Справа № 713/953/21
Провадження №1-кс/713/138/21
іменем України
07.05.2021 м. Вижниця
Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , з участю секретарки судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця клопотання слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120212620 60000140 від 05.05.2021 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сергії, жителя АДРЕСА_1 , з освітою повною загальною середньою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.289 КК України,
Слідчий ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У клопотанні вказував, що ОСОБА_4 , перебуваючи у статусі підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.297 КК України, обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового злочину, за таких обставин:
05.05.2021 року біля 14.50 год. ОСОБА_4 знаходячись в м. Вижниця по вул. Українській, 89, на автостоянці, прилеглій до магазину «Норма», підійшов до автомобіля марки «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_7 , жителю с. Чорногузи Вижницького району. Переслідуючи умисну, корисливу мету, направлену на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, відкрив водійські дверцята автомобіля, які не були зачинені та сів до салону автомобіля, де маючи на меті запустити двигун транспортного засобу, зняв важіль коробки передач з передачі та здійснив рух накатом назад. Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_4 , направлених на незаконне заволодіння транспортним засобом, скотився близько 15 метрів, після чого почав роздивлятися замок запалення. Однак в той час був помічений власником автомобіля ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які припинили подальші незаконні дії ОСОБА_4 , затримали його та викликали на місце працівників поліції. ОСОБА_4 не вчинив всіх дій, які вважав за необхідне для доведення до кінця свого умислу, направленого на незаконне заволодіння транспортним засобом, оскільки на місці був затриманий власником автомобіля.
05.05.2021 року відомості про дану подію внесені до ЄРДР за №12021262060000140 із правовою кваліфікацією, передбаченою ч.3 ст.15 ч.1 ст.289 КК України.
Зазначав, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.289 КК України.
05.05.2021 року о 14.57 год. ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України було затримано за підозрою у вчиненні злочину.
06.05.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.289 КК України.
Стверджував, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може:
переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.297 КК України і було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, однак вийшовши із зали суду, того ж дня був затриманий на місці вчинення злочину при намірі втекти з викраденим автомобілем;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час досудове розслідування тільки розпочате, не проведено всіх запланованих слідчих та процесуальних дій, зокрема не допитано всіх свідків, яким відомі обставини вчинення даного кримінального правопорушення, не проведено всіх необхідних експертиз;
вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто вчинити незаконні дії, оскільки після обрання йому 05.05.2021 року Вижницьким районним судом Чернівецької області міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту за вчинення ним злочину, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, не зважаючи на обмеження, передбачені даним заходом, які йому були доведені у відповідному порядку, в той же день вчинив незакінчений замах на злочин, передбачений ч.1 ст.289 КК України, так як не має постійного джерела доходів, ніде не працює, що свідчить про його зухвалу поведінку та можливість вчинити інші кримінальні корисливі правопорушення.
Наведені підстави прямо вказують на наявність ризиків того, що обрання більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не забезпечать його належної процесуальної поведінки, що є достатніми підставами для обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів з визначенням розміру застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 щодо застосування до нього запобіжного заходу не заперечував.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, документів, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У ході розгляду клопотання з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021262060000140 від 05.05.2021 року встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи у статусі підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового злочину, за таких обставин:
05.05.2021 року біля 14.50 год. ОСОБА_4 знаходячись в м. Вижниця по вул. Українській, 89, на автостоянці, прилеглій до магазину «Норма», підійшов до автомобіля марки «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_7 . Після цього переслідуючи умисну, корисливу мету, направлену на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, відкрив водійські дверцята автомобіля, які не були зачинені, відкрив їх та сів до салону автомобіля, де маючи на меті запустити двигун даного транспортного засобу, зняв важіль коробки передач з передачі та здійснив рух накатом назад. Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_4 , направлених на незаконне заволодіння транспортним засобом, скотився близько 15 метрів, після чого почав роздивлятися замок запалення. Однак в той час був помічений власником автомобіля ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які припинили подальші незаконні дії ОСОБА_4 , затримали його та викликали на місце працівників поліції. ОСОБА_4 не вчинив всіх дій, які вважав за необхідне для доведення до кінця свого умислу, направленого на незаконне заволодіння транспортним засобом, оскільки на місці вчинення злочину був затриманий власником автомобіля.
05.05.2021 року о 14.57 год. ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України було затримано за підозрою у вчиненні злочину.
06.05.2021 року о 14.25 год. ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_9 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.289 КК України.
Копію клопотання ОСОБА_4 отримав 06.05.2021 року о 14.35 год., а його захисник ОСОБА_5 06.05.2021 року о 16.40 год.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_10 слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно даних копії повідомлення про підозру та з доданих до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, а зокрема з: витягу з ЄРДР №12021262060000140 від 05.05.2021 року, протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.05.2021 року, протоколу огляду місця події від 05.05.2021 року, протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 від 05.05.2021 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 05.05.2021 року, протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.05.2021 року, вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.289 КК України.
Також прокурором доведено обставини, передбачені п.2 ч.1 ст.194 КПК України, а саме наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 цього Кодексу, зокрема, що ОСОБА_4 буде мати можливість:
вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки після обрання йому 05.05.2021 року міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту за вчинення ним злочину, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, того ж дня вчинив незакінчений замах на злочин, передбачений ч.1 ст.289 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.289 КК України відповідно до вимог ст.12 КК України є нетяжким злочином.
Вчинення незакінченого замаху на злочин, передбачений ч.1 ст.289 КК України одразу після обрання міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту виключає застосування до нього інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею.
Слідчий суддя враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії нетяжких, раніше не судимий, не одружений, не працює, на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вагомість наявних доказів про вчинення злочину підозрюваним.
Таким чином прокурором доведено обставини, передбачені пп.1, 2, 3 ч.1 ст.194 КПК України, а саме:
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 незакінченого замаху на злочин, передбачений ч.1 ст.289 КК України;
наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 цього Кодексу, зокрема, що ОСОБА_4 буде мати можливість вчинити інше кримінальне правопорушення;
недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
За вказаних обставин слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Таким чином задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та враховуючи відсутність доказів того, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється, вчинений із застосуванням насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався і не був порушений, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Так, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , а також те, що він раніше не судимий, не одружений, не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 15 (п'ятнадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 200, 202, 206, 395 КПК України, слідчий суддя,
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання - з 14 год. 57 хв. 05 травня 2021 року.
Строк дії ухвали - до 14 год. 57 хв. 03 липня 2021 року.
Розмір застави визначити у межах 15 (п'ятнадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 34050,00 грн у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися з АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Вижницького районного суду Чернівецької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1