
Фактично після переводу на ДП «Поліхім» позивач продовжувала виконувати ту саму роботу у тих же шкідливих умовах в тому ж цеху, що й до переводу виконувала на ДП «ПХЗ».
Згідно з протоколом ради директорів проммайданчику ВО «ПХЗ» від 09.03.2005 року на виконання Наказу міністра палива і енергетики України від 22.09.2004 року №577, було затверджено розподіл повноважень ДП «ПХЗ» з питань видачі довідок про заробітну плату і довідок, які уточнюють особливий характер роботи, необхідний для призначення пільгових пенсій. Згідно вказаного протоколу довідки про особливий характер роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, по цеху №2 повинно видавати ТОВ «Поліхімпром» (російською мовою ООО «Полихимпром»).
Не зараховуючи спірні періоди роботи, відповідач зазначає, що уточнюючі довідки видані ТОВ «Завод Поліхімпром» (ЄДРПОУ 32711058), проте відповідно до Постанови ради директорів проммайданчика по «ПХЗ» від 09.03.2005 року, довідки по цеху № 2 повинно надавати ВАТ «Поліхімпром».
Суд зазначає, що відповідно до протоколу ради директорів проммайданчику ВО «ПХЗ» від 09.03.2005 року, довідки повинно видавати не ВАТ «Поліхімпром», а ТОВ «Поліхімпром».
Крім того, в резолютивній частині протоколу ради директорів проммайданчику ВО «ПХЗ» від 09.03.2005 року зазначено, що уточнюючі довідки про особливий характер роботи по цеху № 2 повинно видавати ТОВ «Поліхімпром», проте одним з присутніх на раді директорів вказано головного інженера ТОВ «Завод «Поліхімпром» ОСОБА_2 . Тобто, зазначені вище довідки повинно видавати ТОВ «Завод «Поліхімпром». Довідки від 17 травня 2012 року №№ 17, 18, 19, які уточнюють особливий характер роботи умов праці, необхідні для призначення пенсії, видані позивачу ТОВ «Завод «Поліхімпром».
Нормами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637), відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки, складання та видачу уточнюючих довідок покладається на підприємство, відтак, суперечності між тим хто має видавати уточнюючі довідки у разі ліквідації підприємства, на якому працювала позивач, за наявності необхідних записів в трудовій книжці, не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.
Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Відсутність можливості пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірних періодів роботи, а тому порушені позивачем права підлягають відновленню судом шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 оформленої у вигляді листа від 01.12.2020 № 0400-010309-8/114516.
Як наслідок, підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення №135/03 від 30.11.2020 року про відмову у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах, та позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 періоди роботи з 01 листопада 1994 року по 31 грудня 1994 року (2 місяці) на посаді гардеробника на прийомі і ремонті спецодягу; з 01 січня 1995 року по 31 грудня 1995 року (10 місяців 3 дні) на посаді гардеробника на прийомі і ремонті спецодягу; з 12 липня 1996 року по 31 грудня 1999 року (03 роки 02 місяці 12 днів) на посаді прибиральниці виробничих приміщень; з 01 січня 2000 року по 21 серпня 2000 року (05 місяців 14 днів) на посаді прибиральниці виробничих приміщень; з 01 вересня 2000 року по 17 січня 2002 року (11 місяців) на посаді прибиральниці виробничих приміщень.
У зв'язку із задоволенням позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу, що надає право на перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах, спірні періоди роботи позивача, суд вважає за необхідне для повного відновлення порушених прав зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.11.2020 року про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, виходячи із аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 12.02.2021 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 , в переході на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, оформленої у вигляді листа від 01.12.2020 року № 0400-010309-8/114516.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області №135/03 від 30.11.2020 року про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в переході на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 періоди роботи з 01 листопада 1994 року по 31 грудня 1994 року (2 місяці) на посаді гардеробника на прийомі і ремонті спецодягу; з 01 січня 1995 року по 31 грудня 1995 року (10 місяців 3 дні) на посаді гардеробника на прийомі і ремонті спецодягу; з 12 липня 1996 року по 31 грудня 1999 року (03 роки 02 місяці 12 днів) на посаді прибиральниці виробничих приміщень; з 01 січня 2000 року по 21 серпня 2000 року (05 місяців 14 днів) на посаді прибиральниці виробничих приміщень; з 01 вересня 2000 року по 17 січня 2002 року (11 місяців) на посаді прибиральниці виробничих приміщень.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.11.2020 року про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та прийняти рішення, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні, та зарахованих цим судовим рішенням періодів роботи ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.В. Кальник
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя В.В. Кальник
22.04.2021
Рішення не набрало законної сили 22 квітня 2021 р.
Суддя В.В. Кальник