м. Вінниця
06 травня 2021 р. Справа № 120/2845/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області; Державної судової адміністрації України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області; Державної судової адміністрації України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 07.04.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 06.05.2021 о 13:00 год. Установлено учасникам справи строк для подання заяв по суті. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.
14.04.2021 від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Учасники справи в судове засідання, призначене 06.05.2021, не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи належне повідомлення учасників справи та заяву позивача, суд вважає можливим вирішити питання про витребування доказів в письмовому провадженні.
Відповідно до матеріалів справи предметом спору є не виплата суддівської винагороди в повному обсязі.
03 березня 2021 року Верховним Судом ухвалено постанову у справі № 340/1916/20 у аналогічних правовідносинах. У вказаному судовому рішення судом касаційної інстанції зазначено, що внаслідок неповноти дослідження усіх доказів, які є у справі, не з'ясованими залишилися обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення цього спору, що є підставою для направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України в силу якої, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене та те, що предмет розгляду у цій справі є подібним до предмету розгляду у справі №340/1916/20, а також обов'язковість висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, суд зазначає наступне.
13.04.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України № 553-IX від 13.04.2020 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон № 553-ІХ), яким статтю 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" викладено в наступній редакції: "Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року".
Верховний Суд у справі №340/1916/20 зазначив, що з огляду на доводи ДСА України, викладені у касаційній скарзі, причиною невиплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду може бути недостатність виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) на ці потреби. У такому випадку невиплату суддівської винагороди в повному обсязі можна пов'язувати із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду; стаття 148 Закону № 1402-VIII), відповідно як суб'єкта владних повноважень, рішеннями/діями якого порушено право особи (судді). Воднораз у вимірі обставин цієї справи не можна заперечити існування ситуації, коли ДСА України виділила відповідачу достатньо коштів для виплати суддівської винагороди (зокрема й позивачу) з урахуванням вимог статті 135 Закону № 1402-VIII (затвердивши відповідний кошторис), але відповідач натомість розпорядився цими коштами з урахуванням обмежень, які встановлені статтею 29 Закону №294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ). Тоді є підстави стверджувати, що невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі, як наслідок виникнення заборгованості з її виплати (перед позивачем), є результатом дій/рішень відповідача, а тому спосіб захисту повинен співвідноситися/пов'язуватися з цими діями та їх наслідками.
В цій справі позивач заявив позов до ТУ ДСА України у Вінницькій області, вимагаючи нарахувати та виплатити недоотримані кошти, позаяк вважає, що цей орган безпідставно виплачував йому суддівську винагороду протягом спірного періоду у меншому розмірі, ніж належить.
Однак, відповідач 1 як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2020 рік).
В матеріалах справи відсутні докази щодо обсягу асигнувань, які надані відповідачу 1 на фінансове забезпечення Томашпільського районного суду Вінницької області в розрізі виплат суддівської винагороди за квітень - серпень 2020 р. Також на адресу суду не надходило від відповідача 2 відзиву на позовну заяву. Відтак, слід витребувати дані докази.
При витребуванні доказів, суд керується положеннями КАС України, зокрема ст.ст. 9, 72, 80.
За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність витребування у відповідача 1 та відповідача 2 письмової інформації та докази щодо обсягу асигнувань, які надані Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Вінницькій області на фінансове забезпечення Томашпільського районного суду Вінницької області в розрізі виплат суддівської винагороди за квітень - серпень 2020 р. з відображенням окремо сум, які повинні перераховуватись без застосування обмежень встановлених Законом України № 553-IX від 13.04.2020 р. та із застосуванням таких, якщо відмінності мали місце за вказаний період.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.181 КАС України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, зокрема, в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Враховуючи, що судом витребовуються докази, а також беручи до уваги, що строк на подання заяв по суті, установлений судом не вичерпався, підготовче засідання слід відкласти.
Керуючись ст.ст. 48, 173, 180, 181, 183, 236, 243, 248 КАС України суд, -
Витребувати у Державної судової адміністрації України та Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області та зобов'язати надати суду до 31.05.2021 письмову інформацію та докази щодо обсягу асигнувань, які надані Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Вінницькій області на фінансове забезпечення Томашпільського районного суду Вінницької області в розрізі виплат суддівської винагороди за квітень - серпень 2020 з відображенням окремо сум, які повинні перераховуватись без застосування обмежень встановлених Законом України № 553-IX від 13.04.2020 р. та із застосуванням таких, якщо відмінності мали місце у вказаний період.
Відкласти підготовче засідання на 01.06.2021 о 10:00 год в залі судового засідання №7 Вінницького окружного адміністративного суду за адресою: вул. Брацлавська, 14, м. Вінниця.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна