Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"07" травня 2021 р. Справа № 906/491/21.
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Давидюка В.К.,
розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська спеціалізована пересувна механізована колона"
про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток його учасників
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою про визначення статутного капіталу ТОВ "Житомирська спеціалізована пересувна механізована колона" в розмірі 47044,50 грн та розмірів часток учасників товариства у частках, визначених у прохальній частині позовної заяви.
Одночасно з пред'явленням позову ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить:
- накласти заборону відчуження статутного капіталу та часток учасників (засновників) ТОВ "Житомирська спеціалізована пересувна механізована колона" (код ЄДРПОУ 05418879);
- накласти заборону відчуження на належний ТОВ "Житомирська спеціалізована пересувна механізована колона" (код ЄДРПОУ 05418879) майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 950,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 395535118220, номер об'єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 10615702.
В обґрунтування заяви зазначено, що заявника та інших учасників не допускаються до участі в товаристві. Як вказує ОСОБА_1 , 21.11.2017 ТОВ "Житомирська спеціалізована пересувна механізована колона" розмістило у друкованому засобі масової інформації - газеті оголошень "Аvizo" на сторінці №11 в рубриці "Продаж комерційної нерухомості" оголошення про терміновий продаж належного відповідачу майнового комплексу, розміщеного в с. Довжик Житомирського району. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 належить ТОВ "Житомирська спеціалізована пересувна механізована колона" на праві приватної власності. Право на одержання розподіленого прибутку, з продажу якого буде безповоротно втрачено у випадку здійснення його реалізації до моменту поновлення в ЄДРПОУ інформації про незаконно виключених засновників.
На думку заявника, дії товариства, його керівника та нелегітимного складу учасників, в сукупності та системному зв'язку свідчать про намагання не допускати ОСОБА_1 та інших учасників до участі в управлінні товариством, не виплачувати належні дивіденди, заробітну плату та компенсаційні виплати. Реалізація майнового комплексу призведе до виведення всіх активів товариства. Посилаючись на п.4 ч. 1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", просить вжити заходи забезпечення позову.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
У ч. 9 ст.137 ГПК України закріплено, що суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору (ч. 10 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову за вимогами немайнового характеру у спорах, що виникають з корпоративних відносин, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та їх співмірності;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом обраного позивачем способу забезпечення позову;
- заборони забезпечення позову таким способом, який суперечить частині 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України та порушують прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства.
Такий захід забезпечення позову як накладення заборони відчуження на належне товариству майно (арешту майна) обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу.
Положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачають вчинення такої реєстраційної дії як накладення/зняття арешту корпоративних прав (абзац 5 пункту 2 частини 1 статті 25).
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/8876/16, вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. До таких, зокрема належить: визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Тобто, такий спосіб забезпечення позову як накладення заборони відчуження на належне товариству майно (накладення арешту на майно) у корпоративному спорі може узгоджуватися, зокрема, з такою вимогою майнового характеру як стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову.
Оскільки позовні вимоги, заявлені у вказаній справі, є вимогами немайнового характеру, то такий захід забезпечення позову як накладення заборони відчуження на належне товариству нерухоме майно не є співмірним з предметом спору у справі.
Крім того, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за пошуковими параметрами - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 395535118220, яку суд отримав на електронний запит від 07.05.2021, станом на зазначену дату об'єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 950,6 кв.м, належить на праві власності ТОВ "Житомирська спеціалізована пересувна механізована колона".
До заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження наявності обставин (намірів продати нерухоме майно), які є актуальними на момент звернення до суду з позовом.
Щодо вимоги заявника про накладення заборони відчуження статутного капіталу та часток учасників (засновників) ТОВ "Житомирська спеціалізована пересувна механізована колона", суд звертає увагу ОСОБА_1 на абзац 5 пункту 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
З огляду на викладене суд, оцінивши обґрунтованість доводів заявника, не встановив правових підстав на даній стадії судового процесу для забезпечення позову.
Отже, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. г/с № 02-44/748/21 від 06.05.2021).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та підлягає апеляційному оскарженню.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції або до апеляційного суду через відповідний місцевий суд, згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Давидюк В.К.
Друк:
1 - в справу
2 позивачу (рек. з пов)