печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6203/21-ц
29 квітня 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді Волкової С.Я. за участю секретаря судових засідань Зінченко М.М., представника відповідача Стовбчатого А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Київської обласної прокуратурипро відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету України грошової компенсації моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду,
установив:
04.02.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Київської обласної прокуратури, просив стягнути з Державного бюджету України 1 000 000,00 грн грошової компенсації моральної шкоди, посилаючись на те, що 24.04.2015 р. йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України, вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2019 р. визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України (в редакції від 07.04.2011 р.), та виправдано у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення; ухвалою Київського апеляційного суду від 22.12.2020 р. вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2019 р. щодо нього залишено без змін.
Ухвалою суду від 10.02.2021 р. відкрито провадження у справі.
Відповідачем Державною казначейською службою України відзив на позовну заяву не подано.
Відповідачем Київською обласною прокуратурою подановідзив на позовну.
Ухвалою суду від 01.04.2021 р. закрито підготовче провадження у справі.
Суд, вислухавши представника відповідача Стовбчатого А.Ю. , дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини і дійшов наступних висновків.
Встановлено, що 24.04.2015 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України у кримінальному провадженні № 120014110100000058; обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120014110100000058 про висунення обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України, складений старшим слідчим слідчого відділу Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області Ананьєвим А.В. 17.06.2015 р., того ж числа затверджений старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 120014110100000058 старшим прокурором Бориспільської міськрайонної прокуратури Динником І.В.
Надані суду документи свідчать про те, що вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2019 р. ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України (в редакції від 07.04.2011 р.), та виправдано у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22.12.2020 р. апеляційні скарги прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Пророченка О.С. та потерпілого ОСОБА_3 залишені без задоволення, вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2019 р. щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадках: встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
У наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).
За змістом статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зав'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Частинами другою та третьою статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Розмір моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, необхідно визначати, виходячи з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом, починаючи з часу пред'явлення обвинувачення до набрання виправдувальним вироком законної сили або ухвали про закриття кримінального провадження. Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 р. у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено, що з 01.01.2021 р. розмір мінімальної заробітної плати становить 6 000,00 грн.
Враховуючи викладене, ту обставину, що при визначені розміру моральної шкоди суд має керуватися принципами поміркованості, розумності, справедливості, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи, тому, враховуючи строк перебування ОСОБА_1 під слідством, мінімальний розмір компенсації моральної шкоди становить 402 000,00 грн (67 повних місяців х 6 000,00 грн).
Позивачем ОСОБА_1 заявлено вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 30 000,00 грн, які сплатив адвокату Баховському М.М.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях № 13-рп/2000 від 16.11.2000 р., № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р., зокрема, у рішенні № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р. зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно частин першої, третьої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, представництво інтересів позивача ОСОБА_1 здійснювалося адвокатом Баховським М.М. відповідно до договору про надання професійної правової допомоги адвокатом від 21.01.2021 р., ордеру серії АІ № 1085052 від 02.02.2021 р., у договорі сторони визначили погодинний розмір вартості послуг (гонорару) в сумі 6 000,00 грн за годину; у звіті адвоката від 22.03.2021 р. зазначено про виконання зобов'язання згідно договору від 21.01.2021 р.: підготовка позову, клопотання, заяви, збирання доказів, всього 5 год., суду надана квитанція до прибуткового касового ордера адвоката № 1 від 22.03.2021 р.
Згідно частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
З огляду на викладене, позивач та адвокат визначили в договорі розмір гонорару за представництво інтересів позивача в суді, які позивач сплатив у зв'язку з розглядом справи, означені витрати пов'язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим і співмірним із складністю справи та наданих послуг, їх обсягом, значенням справи для сторони. При вирішенні питання про розмір судових витрат, суд вважає, що всі дії, вчинені представником позивача в межах розгляду цивільної справи № 757/6203/21-ц, є правничою допомогою в розумінні вимог закону в межах саме даної цивільної справи, а тому витрати на професійну правничу допомогу адвоката Баховського М.М. у розмірі 30 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача Державної казначейської служби України на користь позивача.
Керуючись статтями 3, 8, 19, 55, 62, 124, 129 Конституції України, статтями 23, 1167, 1176 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», статтями 1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 353, 355 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунка на користь ОСОБА_1 402 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, 30 000,00 грн судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні інших вимог позову - відмовити.
Стягнути з Державної казначейської служби України в дохід держави 3 015,00 грн судового збору.
Стягнути з Київської обласної прокуратурив дохід держави 3 015,00 грн судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: Державна казначейська служба України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ: 37567646).
Відповідач: Київська обласна прокуратура(01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, ЄДРПОУ: 02909996).
Повний текст рішення суду складено 07.05.2021 р.
Суддя Волкова С.Я.