61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
05.05.2021 Справа № 905/355/21 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул. Єжи Гедройця (Тверська), 5, код ЄДРПОУ 40075815)
в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька обл., м.Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216)
до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл.,м.Маріуполь, вул. Левченка, б. 1, код ЄДРПОУ 00191129)
про стягнення коштів у розмірі 1784,88 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Предмет та підстави спору
На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення плати за користування вагонами у сумі 1784,88 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем порушено вимоги договорів №00039/ЦТЛ-2018 від 20.02.2018 та №1/28 від 28.02.2017, у зв'язку із чим позивачем нараховані та заявлені до стягнення плата за користування вагонами в сумі 1784,88 грн на підставі ст.119 Статуту залізниць України.
Заперечення учасників процесу
12.03.2021, через канцелярію суду, від Приватного акціонерного товариства 3«Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» надійшов відзив на позовну заяву №09/40 від 05.03.2021 (вх. №4933/21).
У відзиві на позовну заяву, відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав того, що затримка вагонів, зазначених у позові, сталася внаслідок прибуття 10.08.2020 на під'їзну колію 698 вагонів, з них на станцію Маріуполь-Сортувальний прибуло 225 вагонів, що в свою чергу перевищило середньодобовий вагонообіг станції Маріуполь-Сортувальний. Нарахування збору за користування вагонами є безпідставним, оскільки затримка вагонів потягу №8501 сталася не з вини одержувача, а виключно з вини залізниці.
Відповідач наголошує на тому, що на під'їзній колії комбінату приймання маршрутів здійснюється відповідно до ст. 21 Статуту залізниць України, п. 6 договору № 1/28 від 28.02.2017 та Акту обстеження умов роботи на під'їзній колії відповідача і станцій примикання Маріуполь-Сортувальний та Асланове регіональної філії «Донецька залізниця ПАТ «Укрзалізниця».
Відповідно до Правил обслуговування залізничних під'їзних колій обслуговування під'їзних колій провадиться з урахуванням максимальної переробної спроможності вантажних фронтів та середньодобового вагонообігу. Середньодобова кількість вагонів, яка передається на під'їзну колію відповідача, визначена між залізницею і власником колії, та становить 698 вагонів, а для станції Маріуполь-Сортувальний - 225 вагонів, тобто несвоєчасне звільнення колій станції призначення виникло виключно з причин, що залежать саме від перевізника. За таких обставин, несвоєчасне звільнення колій сталися з причин не залежних від відповідача.
29.03.2021, через канцелярію суду, від відповідача надійшли заперечення №09/40 від 25.03.2021 (вх. №6071/21), у яких останній звернув увагу на те, що договором № 1/28 передбачено звільнення колій загального користування впродовж 4-х годин, ст. 46 Статуту передбачено безкоштовне знаходження вантажу на станції призначення протягом доби. Разом з тим вказав, що в жодному нормативному документі не вказано, з якого часу вважаються вагони затриманими. Через таку прогалину в законодавстві позивач помилково вважає, що час затримки вагонів починається після зарахування цих вагонів в платне користування вантажовласнику.
Також відповідач зазначає, що п.16 Правил користування вагонами, є редакцією пункту 16(6), яка затверджена наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, а саме: «Вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: б) у разі подавання залізницею вагонів і контейнерів у кількості що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника й одержувача. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником».
Відповідь на відзив
22.03.2021, через канцелярію суду, від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшла відповідь на відзив №2022/542 від 18.03.2021 (вх. №712/21).
У відповіді на відзив позивач не погодився з запереченнями відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву та вказав, що у спірному випадку вагони не подавались локомотивом залізниці на фронти навантаження (вивантаження), а знаходились на передавальних коліях станції Маріуполь-Сортувальний і відповідно до умов договору №1/28 від 28.02.2017 мали бути вивезені зі станції локомотивом відповідача впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій.
Крім того, позивач наголосив на тому, що укладені між сторонами договори не встановлюють їх максимальну переробну спроможність фронтів навантаження (вивантаження). Посилання відповідача на визначену в акті обстеження під'їзної колії середньодобову кількість вагонів по станції Маріуполь-Сортувальний у розмірі 219 вагонів не приймається до уваги, так як це не обмежує кількість вагонів ні з максимальної ні з мінімальної сторони. Договір № 1/28 не встановлює будь-яких обмежень щодо мінімальної або максимальної кількості вагонів, що мають забиратися на під'їзну колію відповідача. Тому посилання відповідача на п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами є необґрунтованими і не дає можливості відмовитися від забирання вагонів. Затримка спірних вагонів відбулася саме через не забирання власником колії (відповідачем) вагонів з передавальних колій ст. Маріуполь-Сортувальний впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій.
Хід розгляду справи та процесуальні дії
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами
14.02.2018, між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», яке змінило найменування на Акціонерне товариство «Українська залізниця» (перевізник, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (замовник, відповідач) підписаний договір про надання послуг №00039/ЦТА-2018 (далі - договір-1), предметом якого, згідно з пунктом 1.1 є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою.
Відповідно до п. 12.1 договору-1, він вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ» або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із Сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої Сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.
В матеріалах справи відсутні докази припинення договору-1, жодна зі сторін не посилається на закінчення строку дії договору або його припинення з інших підстав, тому суд вважає, що строк дії договору-1 був продовжений.
28.02.2017, між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», яке змінило найменування на Акціонерне товариство «Українська залізниця» (залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (власник колії, відповідач) підписаний договір №1/28 (з додатковими угодами до нього від 22.05.2018, від 17.07.2018, від 19.11.2019) про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний регіональної філії «Донецька залізниця» (у редакції додаткової угоди від 22.05.2018) (далі - договір-2).
Строк дії договору про експлуатацію колії, до 31.12.2020 включно (у редакції додаткової угоди від 19.11.2019).
Відповідно до пункту 1 договору-2, згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору, експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику і примикає, зокрема, до станції Сартана ІІ власника колії до станції Маріуполь-Сортувальний. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії.
Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці (п.5 договору-2).
Згідно з пунктом 6 договору-2 (у редакції додаткової угоди від 17.07.2018), кількість вагонів в кожній передачі, яка здається власнику колії встановлюється: в маршрутах з доменним коксом, окатишами залізорудними, порожніми хоперами під навантаження - в кількості, що прибули; в поїздах з різними вантажами по станції Маріуполь-Сортувальний - не більше 228 осей (57 вагонів).
Вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, по станції Рудна власника колії - впродовж 4-х годин, після закінчення передавальних операцій.
Відповідно до пункту 10 договору-2 (у редакції додаткової угоди від 17.07.2018) на під'їзній колії встановлюється загальний (єдиний) термін знаходження вагонів - 36,0 годин.
За умовами пункту 14 договору-2 власник колії сплачує Залізниці плату, зокрема, за: б) користування вагонами (контейнерами), згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1; в) інші збори і плати згідно з Статутом залізниць, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1. Збори і плати вносяться залізниці згідно діючому законодавству.
10.08.2020 об 11 год. 45 хв. на станцію Маріуполь-Сортувальний на адресу відповідача зі станції Волноваха прибув поїзд №8501, до складу якого входило 66 вагонів, з яких: 5 вагонів з контейнерами; 33 порожніх; 17 вагонів з вантажем - «порошок магнезитовий».
Всі прибули вагони були передані на відповідальність одержувача (відповідача) о 13 год. 41 хв. 10.08.2020
Фактично поїзд простояв на колії станції до 15 год. 30 хв. 11.08.2020. Загальний час знаходження на коліях станції склав: 54 вагона (17 вагонів власної філії «Центру транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця», 37 власних вагонів) з 10.08.2020 17 год. 41 хв. (13 год. 41 хв. 10.08.2020 + 4 години на зберігання) по 15 год. 30 хв. 11.08.2020 - 21 год. 49 хв. = 22 год.
Факт подачі позивачем спірних вагонів потягу №8501 на 4 колію станції Маріуполь-Сортувальний та прийняття їх відповідачем 10.08.2020 о 13 год. 41 хв. відповідачем не оскаржується і підтверджується пам'яткою №2333 про подавання вагонів у кількості 54.
Пам'ятка №2333 від 10.08.2020 підписана представниками сторін без зауважень.
За таких обставин, передача 54 вагонів відбулась без зауважень щодо їх технічного стану.
Як встановлено судом, згідно з п.6 договору №1/28 від 28.02.2017 (у редакції додаткової угоди від 17.07.2018), вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці, впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, тобто відповідач повинен був забрати спірні вагони з колії станції Маріуполь-Сортувальний своїм локомотивом протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій.
Відповідно до акту про затримку вагонів №1-75 від 11.08.2020, що складений у присутності агента комерційного ОСОБА_1 та представника вантажовласника ОСОБА_2 , поїзд №8501 у кількості 54 вагона прибраний з 2 колії парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний 11.08.2020 об 15-30 год.
Суд дослідив акт про затримку вагонів №1-75 від 11.08.2020 та встановив, що з боку представника вантажовласника ОСОБА_2 акт підписаний з приміткою: «…Термін, вказаний у договорі, має декларативний характер і не несе за собою фінансову відповідальність…»
Таким чином, оскільки приймально-здавальні операції вагонів були здійснені за 54 вагона 10.08.2020 об 13 год. 41 хв., то відповідач повинен був забрати спірні 54 вагона 10.08.2020 об 17 год. 41 хв. відповідно.
Разом з тим, фактично час простою вагонів потягу на станції Маріуполь-Сортувальний, тривав до 11.08.2020 - 15 год. 30 хв., про що Залізницею, 13.07.2020, у присутності комерційного агента ОСОБА_3 та НТК ОСОБА_4 станції Маріуполь-Сортувальний був складений акт загальної форми №6-346.
Згідно з актом загальної форми від 14.08.2021, який складений у присутності ОСОБА_4 та агента Старієнко Г.А. відповідно до АЗФ №1-75 від 10.08.2020 за затримку вагонів на коліях станції нараховані наступні платежі: плата за користування 17 вагонів власності ілії ЦТЛ, 37 вагонів власних вагонів на суму 14787,40 грн (без ПДВ).
Відомість №13089136р плати за користування 54 вагонами була пред'явлена Приватному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» для підписання та оплати.
Представник відповідача відомість підписав із зауваженнями наступного змісту: «сума 1487,40 грн відхиляється, буде розглянута у претензійному порядку».
Претензією від 09.09.2020 залізниця звернулась до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» з вимогою про сплату коштів за користування вагонами у розмірі 1784,88 грн.
Листом №94/689 від 25.09.2020 відповідач відхилив вимоги претензії, з посиланням на те, що несвоєчасне звільнення колій станції Маріуполь-Сортувальний сталося з причин, що не залежали від Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».
Наведені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори, що укладаються між суб'єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір перевезення (стаття 908 Цивільного кодексу України). Загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Водночас, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них (частина 2 статті 908 Цивільного кодексу України).
Положеннями частини 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами.
Так, пунктом 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України. Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Абзацом 2 пункту 64 Статуту залізниць визначено, що для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії. Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (абзаци 1, 4 пункту 71 Статуту залізниць).
Отже, правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом на підставі договорів про надання послуг перевезення, укладених із суб'єктами господарювання-замовниками, регулюються в порядку, визначеному Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншим галузевим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.
Пунктом 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Отже, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції), в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам'ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку. При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України №864/5085 від 24.11.2000).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п.п.6, 8, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом №113 від 25.02.1999р. Міністерством транспорту України).
Судом встановлено, що визначені залізницею в акті загальної форми від 14.08.2020 вихідні дані, а саме час початку простою впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, відповідають умовам п.6 договору-2 (у редакції додаткової угоди від 17.07.2018) та є вірними.
Судом відхиляються доводи відповідача стосовно наявності вини Залізниці у перевищенні строку користування вагонами з наступних підстав.
Відповідач мотивуючи відзив на позовну заяву, заперечення та пояснення посилається на п. 6 договору № 1/28 від 28.02.2017 та Акт обстеження умов роботи на під'їзній колії Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та станцій примикання Маріуполь-Сортувальний та Асланове Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі - акт).
Судом досліджено акт б/н від 16-17 травня 2018, який міститься в матеріалах справи та встановлено, що умови п. 9, на які посилається відповідач визначають виключно середньодобову кількість вагонів, яка подається на під'їзну колію: загалом 689 ваганів, з яких по станції Рудна - 470 вагонів, по станції Маріуполь-Сортувальний - 219 вагонів.
Відповідно до ч. б ст. 121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача.
Судом досліджений договір №1/28 від 28.02.2017 (з урахуванням додаткових угод) та встановлено, що він не містить умов максимальної переробної спроможності фронтів навантаження (вивантаження) та будь-яких обмежень щодо мінімальної або максимальної кількості вагонів, що мають забиратися на під'їзну колію відповідача.
Отже відповідач не довів того, що або договором-2, або актом, або законом встановлені обмеження щодо мінімальної або максимальної кількості вагонів, що мають забиратися на під'їзну колію станції Маріуполь-Сортувальний.
За таких обставин, відповідачем не доведено наявність вини залізниці у несвоєчасному звільненні колій станції призначення Маріуполь-Сортувальний.
З посиланням на пункт 15 розділ 6 частини 1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999 за час простою позивачем, відповідачу нарахована плата за користування вагонами, яка внесена до відомості №13089136р плати за користування вагонами на підставі пам'ятки про подавання вагонів (ф. ГУ-45) №2333, у розмірі 1487,40 грн без ПДВ за 37 вагонів.
Відповідно до відомості плати (ф.ГУ-46) №13089136р, розмір плати за користування вагонами, що нарахований відповідачу складає 1487,40 грн без ПДВ, з ПДВ 1784,88 грн за 37 вагонів.
Судом перевірено розрахунок плати за користування вагонами позивача та встановлено, що він відповідає вимогам чинного законодавства, є арифметично вірним та у сукупності, з урахуванням ПДВ, становить: 26,6 *3,023 (діючий коефіцієнт) = 80,4118 - 50% (для власних вагонів) = 40,20 грн; 37 вагонів *40,20 грн (плата за 1 вагон) = 1487,40 грн (без ПДВ), з урахуванням ПДВ 1784,88 грн.
Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення плати за користування вагонами підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252, Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р I Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл.,м. Маріуполь, вул. Левченка, б. 1, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул. Єжи Гедройця (Тверська), 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька обл., м.Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) плату за користування вагонами у розмірі 1784 (одна тисяча сімсот вісімдесят чотири) грн 88 коп; судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
5. Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 05.05.2021.
Суддя Д.М. Огороднік