Справа № 761/44144/19
Провадження № 1-кп/761/1285/2021
19 лютого 2021 року
Шевченківський районний суд м. Києва у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю :
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
провівши підготовче судове засідання по розгляду кримінального провадження, внесеного
до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2019 року за №42019101100000029, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України,
13 листопада 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України.
Ухвалою від 15 листопада 2019 року вказане кримінальне провадження призначене в підготовче судове засідання.
Прокурор просив призначити судовий розгляд кримінального провадження, вважаючи, що по справі дотримані всі норми КПК України, підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту прокурору не вбачається.
Захисник ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 не заперечували щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.
Захисником ОСОБА_4 заявлено клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2019 року, на об'єкт нежитлового приміщення (в літ.А) з №14 по №22 (групи приміщень №52), загальною площею 111,2 кв.м., та нежитлове приміщення (в літ.А) з №23 по №30 (групи приміщень №52), загальною площею 122,8 кв.м., які розміщуються за адресою: АДРЕСА_2 , власником яких є ОСОБА_5 . Оскільки арешт на вказані об'єкти нерухомого майна було накладено необґрунтовано, оскільки ОСОБА_5 є добросовісним набувачем. Зазначає, що з моменту набуття ОСОБА_5 права власності на нерухоме майно, на яке накладений арешт, по теперішній час, враховуючи відсутність доказів пошкодження або знищення майна, накладення арешту в частині користування нерухомим майном не відповідає на даний час завданням кримінального провадження, а тому в подальшому застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування арешту, та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту, вказуючи що таке клопотання є передчасним. Крім того, зазначила, що ОСОБА_5 на даний час не є влсником об'єктів нерухомого майна, на яке накладено арешт.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, дійшов до наступних висновків.
Кримінальне провадження відповідно до ст.ст.32,33 КПК України підсудне Шевченківському районному суду м. Києва.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-8 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України, або зупинення провадження, не має.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.291 КПК України,при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону,підстави для його повернення прокурору відсутні.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Зазначене судове засідання з урахування принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито,обмеження щодо цього,передбачені ч.2 ст.27 КПК України,відсутні.
Коло осіб,що беруть участь у судовому засіданні, є наступним: прокурор, захисник, обвинувачений.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25 жовтня 2019 року, на об'єкт нежитлового приміщення (в літ.А) з №14 по №22 (групи приміщень №52), загальною площею 111,2 кв.м., та нежитлове приміщення (в літ.А) з №23 по №30 (групи приміщень №52), загальною площею 122,8 кв.м., які розміщуються за адресою: АДРЕСА_2 , власником яких є ОСОБА_5 , слід зазначити про наступне.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25 жовтня 2019 року, арешт на об'єкт нежитлового приміщення (в літ.А) з №14 по №22 (групи приміщень №52), загальною площею 111,2 кв.м., та нежитлове приміщення (в літ.А) з №23 по №30 (групи приміщень №52), загальною площею 122,8 кв.м., які розміщуються за адресою: АДРЕСА_2 , накладався з метою забезпечення збереження речових доказів.
У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Приймаючи до уваги фактичні обставини справи, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за вчинення якого обвинувачується ОСОБА_5 , суд вважає, що підстави і мета арешту, накладеного на об'єкт нежитлового приміщення (в літ.А) з №14 по №22 (групи приміщень №52), загальною площею 111,2 кв.м., та нежитлове приміщення (в літ.А) з №23 по №30 (групи приміщень №52), загальною площею 122,8 кв.м., які розміщуються за адресою: АДРЕСА_2 , на даній стадії кримінального провадження, не перестали існувати та мають місце певні ризики відчуження такого майна.
Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25 жовтня 2019 року, слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.174, 314-316 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2019 року за №42019101100000029, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України, на 01 березня 2021 року, на 16 годину 00 хвилин.
Провести судовий розгляд кримінального провадження суддею одноособово.
Викликати для участі в судовому засіданні прокурора, захисника, обвинуваченого.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1