Справа № 725/1932/21
Номер провадження 2-а/725/49/21
26.04.2021 року.Першотравневий районний суд м. Чернівці
в складі:
головуючої судді Вольської-Тонієвич О.В.
за участю секретаря Кушлак Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (місце знаходження: вул.Федора Ернста,3 м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,-
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м.Чернівці із вказаним вище позовом.
У позові посилався на те, що 02 квітня 2021 року на додаток «Приват 24» йому надійшло сповіщення про наявність постанови серії 1 АВ1513182 за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, зафіксоване в автоматичному режимі.
З даних Сервісу перевірки адміністративних правопорушень, йому стало відомо про те, що підставою для складання постанови, став проїзд належного йому транспортного засобу марки «Mitsubishi ASX», д.н.з. НОМЕР_1 по автомобільному шляху міжнародного значення М05 (Е95) в межах смт.Криве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області зі швидкістю 81 (78)км./год.
Вважає, дана постанова є безпідставною та необґрунтованою.
По-перше, в смт.Криве Озеро він керував транспортним засобом із дозволеною швидкістю, оскільки в межах автомобільного шляху М05 (смт.Криве Озеро) позначено знаком 5.47, тобто дозволяється рух зі швидкістю не більше 110км./год.
По-друге, знаки обмеження швидкості при в'їзді в смт.Криве Озеро доповнені знаком 1.32 (наближення до нерегульованого пішохідного переходу). Однак згідно даних авто фіксації на даному автошляху до місця розміщення камери автоматичної фіксації порушень ПДР відсутній наземний нерегульований пішохідний перехід, а знаходиться тільки він за 240м. від місця розміщення камери.
Також на під'їзді до смт.Криве Озеро відсутні попереджувальні знаки про те, що попереду встановлено нові дорожні знаки та змінено обмеження швидкості.
Таким чином, керуючи транспортним засобом «Mitsubishi ASX», д.н.з. НОМЕР_1 , для запобігання утворення аварійної ситуації він зменшив швидкість руху з 110до 81 (78) км/год., яке і зафіксоване камерою автофіксації.
У зв'язку із цим, просив скасувати постанову №1АВ 01513182 про притягнення його до адміністративної відповідальності та справу відносно нього закрити.
Розгляд справи відбувався у відсутність сторін.
19 квітня 2021 року на електронну адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позов та жодних клопотань, заяв до суду не подав.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно вимог ст.ст. 9, 77 КАС України адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, судом встановлено, що постановою інспектора Департаменту патрульної поліції Корнієнко І.В. від 02 квітня 2021 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн. (а.с.12).
Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 02 квітня 2021 року о 13:17год., керуючи транспортним засобом марки «Mitsubishi ASX», д.н.з. НОМЕР_1 , по а/д М05 Київ-Одеса 294+260, перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 31км/год, чим порушив п.12.9б ПДР України.
Частина 1 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Пунктом 12.9б ПДР України передбачено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (ч.1 ст.249 КУпАП).
Згідно ч. 1ст. 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився та не надав доказів, які би спростовували позовні вимоги ОСОБА_1 , суд виходить з доказів, які були надані позивачем.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№ 1306 (надалі - ПДР України).
Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст.53 Закону України «Про дорожній рух»).
Пункт 1.10 ПДР України визначає значення термінів, зокрема, населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.
На автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю не більше 110 км/год (п.п.Ґ п.12.6 ПДР України).
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, фотосвітлин фіксації правопорушення, позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом по автомобільній дорозі в смт.Криве Озеро з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою (а.с.7-11).
Відповідно до п.12.10-12.10-2 ПДР дозволяється встановлення додаткових постійних або тимчасових обмежень руху. Обмеження дозволеної швидкості руху вводяться постійно виключно: на небезпечних ділянках доріг та вулиць (небезпечні повороти, ділянки з обмеженою видимістю, місця звуження дороги тощо); у місцях розміщення наземних нерегульованих пішохідних переходів; у місцях розташування стаціонарних постів Національної поліції; на ділянках доріг (вулиць), прилеглих до території дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, дитячих оздоровчих таборів.
При цьому разом із знаками обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 обов'язково і додатково встановлюються відповідні дорожні знаки, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об'єкта.
Так, згідно матеріалів справи, при в'їзді до смт.Криве Озеро знаки обмеження швидкості доповнені знаком 1.32 який повідомляє про наближення до нерегульованого пішохідного переходу.
Проте на даних автофіксації відсутній наземний нерегульований пішохідний перехід, як і у безпосередній близькості до місця розміщення камери автоматичної фіксації (додаток №1), а єдиний нерегульований пішохідний перехід розташований за 240 м від місця розміщення камери автоматичної фіксації порушень ПДР.
Також, судом встановлено, що на під'їзді до смт. Криве Озеро відсутні попереджувальні знаки про те, що попереду встановлено нові дорожні знаки та змінено обмеження швидкості.
Таким чином, проаналізувавши вказані обставини з посиланням на докази, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача порушень Правил дорожнього руху України.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП є недоведеним.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач діяв всупереч вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим приходить до висновку про те, що винесена ним постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Керуючись ст.ст.8, 9, 122, 126, 222, 283, 284 КУпАП , ст.ст. 2, 5-10, 14, 72-79, 90, 94, 241-246, 250, 251, 255, 293, 295 КАС України, -
Позов задовольнити.
Постанову інспектора Департаменту патрульної поліції Корнієнко І.В. серії №1АВ 01513182 від 02 квітня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати та справу відносно нього закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Вольська-Тонієвич О. В.