м. Вінниця
07 травня 2021 р. Справа № 120/4297/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до заступника голови Вінницької районної державної адміністрації Володимира Коваля, Вінницької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
05.05.2021 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до заступника голови Вінницької районної державної адміністрації Володимира Коваля, Вінницької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з пунктом третім частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, встановлено, що позовна заява не відповідає таким вимогам, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зі змісту позовної заяви слідує, що 26.03.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою про ознайомлення з реєстраційною справою, на яку 22.04.2021 року отримала відмову.
Разом з тим, в порушення наведених вище положень КАС України, позивачем на підтвердження вказаних обставин, а саме факту звернення до відповідача та отримання відмови у ознайомленні з реєстраційною справою, до позовної заяви не додано жодних доказів.
Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про звільнення її від сплати судового збору.
Мотивуючи дане клопотання вказала, що сума, яку потрібно сплатити за подання позовної є непід'ємною. Зауважила, що згідно довідки ДФС України інших доходів окрім пенсії у неї немає, враховуючи зазначене, просила звільнити її від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Визначаючись щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить із наступного.
Частиною першою статті 133 КАС України вказано, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплюють обставини та умови за яких суд може звільнити сторону від сплати судового збору.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення сторони від його сплати.
Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Європейський Суд неодноразово, зокрема, у справі "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії", наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Також, Європейський Суд зазначав про необхідність дотримання з однієї сторони балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.
Тобто, при оцінюванні розміру судового збору слід обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.
Слід зазначити, що позивачем на підтвердження неможливості сплати судового збору надано суду відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. У даних відомостях зазначено, що інформація про доходи за період з 1 кварталу 2020 року по 3 квартал 2020 року відсутня. Разом з тим, інформація про отриманий дохід в 4 кварталі суду не надана.
Більше того, додана позивачем копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 1-3 квартал не може бути безумовним самостійним доказом для звільнення її від сплати судового збору.
Суд звертає увагу позивача, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні статей 73, 74 КАС України, доказами.
Положення Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Разом з тим, доказами на підтвердження неможливості сплати судового збору можуть бути:
- довідка, що підтверджує заборгованість з виплати заробітної плати;
- довідка за формою 1-ДФ про доходи (а саме про відсутність доходу за 1-4 квартал 2020 року);
- документи про нарахування субсидій;
- документи про надання соціальної допомоги малозабезпеченим;
- довідка про розмір пенсії, стипендії та ін.;
- витяг з трудової книжки на підтвердження відсутності працевлаштування;
- довідка про доходи членів сім'ї тощо.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні та допустимі докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, позивач у заяві про звільнення її від сплати судового збору зазначає, що іншого доходу окрім пенсії у неї немає. Натомість, довідки про розмір пенсії, з якого можна з'ясувати її співвідношення до розміру судового збору, що підлягає сплаті не надає.
Згідно пункту 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частина 2 цієї статті говорить, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, за відсутності довідки за формою 1-ДФ про доходи за 1-4 квартал 2020 року та довідки про розмір отримуваної пенсії за 2020 рік, суд позбавлений можливості встановити обставини, які є підставою для звільнення її від сплати судового збору.
Разом з тим, у разі якщо розмір отриманого доходу, в тому числі пенсії, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за 2020 рік, позивач має додати до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.
Згідно частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно положень п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270 грн.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05.02.2016 року, при визначенні кількості вимог немайнового характеру вимогу про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності слід вважати однією вимогою.
Водночас, як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, в той же час, зобов'язання вчинити певні дії є похідною вимогою від визнання бездіяльності протиправною, що слід рахувати однією вимогою, відтак сплаті підлягає судовий збір в сумі 908 грн. (2270*0,4).
Натомість, в порушення ч. 3 ст. 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не додано доказів про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також не надано належних доказів, які підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до заступника голови Вінницької районної державної адміністрації Володимира Коваля, Вінницької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:
- надання суду належним чином засвідчені докази факту звернення 26.03.2021 року до відповідача та отримання 22.04.2021 року відмови у ознайомленні з реєстраційною справою;
- надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 908 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович