Справа №21-з/818/4/21 Доповідач: ОСОБА_1
Іменем України
20 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова клопотання адвоката ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку стосовно ОСОБА_7 ,-
Адвокат ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який Апеляційним судом Харківської області від 10.11.2014 року за ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70 КК України із застосуванням ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_7 був засуджений до 5 років позбавлення волі, та вирок, після його ухвалення не був виконаний.
Зі змісту заяви вбачається, що 07.09.2014 вироком Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_7 був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 307 КК України та йому було призначене покарання: - за ч. 1 ст. 365 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 (два) роки; - за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна; - за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, ОСОБА_7 остаточно було призначено - 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 був звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 2 (два) роки та на ОСОБА_7 ,відповідно до п. 3 ст. 76 КК України, був покладений обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
10.11.2014 вироком Апеляційного суду Харківської області за апеляційною скаргою прокурора Красноградського району Харківської області по справі № 626/1198/14-к (провадження № - 1кп/626/129/2014) вирок Красноградського районного суду Харківської області від 07.09.2014 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 365 ч. 2 ст. 307 КК України був скасований, та Апеляційним судом Харківської області ОСОБА_7 був засуджений за: - ч. 1 ст. 365 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 (два) роки;
- ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна; - ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 остаточно було призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строком 5 (п'ять) років без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 (два) роки.
У вироку Апеляційного суду від 10.11.2014 було визначено рахувати початок строку відбування покарання ОСОБА_7 з моменту його фактичного затримання, зарахувавши в цей строк, відповідно до ст. 72 КК України, 2 дні попереднього ув'язнення з 13.03.2014 до 14.03.2014, та був вказаний, що вирок набирає чинності з моменту проголошення.
Заслухавши доповідь головуючого судді; з'ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання; захисника засудженого, який просив задовольнити клопотання; колегія суддів дійшла наступних висновків.
За запитом Харківського апеляційного суду Харківська обласна прокуратура повідомила, що Красноградським районним судом Харківської області від 28.11.2014 за №14795/14-вих до Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області направлено вирок Апеляційного суду Харківської області від 10.11.2014 та розпорядження суду відносно ОСОБА_7 для виконання в частині призначення покарання. У подальшому Красноградським районним судом Харківської області направлялися повідомлення з вимогою інформування про результати виконання вироку Апеляційного суду Харківської області. Вказані листи отримувались Московським ВП ГУНП в Харківський області, що підтверджується поштовими повідомленнями та відповідями на них, які давалися підрозділом поліції. Втім, під час перевірки не встановлено об'єктивних даних які свідчили про виконання підрозділами поліції вироку, у зв'язку з чим обласною прокуратурою начальнику ГУНП в Харківської області внесено вказівку про усунення порушень вимог законів України, проведення службового розслідування з вказаного питання та встановлення причин невиконання вироку суду.
На сьогоднішній день про результати розгляду вказівки суд не було проінформовано.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює конкретні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов'язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.
Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються конкретні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 80 КК України у разі засудженні особи до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин, якщо закінчився строк давності виконання обвинувального вироку, він звільняється від відбування покарання.
Відповідно до ч.3 вказаної статті - перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання.
Як вбачається з клопотання обвинувальний вирок щодо ОСОБА_7 не був виконаний та строк давності виконання цього вироку вже закінчився тож засуджений має право бути звільненим від відбування покарання.
Оскільки колегією суддів встановлена вищенаведені підстави для звільнення від відбування покарання засудженого у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, а дані про те що засуджений ухилявся від відбування покарання відсутні то клопотання захисника підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 80 КК України, колегія суддів, -
Задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку стосовно ОСОБА_7 .
Головуючий
Судді