Справа № 639/8366/20 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/543/21 Доповідач: ОСОБА_2
26 квітня 2021 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.03.2021,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 погоджене прокурором Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_8 щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів - до 02.05.2021.
Визначено суму застави в розмірі 136200,00 (сто тридцять шість тисяч двісті) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок суду до спливу терміну тримання під вартою.
Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 05.03.2021 до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12020220500001691 від 13.11.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 1 - 5).
В обґрунтування клопотання зазначено, що старшим слідчим СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12020220500001691 від 13.11.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України.
24.12.2020 року ОСОБА_6 був повідомлений про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України.
З ухвали слідчого судді вбачається, що задовольняючи клопотання старшого слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.03.2021 та проводити розгляд апеляційної скарги за його особистою участю.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.
Вимога в апеляційній скарзі щодо розгляду даної апеляційної скарги за особистої участі підозрюваного ОСОБА_6 , який утримується під вартою у залі суду, не базується на вимогах КПК України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 401 КПК України, обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.
Однак, відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Від участі в апеляційному розгляді шляхом відео конференції, яка була запропонована апеляційним судом з урахуванням існуючих обмежень із-за пандемії, ОСОБА_6 в письмовій формі відмовився та просив доставити його до апеляційного суду.
Оскільки, ОСОБА_6 має статус в силу вимог КПК України не обвинуваченого, а підозрюваного то його клопотання про розгляд справи за його особистої участю не підлягає задоволенню, а розцінюється колегією суддів як зловживання своїми правами, що узгоджується з правовою позицією ЄСПЛ по справі «Нечипорук і Йонкало проти України», який чітко зазначає в п. 244, що в принципі апеляційний суд може переглядати постанову щодо тримання під вартою, винесену судом нижчої інстанції, за участі лише захисника затриманої особи, але за умовами забезпечення достатніх процесуальних гарантій під час судового засідання суду першої інстанції.
Прокурор та захисник належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду, до суду не прибули, а тому в силу вимог ст. 405 КПК України це не є перепоною для апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних причин.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, є неспроможними.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Більш того, у п.48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, оглядом місця події за адресою: АДРЕСА_1 від 13.11.2020; оглядом предмету (сувенірні гроші, купюра номіналом 200 гривень), визнання речовим доказом (сувенірні гроші, купюра номіналом 200 гривень); допитом свідка ОСОБА_10 від 14.11.2020, допитом свідка ОСОБА_11 від 14.11.2020, допитом свідка ОСОБА_12 від 14.11.2020, допитом свідка ОСОБА_13 від 19.11.2020; пред'явленням особи для впізнання від 19.11.2020, допитом підозрюваного ОСОБА_6 від 20.11.2020, оглядом місця події від 20.11.2020, оглядом предмету від 20.11.2020 (огляд сокири та сапачки); визнанням речового доказу (сокира та сапачка); допитом потерпілої ОСОБА_14 4 оглядом предмету (ДВД диск), допитом свідка ОСОБА_15 від 21.11.2020; допитом у якості представника потерпілого ОСОБА_16 ; допитом свідка ОСОБА_17 від 25.11.2020; висновком експерта №6/2667 СЕ-20; допитом свідка ОСОБА_18 від 10.12.2020; додатковим допитом підозрюваного від 24.12.2020, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
З ухвали слідчого судді вбачається, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, враховуючи особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий за аналогічні умисні корисливі кримінальні правопорушення, жодного разу висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, продовжував вчинення кримінальних правопорушень зазначеної категорії, будучи підозрюваним та обвинуваченим у інших кримінальних провадженнях.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст. 196 КПК України (а. с. 38 - 40).
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.
Керуючись положеннями ст. 182 КПК України, при постановленні ухвали про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст. ст. 177 та 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.
За викладених обставин у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваною покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_6 є недостатнім.
Крім того, слідчий суддя застосував альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 136200,00 (сто тридцять шість тисяч двісті) гривень, яку встановив слідчий суддя, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків та розмір визначеної слідчим суддею застави не є завідомо непомірним для підозрюваного і в межах вимог ч. 4 ст. 182 КПК України.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.03.2021 щодо застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді