печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27781/20-ц
25 січня 2021 рокуПечерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Козлова Р.Ю.,
при секретарі Іваненку С.С.,
розглянувши у судовому засіданні з викликом сторін у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
Позивач звернулася до суду з даним позовом, просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 28000 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову, позивачка зазначила, що 07 грудня 2007 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем у Центрально-Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 1020. Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , 2005 року народження та ОСОБА_4 , 2009 року народження. Діти проживають разом з позивачкою, що підтверджується відповідною довідкою з місця проживання. Позивака вказує, що вона зі свого боку прикладає усі зусилля для матеріального забезпечення, однак її фінансові можливості є недостатніми для повноцінного забезпечення усім необхідним їх спільних з відповідачем дітей. В той же час, позивачка зазначила, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у вказаному розмірі, є працездатним чоловіком, не має будь-яких інших аліментних зобов'язань, відтак з метою захисту прав неповнолітніх дочок, вважає належними до стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 28 000 гривень щомісячно на обох дітей від дня пред'явлення цього позову та до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
19 жовтня 2020 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача на позов, в якому вказав, що позивачка в позові не обґрунтувала належним чином та не надала доказів необхідності стягнення з нього аліментів у розмірі зазначеному позивачкою. З урахуванням обґрунтування відзиву, відповідач вважає, що з метою дотримання вимог закону про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення потреб дитини, а також рівність обов'язків обох батьків щодо матеріального забезпечення дитини, просив ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову та стягнення з нього на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі по 2318,00 грн. на кожну дитину щомісячно, з подальшою індексацією до повноліття дітей. Відповідач вважає, що такий розмір забезпечить мінімум для існування дітей, а його подвійний розмір, що має бути забезпечений у рівній половині матір'ю дітей, загалом надасть можливість дотримання принципу достатнього забезпечення дітей.
У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов у повному обсязі.
Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, в матеріалах справи наявний відзив на позов та докази, які надані на його обґрунтування.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, 07 грудня 2007 року позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем у Центрально-Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 1020.
Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , 2005 року народження та ОСОБА_4 , 2009 року народження, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про народження.
Діти проживають разом з позивачкою, що підтверджується відповідною довідками про реєстрацію місця проживання фізичної особи.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначає, що відповідач з часу окремого проживання припинив надавати їй матеріальну допомогу на утримання дітей, тим самим не виконує свого батьківського обов'язку щодо їх утримання. При цьому, відповідач є працездатною особою, матеріально забезпечений та може надавити її у розмірі 28 000 грн. щомісячно.
У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За приписами частини 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов'язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.
Чинним законодавством України встановлено, що діти рівні у своїх правах незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги. Зобов'язання з утримання дітей виникає за наявності сукупності таких умов: родинного зв'язку між батьками й дитиною (кровний зв'язок між батьками та дитиною або зв'язок між усиновлювачем і усиновленою дитиною); неповноліття дитини; навчання повнолітньої дитини; відсутність підстав для звільнення батьків від сплати аліментів; можливість батьків надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
У відповідності до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька дитини визначається судом.
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст. 184 СК України).
У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Таким чином, аліменти підлягають стягненню з 03 липня 2020 року.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
З огляду на встановлені у справі обставини, що мають юридичне значення та наведені положення Закону а також виходячи з того, що неповнолітні діти сторін проживають разом із позивачкою, у зв'язку з чим цілодобовий обов'язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дітей, суд вважає необхідним присудити до стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі по 5000 грн. на кожну дитину щомісячно, з подальшою індексацією щомісячно починаючи з 03 липня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Визначаючи вказаний розмір аліментів, враховує стан здоров'я позивача, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у відповідача інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення та часткове визнання позову відповідачем.
Відомостей про незадовільний стан його здоров'я суду не надано. Окрім того, у суду відсутні дані про те, що на утриманні відповідача знаходяться інші особи, які в силу закону потребують його матеріальної підтримки.
Відхиляючи вимогу про стягнення аліментів у розмірі визначеному позивачкою зазначає, що суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Так, аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні та надані сторонами на підтвердження своїх позовних вимог та заперечень, при визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя, також враховує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також приймаючи до уваги обов'язок відповідача утримувати своїх дітей на підставі наведених вище норм закону, а тому суд вважає, що заявлений позивачем розмір аліментів в сумі по 14000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, є завищеним.
Суд вважає, що 5000 грн. на кожну дитину є саме тим розміром аліментів, який відповідає вимогам розумності та є співмірний витратам, які мають нести обоє батьків на утримання дітей.
Крім того, позивачка не позбавлена в майбутньому звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь витрат на лікування або навчання дітей у порядку ст. 185 СК України або збільшення розміру аліментів згідно ст. 192 СК України.
Оскільки позивач згідно Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 80, 84,110,112, 113, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2,10,76-81, 141-142, 200, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі по 5000 грн. на кожну дитину щомісячно, з подальшою індексацією щомісячно починаючи з 03 липня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі по 5000 грн. на кожну дитину щомісячно, з подальшою індексацією щомісячно починаючи з 03 липня 2020 року у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повне рішення суду складено 05 лютого 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя