Справа № 352/54/19
Провадження № 22-ц/4808/696/21
Головуючий у 1 інстанції Гриньків Д. В.
Суддя-доповідач Горейко
06 травня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючої Горейко М.Д.
суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О.
секретаря Мельник О.В.
з участю представника апелянта ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 на ухвалу Тисменицького районного суду, постановлену у складі судді Гриньків Д.В. 18 березня 2021 року в м. Івано-Франківську, у справі за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про перевід на позивачів прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частини нежитлового приміщення та визнання права власності на частини нежитлового приміщення,
В січні 2019 року ОСОБА_5 та ОСОБА_8 звернулися до Тисменицького районного суду з вищенаведеним позовом, в якому просили перевести на них права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу 1/3 частини нежитлового приміщення столярного цеху та пилорами, що розташовані в АДРЕСА_1 , який укладений 18.05.2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 і нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Івано-Франківської області, реєстр нотаріальної дії №270; визнати за кожним з них право власності на 1/3 частину вищевказаного нерухомого майна, як набутого ними на правах спільної часткової власності в рівних долях з ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 18.05.2017 року, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Івано-Франківської області, реєстр нотаріальної дії №270.
Ухвалою Тисменицького районного суду від 18.03.2021 року справу за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про перевід на позивачів прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частини нежитлового приміщення та про визнання права власності на частини нежитлового приміщення залишено без розгляду.
Роз'яснено позивачам їх право на повторне звернення до суду.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Тисменицького районного суду від 16.01.2019 року, шляхом накладено арешту на майно, а саме: нежитлові приміщення столярного цеху та пилорами, що розташовані в АДРЕСА_1 та зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 18.05.2017 року, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Івано-Франківської області, реєстр нотаріальної дії №270, скасовано.
Ухвала мотивована тим, що позивачі та їх представник в судові засідання, призначені на 11.02.2021 року, 04.03.2021 року та 18.03.2021 року, не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, жодних клопотань від них не надходило. Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, надіслані їм на адресу, вказану у позовній заяві, повернулися до суду із довідкою про причини повернення, відповідно до якої «адресат відсутній за вказаною адресою». З урахуванням наведеного та положень пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду, роз'яснивши позивачам, що особа, позов якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду. Крім того, суд дійшов висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Тисменицького районного суду від 16.01.2019 року у даній справі.
На зазначену ухвалу суду представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права.
Зокрема вказує, що представництво інтересів позивача в даній справі здійснювалося адвокатом ОСОБА_12, яка здійснювала адвокатську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , отримувала поштову кореспонденцію, брала участь у судових засіданнях та була уповноважена вести справу від імені клієнта.
20.03.2021 року позивачу ОСОБА_4 , який проживає в Туреччині, зі слів знайомих стало відомо, що його представник - адвокат ОСОБА_12 хворіла та ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Одразу після цього ним було вжито заходів щодо пошуку та залучення до справи іншого адвоката. 01.04.2021 року між позивачем та адвокатом Рогів Т.Р. був укладений договір про надання правової допомоги. 02.04.2021 року адвокатом було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи і того ж дня стало відомо про те, що оскаржуваною ухвалою Тисменицького районного суду від 18.03.2021 року справа залишена без розгляду.
Представник апелянта зазначає, що про час та місце судових засідань, які були призначені на 11.02.2021 року, 04.03.2021 року та 18.03.2021 року суд повідомляв позивача за адресою ведення адвокатської діяльності його представника - адвоката ОСОБА_12, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла та у зв'язку з чим судові повістки не могли бути вручені і про них не було відомо позивачу. Водночас, у позовній заяві зазначена адреса місця проживання позивача ОСОБА_4 - м. Дюздже, Туреччина, однак судові виклики позивачу за місцем його проживання у відповідності до вимог частини 8 статті 130 ЦПК України не здійснювалися.
Таким чином, неявка позивача до суду в обумовлені дати зумовлена необізнаністю останнього про дату, час та місце судових засідань, що виключало можливість застосування наслідків, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 257 ЦПК України та призвело до постановлення помилкової ухвали.
З наведених підстав представник апелянта просить ухвалу Тисменицького районного суду від 18.03.2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скарги заперечив.
Зазначив, що позовна заява та інші наявні у матеріалах справи документи не містять інформації про повну адресу проживання апелянта у Туреччині (місто, вулиця, номер будинку/квартири), а також будь-яких інших засобів зв'язку (адрес електронної пошти, номер телефону тощо), крім адреси для листування в Україні. Таким чином, суд був позбавлений можливості здійснити його виклик у спосіб, передбачений частиною 8 статті 130 ЦПК України з огляду на вимоги частини 1 статті 8 Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, ратифікованої Україною 05.07.2001 року. Отже, необізнаність апелянта про дати судових засідань мала місце не у зв'язку з порушенням судом вимог частини 8 статті 130 ЦПК України, а внаслідок надання ним неповної інформації про своє місце проживання.
Також представник відповідача зазначив, що відповідно до розділу «інші відомості» інформації з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_12 діяла не індивідуально, а як член адвокатського об'єднання «Івано-Франківська обласна колегія адвокатів». Таким чином, ОСОБА_8 фактично був клієнтом адвокатського об'єднання, що спростовує доводи апелянта про те, що факт хвороби та смерті одного адвоката перешкоджав йому своєчасно скористатися правовою допомогою іншого адвоката цього ж об'єднання або будь-якого іншого адвоката.
Крім того, представник відповідача ОСОБА_3 зауважив, що провадження у справі тривало більше двох років і розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями сторони позивачів. При цьому, судом були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу ОСОБА_2 нерухоме майно. Разом з тим, будь-яких належних доказів на підтвердження позовних вимог матеріали справи не містять. Зазначене свідчить про недобросовісність позивачів, зокрема ОСОБА_4 , який шляхом ініціювання даної справи вже третій рік обмежує право власності відповідача ОСОБА_2 .
Посилаючись на наведене, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримала з наведених у ній мотивів.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив залишити скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Встановлено, що 14.01.2019 року ОСОБА_5 та ОСОБА_8 звернулися до Тисменицького районного суду з позовом до відповідачів про перевід на позивачів прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частини нежитлового приміщення та визнання права власності на частини нежитлового приміщення (т. 1 а.с. 5-11).
Інтереси позивачів представляла адвокат ОСОБА_12, що підтверджується ордером серії ІФ №062026 від 11.01.2019 року, ордером серії ІФ №062027 від 11.01.2019 року та витягом з договору про надання правової допомоги від 01.11.2018 року (т. 1 а.с. 79-82).
Ухвалою Тисменицького районного суду від 16.01.2019 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання на 15-30 год. 12.03.2019 року (т. 1 а.с. 99-100).
В подальшому підготовче судове засідання неодноразово відкладалося з різних причин, зокрема:
12.03.2019 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи (т. 1 а.с. 171);
01.04.2019 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відгулі за чергування у вихідні дні у зв'язку з виборами президента України (т. 1 а.с. 180);
07.05.2019 року та 11.06.2019 року за клопотанням представника позивачів - ОСОБА_12 про відкладення розгляду справи (т. 1 а.с. 191);
23.09.2019 року інформація про причини відкладення відсутня;
16.10.2019 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті по іншій справі (т. 1 а.с. 201);
26.11.2019 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному (т. 1 а.с. 209);
10.02.2020 року за клопотанням представника позивачів - ОСОБА_12 про відкладення розгляду справи (т. 1 а.с. 220);
12.03.2020 року у зв'язку із зайнятістю головуючого судді в іншому кримінальному проваджені (т. 1 а.с. 228);
13.04.2020 року та 04.06.2020 року інформація про причини відкладення відсутня;
03.07.2020 року за клопотанням представника позивачів - ОСОБА_12 про відкладення розгляду справи (т. 1 а.с. 235);
03.09.2020 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці (т. 1 а.с. 249);
07.10.2020 року інформація про причини відкладення відсутня.
19.11.2020 року представником позивачів - адвокатом ОСОБА_12 було заявлено клопотання про відвід головуючого судді по даній справі (т. 2 а.с. 10).
Ухвалою суду від 19.11.2020 року клопотання задоволено, відведено головуючого суддю Струтинського Р.Р. від розгляду даної цивільної справи та передано справу до канцелярії Тисменицького районного суду для вирішення питання про її розгляд в іншому складі суду в порядку статті 33 ЦПК України (т. 2 а.с. 12-13).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2020 року справу передано судді Гриньків Д.В. (т. 2 а.с. 15).
Ухвалою від 24.11.2020 року суддя Гриньків Д.В. прийняла справу до свого провадження та призначила підготовче судове засідання на 10.12.2020 року на 09-00 год. (т. 2 а.с. 16-17).
10.12.2020 року оголошено перерву в судовому засіданні до 24.12.2020 року до 11-00 год. (т. 2 а.с. 23-28).
Ухвалами Тисменицького районного суду від 24.12.2020 року до участі у справі залучено перекладача; витребувано докази; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 25.01.2021 року на 16-00 год (т. 2 а.с. 60-65).
25.01.2021 року у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання розгляд справи відкладено на 11.02.2021 року на 10-00 год. (т. 2 а.с. 69).
27.01.2021 року представник позивачів повідомила суд, що знаходиться на стаціонарному лікуванні та просила розгляд справи відкласти (т. 2 а.с. 74).
В подальшому розгляд справи відкладався на 04.03.2021 року на 09-30 год. та на 18.03.2021 року на 15-00 год. (т. 2 а.с. 75, 86).
В зазначені судові засідання позивачі та їх представник не з'явилися, у зв'язку з чим позов залишено без розгляду (т. 2 а.с. 97-99).
Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.
Так, частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини 5 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Також пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З аналізу наведених положень ЦПК України слідує, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, можливе лише в тому випадку, коли позивач належним чином повідомлений про розгляд справи і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивачів про час та місце розгляду справи 04.03.2021 року та 18.03.2021 року.
З матеріалів справи вбачається, що судові повістки на вказані дати надсилалися позивачам за адресою здійснення їх представником - адвокатом ОСОБА_12 адвокатської діяльності, а саме: АДРЕСА_2, та повернулися до суду з довідкою про причини повернення, відповідно до якої «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 2 а.с. 81, 84).
Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом відповідно до вимог статей 128-131 ЦПК України.
За приписами статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Таким чином, про належне повідомлення учасника справи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише розписка.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.11.2019 року у справі №289/2207/17 вказала, що розгляд справи за відсутності учасника, щодо якого немає відомостей про його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, є порушенням статті 6 Конвенції про права особи на справедливий судовий розгляд та статей 8, 128-130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, та врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання і наслідки неявки в судове засідання.
Враховуючи, що позивачі не були належним чином повідомлені про дату, час та місце судових засідань, призначених на 04.03.2021 року та 18.03.2021 року, а адвокат ОСОБА_12, яка представляла інтереси позивачів та адреса здійснення адвокатської діяльності якої була вказана в позовній заяві як адреса для листування, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, то суд першої інстанції безпідставно залишив позов без розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки доводи представника апелянта про недотримання судом вимог ЦПК України при постановленні оскаржуваної ухвали є обґрунтованими, то апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Тисменицького районного суду від 18 березня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча М.Д. Горейко
Судді: Л.В. Василишин
І.О. Максюта
Повний текст постанови складено 07 травня 2021 року