Справа № 635/1315/21 Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/1847/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
19 квітня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 04 березня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання начальника ДУ «Хролівський виправний центр (№140)» щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 ,-
Вироком Київського районного суду м.Харкова від 13 жовтня 2017 року ОСОБА_7 засуджений за ч.3 ст.185, ч.1,4 ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.07.2020 замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 3 місяці 11 днів більш м'яким у виді обмеження волі строком 2 роки 3 місяці 11 днів.
Початок строку: 24.09.2017 року. Кінець строку: 01.10.2022 року.
До Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання начальника ДУ «Хролівський виправний центр (№ 140)» ОСОБА_9 та голови спостережної комісії при Харківській районній державній адміністрації Харківської області ОСОБА_10 про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_7 .
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 березня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання.
Суд обґрунтовуючи прийняте рішення зазначив, що ОСОБА_7 неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, пов'язаних з викраденням майна, за які йому призначались покарання не пов'язанні з позбавленням або обмеженням волі, проте, належних висновків для себе не зробив та знову продовжував вчиняти злочини, за що був засуджений останнім вироком до позбавлення волі. Крім цього рішенням комісії установи від 19.12.2018 року, відмовлено засудженому ОСОБА_7 в застосуванні ст.ст. 100, 101 КПК України, як особі, яка не стає на шлях виправлення.
Вказав, що ОСОБА_7 має стійку тенденцію на систематичне вчинення злочинів, а також про неефективність застосування до нього звільнення від відбування покарання, та враховуючи дані про особу засудженого, його ставлення до вчиненого злочину, поведінку за весь час відбуття покарання, відсутні достатні та переконливі дані, які б свідчили про виправлення засудженого та досягнення цілей покарання в більш короткий термін.
Не погодившись з рішенням районного суду засуджений ОСОБА_7 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 04 березня 2021 року, та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення.
В обґрунтування вимог посилається на те, що суд не в повній мірі врахував наявність у нього 5 заохочень за сумлінну поведінку та ставлення до праці та необґрунтовано вказав на відсутність заохочень саме в ДУ «Хролівський виправний центр (№ 140)», оскільки висновки необхідно робити за весь період відбування покарання. Також вказує на участь в культурно-масових заходах, що проводились в установі, тактовний та доброзичливий. Вважає, що довів своє виправлення та хоче одержати шанс реалізувати позитивні плани на майбутнє.
Заслухавши доповідь судді; пояснення засудженого та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_7 відбуває покарання за вироком Київського районного суду м.Харкова від 13 жовтня 2017 року, яким його засуджено ч.3 ст.185, ч.1,4 ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.07.2020 року ОСОБА_7 замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 3 місяці 11 днів більш м'яким у виді обмеження волі строком 2 роки 3 місяці 11 днів.
Початок строку: 24.09.2017 року. Кінець строку: 01.10.2022 року.
Відповідно до вимог ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до характеристики, наданої адміністрацією ДУ «Хролівський виправний центр № 140» від 10.02.2021 року, засуджений в місцях позбавлення волі знаходиться з 24.09.2017 року. З 27.09.2017 року перебував у ДУ «Харківський слідчий ізолятор». До праці не залучався, вимоги режиму тримання не порушував. Адміністрацією установи не заохочувався. Характеризувався посередньо. З 19.03.2018 року відбував покарання в ДУ «Харківська виправна колонія (№43)». До праці залучався, вимоги режиму тримання не порушував, стягнень не мав. Адміністрацією установи заохочувався 4 рази. Характеризувався позитивно. З 05.08.2020 року відбуває покарання в державній установі «Хролівський виправний центр (№ 140)». За власного ініціативою з перших днів перебування в виправному центрі виявив бажання працювати, працевлаштований в ДП «СП ДКВС №109», За час перебування в установі не порушував порядок відбування покарання, стягнень не має. За сумлінну поведінку і ставлення до праці адміністрацією установи заохочувався 1 (один) раз.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_7 чотири рази судимий за вчинення аналогічних злочинів, пов'язаних в викраденням майна, відбував покарання в місцях позбавлення волі, також до останнього застосовувались норми ст. 75 КК України, але засуджений відповідних висновків не зробив та знову вчинив корисливий злочин під час іспитового строку за який відбуває покарання.
Окрім цього колегія суддів зазначає, що посилання засудженого на не врахування судом першої інстанції наявності у нього 5 заохочень за весь період відбування покарання є безпідставними, оскільки до останнього було застосовано вимоги ст. 82 КК України та замінено невідбуту частину покарання на більш м'яку на підставі наявних у ОСОБА_7 заохочень.
Отже, враховуючи дані особової справи засудженого колегія суддів вважає, що ОСОБА_7 є суспільно небезпечною особою, яка має стійку кримінальну спрямованість на систематичне скоєння злочинівпроти власності та забезпечення себе за рахунок скоєння цих злочинів.
Таким чином, висновки суду на час розгляду подання, що засуджений ОСОБА_7 не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від покарання, є обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 405,407 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 04 березня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання начальника ДУ «Хролівський виправний центр (№140)» щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді -