Справа№409/574/21
Пров.№3/409/193/21
27 квітня 2021 року смт Білокуракине
Суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Сватівського районного ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красне поле Марківського району Луганської області, громадянина України, безробітній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово мешкає як ВПО: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_1 , виданий 08.10.2018, орган видачі 4451; РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст.130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 11.03.2021 року о 23 годині 00 хвилин в с. Солідарне по вул. Центральній, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою "Alkotest" та проведення такого огляду у медичному закладі, відмовився у присутності двох свідків.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що з протоколом про адміністративне правопорушення він не згоден, оскільки за кермо автомобіля того дня не сідав. 11.03.2021 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який є його зятем та був того дня за кермом, оскільки не вживав спиртні напої, та ОСОБА_3 поїхали в с. Солідарне Білокуракинського району до знайомого. Він та ОСОБА_3 були в стані алкогольного сп'яніння. Дорогою пробили коліща, це було поза межами населеного пункту, та ОСОБА_2 пішов за домкратом, його не було приблизно 1,5-2 години. Вони з ОСОБА_3 в автомобілі спали. Розбудили їх працівники поліції, які під'їхали до них, та попросили надати їм документи, для того, щоб перевірити, чи не в угоні автомобіль. Потім почали складати протокол. ОСОБА_1 пояснював працівникам поліції, що він не є водієм на даний час даного автомобіля. Вже потім, при складанні працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, ними було зупинено автомобіль, водія та його пасажира було записано свідками. Згодом працівники поліції поїхали. І вже після того, як уїхали працівники поліції, повернувся ОСОБА_2 , поміняв колесо та вони поїхали далі.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 11.03.2021 він, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який був за кермом автомобіля, їхали до с. Солідарне Білокуракинського району до знайомого. Дорогою пробили коліща, ОСОБА_2 пішов за домкратом. Працівників поліції не пам'ятає, оскільки був в стані алкогольного сп'яніння та заснув в автомобілі.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 11.03.2021 він, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 поїхали з с. Солідарне Білокуракинського району до с. Мирне Білокуракинського району до знайомого. Дорогою попав в яму та пробив коліща, одразу зупинився та пішов за домкратом, бо коліща пробили поза межами населеного пункту. Він був відсутній десь 1,5-2 години, коли прийшов, поміняв коліща та вони поїхали далі. При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розповіли, що були працівники поліції та склали протокол.
Зазначені в протоколі свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання викликалися, однак не з'явилися. Судові повістки ОСОБА_8 не отримував, вони повернуті без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", свідок ОСОБА_7 судові повістки отримував.
Дослідивши матеріали про адміністративне правопорушення, диск с відеозаписом, враховуючи покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_1 , суд зауважує наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП наступає або в разі керування транспортним засоби в стані алкогольного ... сп'яніння, або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного ... сп'яніння у разі явних ознак такого.
В даному випадку фабула правопорушення, зазначена поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення, протирічить диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як встановлено в судовому засіданні, свідки при складанні протоколу були відсутні, що підтверджується ведеозаписом, що є порушенням п. 6 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, затвердженої Наказом МВС і МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Також в судовому засіданні не знайшов підтвердження той факт, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_3 , також цей факт спростовується показами допитаних в судовому засіданні свідків.
Таким чином, суд при розгляді справи не встановив наявність достатніх належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження по справі за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст.130, ст.ст. 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя Білокуракинського
районного суду Луганської області О. Ю. Максименко