ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
06 травня 2021 року Справа № 923/366/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д., за участю секретаря судового засідання Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ГРАНД", код ЄДРПОУ 42545577, вул. Раїси Окріпної, 4, офіс 2, м. Київ, 02002,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРД ІНВЕСТ", код ЄДРПОУ 41429531, Острівське шосе, 2-Б, м. Херсон,
про стягнення заборгованості за договором в сумі 230 816,36 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК ГРАНД" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРД ІНВЕСТ" заборгованості за договором № 2503/19 від 25.03.2019 на загальну суму 230 816,36 грн, з яких 200 000,00 грн - основний борг, 14 098,36 грн пені, 5 478,00 грн - 3% річних та 11 240,00 грн інфляційних збитків.
Ухвалою від 22.03.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання по справі для усіх учасників процесу в режимі відеоконференцзв'язку поза межами суду на 20 квітня 2021 року на 11:00 год. в приміщенні Господарського суду Херсонської області за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 18, зала судових засідань № 214, встановив відповідачу в строк до 13.04.2021 подати суду письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують направлення відзиву і доданих до нього доказів позивачу, запропонував позивачу в строк до 19.04.2021 надати відповідь на відзив відповідача.
Ухвалою від 20.04.2021 Господарський суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 06.05.2021, про що повідомив учасників провадження.
На адресу суду 26.04.2021 надійшла заява представника відповідача про закриття провадження у справі за відсутності предмету спору. До заяви було додано копії платіжних доручень № 942 від 06.04.2021, № 959 від 13.04.2021 та № 963 від 19.04.2021 про перерахування 200 000,00 грн на рахунок ТОВ "АПК ГРАНД" (код ЄДРПОУ 41429531) боргу згідно договору № 2503/19 від 25.03.2019.
На електронну адресу суду та через систему "Електронний суд" повноваженим представником позивача подано заяву про відмову від частини позовних вимог.
І. Позиція Позивача:
Позивач стверджує, що між ним та ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» (надалі - Відповідач) укладено Договір № 2503/19, від 25.03.2019 р. (надалі - Договір). Відповідно до умов Договору Позивач мав передати у власність Товар, а Відповідач прийняти й оплатити його.
Найменування Товару, згідно з п. 2.1 Договору: Висівки пшеничні гранульовані (код Товару 2302), українського походження, врожай 2018 рр. (надалі - Товар). Ціна за одну метричну тонну і сума Товару на кожну партію визначається в Додатковій угоді до Договору.
Відповідно до умов Договору, було укладено наступні додаткові угоди:
- Додаткову угоду № 1 від 25.03.2019 р. на загальну кількість Товару 200,00 мт за ціною 4 150,00 грн. з ПДВ, що загалом складає суму 830 000 грн. 00 коп.;
- Додаткову угоду № 2 від 11.04.2019 р. на загальну кількість Товару 150,00 мт за ціною 4525,00 грн. з ПДВ, що загалом складає 678 750 грн. 00 коп.;
- Додаткова угода № 3 від 17.04.2019 р. на загальну кількість 100,00 мт за ціною 4550,00 грн. з ПДВ, що загалом складає 455 000 грн. 00 коп.;
- Додаткова угода № 4 від 23.05.2019 р. на загальну кількість 230,00 мт за ціною 4750,00 грн. з ПДВ, що загалом складає 1 092 500 грн. 00 коп.;
- Додаткова угода № 5 від 10.06.2019 р. на загальну кількість 100,00 мт за ціною 4400,00 грн. з ПДВ, що загалом складає 440 000 грн. 00 коп. (надалі загалом - Додаткові угоди).
На виконання умов Договору, згідно з виписаними видатковими накладними, у період з 25.03.2019 р. по 31.05.2019 р. Позивачем відвантажено Товару загальною кількістю 672,38 мт на суму 3 045 037 грн. 00 коп. На виконання умов стосовно оплати, Позивачем було виконано всі умови, щодо надання документів, визначених в п. 6.2. Договору та зареєстровано, усі податкові накладні - тобто свої зобов'язання за Договором Позивач виконав в повному обсязі.
Відповідно до умов Додаткових угод оплата за Товар відбувалася наступним чином:
«- 80% Покупець сплачує Продавцю протягом 2 банківський днів за фактом вивантаження Товару у пункті поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця згідно рахунку, що виставлений Продавцем на адресу Покупця, - 20% Покупець сплачує Продавцю після надання документів, вказаних у п. 6.2. Договору № 2503/19 від 25.03.2019 року а також реєстрації податкових накладних».
Відповідно до виписки по рахунку ТОВ «АПК ГРАНД» за період з 01.03.2019 р. по 30.04.2019 р. Покупцем (ТОВ «БОРД ІНВЕСТ») було перераховано кошти за поставлений Товар на загальну суму 2 724 402 грн. 00 коп. Останній строк належної оплати Товару сплинув. Свої зобов'язання з оплати Товару Товариством з обмеженою відповідальністю «БОРД ШВЕСТ» не виконало в повному обсязі.
Станом на 01.03.2020 р. заборгованість Відповідача по оплаті за поставлений Товар складає 200 000 грн.00 коп.
Прострочення грошового зобов'язання з оплати Товару на дату підписання цієї позовної заяви складає 334 календарних дня.
Згідно з п. 9.3 Договору передбачена відповідальність Відповідача у разі невиконання умов оплати Товару, а саме Відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1 % за кожен день, від неоплаченої вчасно суми.
Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України зазначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочені виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. п. 2 ст. 625. Господарського кодексу України встановлює обов'язок боржника, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином пеня за несплату вартості Товару за період з 02 квітня 2020 р. по 01 жовтня 2020 р. складає 14 098 грн 36 коп (чотирнадцять тисяч дев'яносто вісім гривень тридцять шість копійок).
А тому Відповідач має заборгованість перед Позивачем з оплати поставленого Товару в розмірі 230 816 грн 36 коп (двісті тридцять тисяч вісімсот шістнадцять гривень тридцять шість копійок), з яких: 200 000 грн 00 коп (двісті тисяч гривень) - основний борг; 14 098 грн 36 коп (чотирнадцять тисяч дев'яносто вісім гривень тридцять шість копійок) - пеня; 5 478 грн 00 коп (пять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 00 копійок) - 3% річних; 11 240 грн 00 коп (одинадцять тисяч двісті сорок гривень 00 копійок) - інфляційні збитки.
ІІ. Позиція Відповідача:
Відповідач належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвал суду.
Представником відповідача 20.04.2021 на електронну пошту та 26.04.2021 через канцелярію суду подано заяву про закриття провадження у справі за відсутності предмету спору. До заяви було додано копії платіжних доручень № 942 від 06.04.2021, № 959 від 13.04.2021 та № 963 від 19.04.2021 про перерахування 200 000,00 грн на рахунок ТОВ "АПК ГРАНД" (код ЄДРПОУ 41429531) боргу згідно договору № 2503/19 від 25.03.2019 та повноваження адвоката Верещаки О.М.
Відповідач просить суд у зв'язку зі сплатою ним суми основного боргу закрити провадження у справі у відповідності до ст. 231 ГПК України, за відсутності предмету спору. Розгляд даної заяви просить здійснити без участі представника.
ІІІ. Мотивувальна частина рішення:
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, між ТОВ «АПК ГРАНД» та ТОВ «БОРД ІНВЕСТ» укладено Договір № 2503/19 від 25.03.2019. Предметом договору є передача у власність покупця (відповідача) Товару, який Відповідач зобов'язаний прийняти та оплатити його.
Сторони домовились, про найменування товару, якість, кількість, фасовку товару.
Відповідно до умов Договору, було укладено такі додаткові угоди:
- Додаткову угоду № 1 від 25.03.2019 р. на загальну кількість Товару 200,00 мт за ціною 4 150,00 грн. з ПДВ, що загалом складає суму 830 000 грн. 00 коп.;
- Додаткову угоду № 2 від 11.04.2019 р. на загальну кількість Товару 150,00 мт за ціною 4525,00 грн. з ПДВ, що загалом складає 678 750 грн. 00 коп.;
- Додаткова угода № 3 від 17.04.2019 р. на загальну кількість 100,00 мт за ціною 4550,00 грн. з ПДВ, що загалом складає 455 000 грн. 00 коп.;
- Додаткова угода № 4 від 23.05.2019 р. на загальну кількість 230,00 мт за ціною 4750,00 грн. з ПДВ, що загалом складає 1 092 500 грн. 00 коп.;
- Додаткова угода № 5 від 10.06.2019 р. на загальну кількість 100,00 мт за ціною 4400,00 грн. з ПДВ, що загалом складає 440 000 грн. 00 коп. (надалі загалом - Додаткові угоди).
Позивачем було виконано всі умови, щодо надання документів, визначених в п.6.2. Договору, що не заперечується відповідачем.
Отже, між сторонами виникли правовідносини поставки що регулюються нормами цивільного законодавства.
Норми права, що підлягають застосуванню.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Обставини, встановлені судом.
Відповідно до виписки по рахунку ТОВ «АПК ГРАНД» за період з 01.03.2019 по 30.04.2019 відповідачем було перераховано кошти за поставлений Товар на загальну суму 2 724 402 грн. 00 коп. заборгованість Відповідача по оплаті за поставлений Товар склала 200 000 грн.00 коп.
Після відкриття провадження у справі відповідачем платіжними дорученнями № 942 від 06.04.2021, № 959 від 13.04.2021 та № 963 від 19.04.2021 було перераховано суму основного боргу в сумі 200 000,00 грн.
У зв'язку з частковою сплатою боргу, позивач відмовився від частини позовних вимог - на суму 200 000,00 грн., однак підтримує стягнення нарахованих сум пені, штрафу та 3 % річних.
Відповідно до умов ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Умовами ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд вважає доведеним, що відповідачем прострочено виконання свого грошового зобов'язання.
Відповідачем не було оплачено отриманий товар в повному обсязі у визначений договором строк.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивачем за неналежне виконання умов договору нараховано відповідачу 14 098,36 грн пені, 5 478,00 грн - 3% річних та 11 240,00 грн інфляційних збитків. Загальна сума санкцій становить 30 816,36 грн.
З тексту договору № 2503/19 від 25.03.2019 вбачається, що у разі невиконання Покупцем умов оплати Товару за цим Договором він сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1 % за кожен день від неоплаченої вчасно суми (п. 9.3. Договору).
Суд погоджується з твердженнями позивача, що його права порушено, і він має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.
Відповідно до приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.
При цьому, відповідно до статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Частиною 2 статті 551 ЦК України також визначено, що предметом неустойки є грошова сума, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто, при укладенні договору сторонами в письмовій формі узгоджується розмір та порядок сплати неустойки (штрафу, пені).
В силу вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач не оспорив підстави та суми нарахованих санкцій.
Суд перевірив розрахунки надані позивачем та дійшов висновку, що позовні вимоги розраховані правильно відповідно до умов договору, однак суд вважає штрафні санкції надмірними, враховуючи фактичні обставини щодо добровільної сплати відповідачем суми основного боргу до дня розгляду справи по суті.
Як вбачається з поведінки відповідача, він розраховував на те, що його визнання позову та задоволення вимог за основним боргом, хоча і з порушенням строків, але призведе до відмови позивачем від позову або прощення ним боргу тощо. Однак позивач наполягає на стягненні заявлених раніше сум санкцій за порушення грошових зобов'язань.
Суд, в контексті наведених обставин, керується загальними засадами цивільного права, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України), та доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, зменшивши надмірні стягнення.
Відповідно до приписів частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Із зазначеною нормою цивільного законодавства узгоджуються приписи частини 1 статті 233 ГК України, згідно з якою у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За змістом приписів статтей 551 ЦК України та ст. 233 ГК України неустойки та інші штрафні санкції мають своїм призначенням компенсувати втрати кредитора, відшкодувати збитки, які гіпотетично обов'язково виникають у зв'язку з порушенням строків платежу, затримкою виконання грошового - мають компенсаційний характер.
Отже, гіпотези і диспозиції норм статтей 551 ЦК України та ст. 233 ГК України містять норму права як для кредитора так і для боржника. Кредитор має право за рахунок неустойки та штрафних санкцій отримати з боржника, що прострочив, компенсацію можливих збитків, не доводячи розмір таких збитків. Боржник, в свою чергу, має право на зменшення неустойки та штрафних санкцій, якщо штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, які завдано кредитору затримкою виконання грошового зобов'язання боржником. Реалізуючи вказані норми права сторін договору, суд враховує наявність обставин, що мають істотне значення, перелік яких не є вичерпним, зокрема: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, зобов'язання; майнові та інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Суд виходить з того, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення. Суд враховує, що дійсно, якщо штрафні санкції за договором очевидно є надмірно великі порівняно із збитками кредитора, або якщо неустойка та штрафні санкції встановлюються у договорі значно більшими, ніж мінімально передбачені законом, то із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання під страхом понесення додаткових фінансових витрат за договором, неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором, а не покриття його збитків і деяких моральних втрат.
Отже, не зважаючи на відсутність відзиву, наявну сплату основного боргу в повному розмірі, суд вважає, що інтереси відповідача у цій справі підлягають захисту. Непомірний тягар санкцій, наразі може вплинути негативно на стан фінансової платоспроможності боржника перед іншими контрагентами та бюджетом.
Суд звертається до подібної правової позиції, що викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими позивачем доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення, зменшивши суми неустойки за цим позовом на 50% від усіх заявлених санкцій, а саме:.
14 098,36 грн (пені) + 5 478,00 грн (3% річних) + 11 240,00 грн (інфляційних) = 30 816,36 грн. : 2 = 15 408,18 грн.
В частині позову щодо стягнення надмірної суми річних та неустойки у розмірі 15 408,18 грн. - суд відмовляє.
ІV. Розподіл судових витрат:
При поданні позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 3462,25 грн згідно платіжного доручення № 1653 від 26.02.2021 року.
Відповідно до приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник в наслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Отже, судові витрати судом справедливо покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, зокрема через порушення строків виконання зобов'язання перед позивачем як кредитором, здійснення розрахунків лише після відкриття справи за позовом кредитора.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 232, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРД ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41429531, Острівське шосе, 2-Б, м. Херсон) на користь Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ГРАНД» (код ЄДРПОУ 42545577, вул. Раїси Окріпної, 4, офіс 2, м. Київ, 02002) 15 408,18 грн, з яких: 7 049,18 грн (сім тисяч сорок дев'ять гривень 18 копійок) - пеня; 2 739,00 грн. (дві тисячі сімсот тридцять дев'ять гривень 00 копійок) - 3% річних; 5 620,00 грн. (п'ять тисяч шістсот двадцять гривень 00 копійок) - інфляційні збитки.
.
3. В частині заявленої надмірної суми річних та неустойки в сумі 15 408,18 грн - відмовити.
4. Судові витрати покласти на відповідача повністю.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРД ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41429531, Острівське шосе, 2-Б, м. Херсон) на користь Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ГРАНД» (код ЄДРПОУ 42545577, вул. Раїси Окріпної, 4, офіс 2, м. Київ, 02002) 3 462,25 грн. (три тисячі чотириста шістдесят дві гривень 25 копійок ) сплаченого судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення надіслати учасникам провадження.
Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 07.05.2021
Суддя П.Д. Пригуза