Справа № 638/6524/21
Провадження № 1-кп/638/1205/21
07 травня 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі судді:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220480003833 від 04 жовтня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нарсінгді, Республіки Бангладеш, громадянина Республіки Бангладеш, не одруженого, освіта середня, раніше не судимого, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
Громадянин Республіки Бангладеш ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходячись на території України використовував тимчасову посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ВГІРФО УМВС України і Харківський області від 20 березня 2014 року і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , не встановленого зразку, для можливості легально знаходитися на території України на строк, який встановлений законодавством України.
У продовж 2014 року, точної дати в ході проведення досудового розслідування не встановлено, громадянин Республіки Бангладеш ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, розуміючи порядок отримання посвідки на постійне проживання та легальний строк знаходження на території України звернувся до невстановленої особи для отримання посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 виданої на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку в подальшому використовував на території України.
04 жовтня 2018 року приблизно о 16 год 00 хв громадянин Республіки Бангладеш ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщенні ГУ ДМС в Харківській області за адресою: вул. Толбухіна, 103, м. Харків, для встановлення легального знаходження на території України пред'явив на вимогу уповноваженої особи головного спеціаліста відділу протидії організації нелегальної міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС в Харківській області ОСОБА_5 посвідку на постійне проживання в України серії НОМЕР_1 виданої ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видану ВГІРФО УМВС України у Харківській області від 20 березня 2014 року, і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , однак при встановлені особи іноземця та проведенні огляду посвідки на постійне проживання в Україні було виявлено ознаки невідповідності документу посвідки на постійне проживання України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251 «Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 1983» та постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 360 про Затвердження Положення про «Державну міграційну службу України», згідно якої Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, на підставі чого відділи у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб ВГІРФО УМВС України в Луганській області було ліквідовано, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 року № 346 про «Ліквідацію урядових органів».
Згідно, висновку судово-технічної експертизи документів № 369 від 18 жовтня 2018 року встановлено:
1. Всі зображення бланку тимчасової посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , виданої ВГІРФО УМВС України в Луганській області 20.03.2014, нанесені за допомогою кольорового знакодрукуючого пристрою зі струменевим способом друку.
2. Зображення відбитку круглої печатки з текстом «державна Міграційна служба україни .0» та відбитку прямокутного штампу з текстом: «Алчевський МВ УМВС в луганській області (найменування органу виконавчої влади з питань реєстрації) місце проживання зареєстровано за адресою:_______назва адміністративно - територіальної одиниці) __вул.___буд.____кор___кв.__ __.__.року № штампа 14-12» в тимчасовій посвідці на постійне проживання серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 , виданий ВГІРФО УМВС України в Луганській області 20.03.2014 нанесені відповідно не печаткою та не штампом, а за допомогою кольорового знакодрукуючого пристрою зі струменевим способом друку.
3. В даній на дослідження тимчасовій посвідці на постійне проживання серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , виданої ВГІРФО УМВС України в Луганській області 20.03.2014, ознак що вказують на зміни первинного змісту встановлено не було.
Судом встановлено, що відповідно до положень частини другої статті 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, та ОСОБА_3 подав заяву про роз'яснення йому вказаних положень та надання добровільної згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
При цьому до обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_6 , згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, підстав для призначення розгляду у судовому засіданні даного обвинувального акту, відповідно до частини третьої статті 382 КПК України, суд не вбачає. А тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень частини другої статті 382 КПК України.
Суд, дослідивши матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості, доходить висновку, що вина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повністю доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа (посвідки та тимчасова посвідка на постійне проживання в Україні).
При призначенні покарання суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він неодружений, раніше не судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансері не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання, відсутні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, позицію сторони обвинувачення, та враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, який має джерело доходу, вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити покарання у виді штрафу, що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Витрати на залучення експерта у зв'язку з проведення судово-технічної експертизи документів № 369 від 18 жовтня 2018 року у розмірі 2002 грн відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченої на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов не заявлений.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 5, 349, 373-374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта у зв'язку з проведення судової експертизи № 369 від 18 жовтня 2018 року у розмірі 2002 (дві тисячі дві) грн 00 коп.
Речовий доказ, а саме полімерний сейф-пакет №0004550 з об'єктом досліджень - аркушем паперу, прямокутної форми із написом «України Тимчасова посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 », залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з часу отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1