печерський районний суд міста києва
Справа № 757/460/21-к
26 лютого 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,-
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення від 12.12.2020 року.
Оскільки відомостей, що дані за заявою від 12.12.2020 року внесено до ЄРДР отримано не було, бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора щодо цього факту оскаржено до Печерського районного суду м. Києва.
Просить зобов'язати уповноважену особу Офісу Генерального прокурора внести відомості із вказаної заяви до ЄРДР, надати заявнику витяг з ЄРДР та надати пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином, причини своєї неявки не повідомив.
За таких обставин, слідчий суддя розглянув скаргу у відсутність заявника на підставі ст. 26 КПК України та у відсутність прокурора на підставі ч. 3 ст. 306 КПК України.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що 12.12.2020 року заявник ОСОБА_3 подав до Офісу Генерального прокурора заяву про вчинення кримінального правопорушення №6.
Однак всупереч вимогам ст.214 КПК України відомості із вказаної заяви не були внесені до ЄРДР.
Відповідно до положень ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
За змістом цієї норми, обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, дізнавача, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття.
Кримінально-процесуальним законодавством не встановлено порядок та зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомленнях. Проте, надаючи оцінку таким відомостям, прокурор, дізнавач, слідчий, за змістом ст. 214 КПК України, повинні переконатися у наявності в них даних, що вказують на об'єктивні ознаки підготовки, вчинення, приховування кримінального правопорушення.
Крім того, відповідно до висновків 1-3 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» за 2017 рік під час розгляду скарг на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, слідчим суддям необхідно враховувати, що КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР відомостей на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Разом з тим, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин щодо ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, не достатньо об'єктивних даних навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. Саме тому апелювати на цьому етапі до положень ст. 2 КК України, яка визначає підставу кримінальної відповідальності, недоцільно.
Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
З метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що в порушення вимог ст. 214 КПК України станом на час розгляду скарги в суді, відомості із заяви ОСОБА_3 від 12.12.2020 року про кримінальне правопорушення уповноваженими особами Офісу Генерального прокурора не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розслідування не розпочиналось.
Що стосується вимог скарги про зобов'язання уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора надати пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого слід зазначити наступне.
Згідно ст. ст. 36, 40 КПК України, прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з цим необхідно зазначити, що положенням ч. 5 ст.55 КПК України передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені лише рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні скарги в цій частині.
Керуючись ст. ст. 60, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Офісу Генерального прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення №6 від 12.12.2020 року, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В задоволенні іншої частини скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1