ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
06 травня 2021 року Справа № 923/403/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д., за участі секретаря Литвиненко Т.О., розглянувши в приміщені Господарського суду Херсонської області (вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000) справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС", код ЄДРПОУ 22447500, вул. Чапаєва, 50, с. Визирка Комінтернівського району Одеської області,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕОКС", вул. Миру 23, кв. 1, м. Херсон,
про стягнення заборгованості 14 400,00 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕОКС" 14400,00 грн безпідставно набутого майна.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2021 року справу розподілено судді Пригузі П.Д.
Ухвалою від 31.03.2021 Господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Зазначеною ухвалою суд встановив Відповідачу строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи) заяв по суті справи (відзив, заперечення) заяв з процесуальних питань (у разі їх наявності); також встановив Позивачу строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву (якщо такий буде поданий), для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи).
Станом на 06.05.2021 заяв та клопотань по суті справи від сторін не надходило.
Суд здійснив розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
І. Позиція позивача:
Позивач стверджує, що 17 вересня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕОКС» (далі по тексту - «Постачальник» та/або «Відповідач») виставлено рахунок-фактуру № 342 Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» (далі по тексту - «Покупець» та/або «Позивач») за постачання товару - Ноутбук Lenovo IdeaPad 320-151SK (80XH00YWRA) Platinum Grey, кількість - 4 шт., на загальну суму 48 000,00 грн. з ПДВ.
В свою чергу, 25.09.2018 Покупець здійснив передоплату за вищевказану партію товару у розмірі 14 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18420.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова Форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).
При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За умовами ч. 1 ст. 181 ГК України також допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Покупець 16.07.2020 надіслав на адресу Постачальника претензію за вих. № 1607/01, в якій вимагав поставити партію товару, визначену в рахунку-фактурі № 342 від 17.09.2018 року протягом 7-ми календарних днів з моменту отримання цієї претензії або повернути суму передоплати у розмірі 14 400,00 грн. в той самий строк на розрахунковий рахунок Покупця. Однак відповіді на дану претензію Постачальник не надав, так само як і не здійснив поставку товару, визначеного в рахунку-фактурі № 342 від 17.09.2018 року.
Від Кур'єрської служби доставки (КСД) у м. Южне 17.09.2020 надійшло повідомлення про результати доставки, в якому зазначалось про неможливість доставки вищевказаного листа (відправлення ПН 2182941) у зв'язку з тим, що отримувач відсутній за своїм місцезнаходженням за адресою: м. Херсон, вул. Миру, буд. 23, кв. 1, на телефонні дзвінки за номером НОМЕР_1 (відомості про номер телефону Відповідача зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) Постачальник не відповідав.
Таким чином, вищевикладене свідчить, що Позивач вчинив усі залежні від нього дії щодо прийняття товару від Відповідача, однак останній був відсутній за власним місцезнаходженням та не повідомив Позивача про місце і дату передачі товару.
Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як зазначає Верховний Суд у своїх висновках, викладених в п. 7.12. - 7.13. постанови від 08.02.2019 року у справі № 909/524/18: «Припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням».
Частиною 1 ст. 665 ЦК України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Покупець 19.03.2021 надіслав на адресу Постачальника лист за вих. № 1903/03, в якому повідомив Відповідача про відмову від поставки товару згідно рахунку-фактури № 342 від 17.09.2018 р. та просив повернути передоплату в розмірі 14 400,00 грн., на розрахунковий рахунок Покупця.
Від Кур'єрської служби доставки (КСД) у м. Южне 22.03.2021 надійшло повідомлення про результати доставки, в якому зазначалось про неможливість доставки вищевказаного листа (відправлення ПН 2275288) у зв'язку з тим, що отримувач відсутній за своїм місцезнаходженням за адресою: м. Херсон, вул. Миру, буд. 23, кв. 1, на телефонні дзвінки за номером НОМЕР_1 (відомості про номер телефону Відповідача зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) Постачальник не відповідав.
Відповідно до ст.1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:
а) набуття або збереження майна;
б) набуття або збереження за рахунок іншої особи;
в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦK України).
Останнє в даному випадку підтверджується тим, що Відповідач повинен був поставити Позивачеві оплачений ним товар, однак у зв'язку із невиконанням взятих Відповідачем на себе зобов'язань.
Позивач відмовився від поставки товару за рахунком-фактурою № 342 від 17.09.2018 року.
Таким чином, можемо стверджувати, що у зв'язку із відмовою Покупця від договору поставки, Постачальник втратив правову підставу для збереження грошових коштів, сплачених за поставку товару.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Як встановлено ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оскільки договір між Позивачем та Відповідачем було укладено в усній формі, з дотриманням необхідних положень законодавства, між сторонами виникли взаємні права та обов'язки. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, Відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав.
Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Однак, з припиненням дії договору поставки така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими Постачальником без достатньої правової підстави.
Отже, враховуючи факт відсутності поставки оплаченого товару та факт припинення договірних відносин між сторонами внаслідок відмови Покупця від договору купівлі-продажу, вказана вище сума коштів (у розмірі 14 400,00 грн.) зберігається у Відповідача без достатньої правової підстави та має бути повернута Позивачу.
ІІ. Позиція відповідача:
Відповідно до витягу з ЄДР, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕОКС" є вул. Миру 23, кв. 1, м. Херсон. На зазначену адресу Господарським судом 01.04.2021 було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі.
Ухвала про відкриття провадження повернулась на адресу суду 19.04.2021 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідачем не подано до суду відзив на позовну заяву та будь якої іншої заяви чи клопотання.
Відповідач повідомлений про строк подання відзиву належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвали суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування) особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин не подав.
Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."
В той же час суд, керуючись нормами-принципами та завданнями ГПК України, виходить з того, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суд вирішує спір відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову тощо.
Згідно ч. 10 ст. 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
ІІІ. Мотивувальна частина рішення:
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом, таке положення визначено ч. 1 ст. 639 ЦК України.
За умовами ч. 1 ст. 181 ГК України також допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Судом встановлено, що 17.09.2018 року ТОВ "АЛЕОКС" надано рахунок-фактуру № 342, на постачання товару - Ноутбук Lenovo IdeaPad 320-151SK (80XH00YWRA) Platinum Grey, кількість - 4 шт., на загальну суму 48 000,00 грн. з ПДВ.
Постачальником товару значиться ТОВ "Алеокс" (код ЄДРПОУ 35028056, р/р НОМЕР_2 в ЦВ ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614, ІПН: 350280521035), платником в рахунку визначено ТОВ "ТИС", рахунок підписаний ОСОБА_1 та скріплено печаткою постачальника.
Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ТІС", код ЄДРПОУ 22447500 25.09.2018 згідно платіжного доручення № 18420 перераховано на рахунок ТОВ "Алеокс" (код ЄДРПОУ 35028056, р/р НОМЕР_2 в ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614) 14 400,00 грн, в призначенні платежу зазначено "ноутбук зг. рах. 342 від 17.09.2018 у т.ч. ПДВ 20% - 2400,00 грн".
Отже, позивачем оплачена частина виставленого рахунку.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір с укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).
У свою чергу, відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару, шляхом укладення договору поставки у спрощений спосіб, а дії сторін щодо направлення рахунку на оплату товару та його часткову оплату засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 663 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Аналогічна позиція викладена п. 7.12. - 7.13. постанові Верховний Суд від 08.02.2019 року у справі № 909/524/18: «Припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням».
Висновки суду.
За наведених обставин суд доходить висновку про наявність підстав, передбачених ст. 1212 ЦК України для задолення вимог позивача, оскільки підстави набуття відповідачем майна кредитора відпали з надсиланням 19.03.2021 позивачем на адресу відповідача, як продавця-Постачальника, листа за вих. № 1903/03 з повідомленням про відмову від поставки (покупки) товару згідно рахунку-фактури № 342 від 17.09.2018 та вимогою про повернення грошової суми передоплати в розмірі 14400,00 грн.
Відповідно до ст.1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
ІV. Розподіл судових витрат:
При поданні позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 2270,00 грн згідно платіжного доручення № 53880 від 19.03.2021.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕОКС", код ЄДРПОУ 35028056, вул. Миру 23, кв. 1, м. Херсон, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС", код ЄДРПОУ 22447500, вул. Чапаєва, 50, с. Визирка Комінтернівського району Одеської області, суму безпідставно набутого майна у розмірі 14 400,00 грн (чотирнадцять тисяч чотириста гривень 00 копійок).
3. Судові витрати покласти на відповідача.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕОКС", код ЄДРПОУ 35028056, вул. Миру 23, кв. 1, м. Херсон, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС", код ЄДРПОУ 22447500, вул. Чапаєва, 50, с. Визирка Комінтернівського району Одеської області, 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.
5. Рішення направити всім учасника провадження.
Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).
Суддя П.Д. Пригуза