Справа № 711/5344/19
Номер провадження 1-кп/711/94/21
07 травня 2021 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , представників потерпілого ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 ,
провівши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, який має двох неповнолітніх дітей, не судимого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч.3 ст. 185 КК України,
Підсудному ОСОБА_8 висунуто обвинувачення у таємному викраденні чужого майна фермерського господарства «Лань Борисенко» за наступних обставин.
29 липня 2018 року обвинувачений ОСОБА_8 по телефону уклав усну угоду із співвласником фермерського господарства «Лань Борисенко» ОСОБА_10 про перевезення за допомогою транспортних засобів, що перебувають у користуванні обвинуваченого, із поля № 1 (кадастровий номер земельної ділянки 7124985200:03:004:0600), що розташоване в с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області, зерна озимої пшениці сорту «Матрікс» генерації «Еліта» до ТОВ «Агрофірма «Поле» для калібрування.
Біля 19 години 29.07.2018 ОСОБА_11 , використовуючи автомобіль марки «КАМАЗ-55102» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом модель 10 реєстраційний номер НОМЕР_2 , прибув на поле № 1, де за допомогою комбайна було завантажено до вказаних автомобіля з причепом зібраний урожай пшениці сорту «Матрікс» генерації «Еліта», після чого перевіз його на тимчасове зберігання до гаражного складського приміщення, розташованого в АДРЕСА_3 .
30 липня 2018 року під час транспортування вказаного зерна із с. Хутори до ТОВ «Агрофірма «Поле», маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, попередньо обравши для цього місце, а саме, земельну ділянку на узбіччі дороги навпроти автомобільної бази «ТОВ «Агропромислова компанія «Маїс», що розташована у м. Черкаси, вул. Сурікова, 12-А, у період з 09 години 32 хвилини до 09 години 39 хвилин обвинувачений зупинив автомобіль марки «КАМАЗ-55102» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом модель 10 реєстраційний номер НОМЕР_2 та, відкривши правий боковий борт причепа, зсипав частину зерна масою 6 632,01 кг на брезентове покриття.
Решту зерна загальною масою 19 400 кг обвинувачений ОСОБА_11 відповідно до усної угоди доставив до ТОВ «Агрофірма «Поле», розташованого по вул. Сурікова, 14-А/1 у м. Черкаси.
У цей час ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , які не були обізнані зі злочинними діями підсудного ОСОБА_11 , за допомогою відер навантажили викрадене зерно до автомобіля «ГАЗ-5312» реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_11 на праві приватної власності, та відвезли до місця проживання обвинуваченого, чим фермерському господарству «Лань Борисенко» було завдано значної шкоди на суму 158 170,56 грн.
Згідно з висунутим обвинуваченням зазначеними умисними діями обвинувачений ОСОБА_8 таємно викрав чуже майно, що завдало значної шкоди потерпілому, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 винуватим себе не визнав і пояснив наступне. У нього в користуванні є транспортні засоби автомобілі «ГАЗ» і «КАМАЗ» із причепом. У 2017 році він за допомогою цих транспортних засобів допомагав братам ОСОБА_15 перевозити урожай з поля, за що із ним розраховувались зерном і грошима. У 2018 році він також по телефону домовився із ОСОБА_16 перевозити зерно із поля за плату грошима. 29.07.2018 він на автомобілі «КАМАЗ» із причепом завантажив неповні кузови зерном пшениці і на ніч залишив в гаражі за домовленістю із ОСОБА_10 із-за погодних умов. ОСОБА_10 повідомив йому, що за ці послуги із перевезення зерна він може залишити собі частину зерна у кількості 2-3 тони. Він домовився із ОСОБА_17 і братами ОСОБА_18 , які на його прохання на його автомобілі «ГАЗ» прибули на ділянку дороги поблизу ТОВ «Маїс», куди він під'їхав на автомобілі «КАМАЗ» із причепом і, відкинувши борт, зсипав частину зерна на розстелений брезент. Найняті ним брати ОСОБА_18 і ОСОБА_17 відрами завантажили зсипане зерно у автомобіль «ГАЗ» і відвезли до нього додому. Решту зерна він відвіз до місця призначення. Вдома він пересипав зерно до 35 мішків і поступово згодував домашній птиці. Наступного дня ОСОБА_6 звинуватив його у крадіжці зерна, але не погодився прийняти назад зерно, а вимагав значну суму грошей або віддати майно. Вважає, що не вчиняв крадіжку, а зерно отримав як плату за виконану ним роботу за домовленістю із ОСОБА_10 . Крім того, зерно було не марки «Матрікс» і вага його була значно меншою, ніж зазначено у висунутому обвинуваченні.
Суду для доведення винуватості ОСОБА_8 надано докази у вигляді показань, документів, висновків експертиз, речових доказів, з яких встановлено наступне.
Свідок ОСОБА_10 показав, що є співвласником фермерського господарства «Лань Борисенко», яке займається, зокрема, вирощуванням зернових культур. В 2018 році він усно домовився із обвинуваченим ОСОБА_11 про те, що той за відповідну плату надаватиме послуги у перевезенні зерна пшениці нового урожаю на своєму транспорті. Свідок також разом із ОСОБА_11 перевозив зерно на іншому автомобілі з поля до ТОВ «Агрофірма «Поле». 29.07.2018 ОСОБА_11 повіз зерно із поля на автомобілі «КАМАЗ» з причепом. Він також повіз зерно на іншому автомобілі. У зв'язку з поганими погодними умовами вони залишили завантажені зерном транспортні засоби у гаражному приміщенні, розташованому в с. Хутори Черкаського району. Наступного дня приїхали у це приміщення разом із обвинуваченим, який повіз зерно на вказаному транспортному засобі, а потім привіз накладну. Знаючи, що автомобіль з причепом обвинуваченого був повністю навантажений зерном, свідок відмітив, що вага зерна, яке ОСОБА_11 здав по накладній, значно менше, ніж раніше і ніж у його автомобілі, який має менший об'єм кузова. Різниця склала приблизно 10 тон, про що він розповів своєму брату ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_19 показав, що обвинувачений ОСОБА_11 вивозив із поля зерно на автомобілі «КАМАЗ» із причепом, але не бачив, чи повністю було завантажено транспортні засоби, тому що працював на тракторі на сусідньому полі.
Свідок ОСОБА_20 показав, що збирав комбайном урожай зерна пшениці сорту «Матрікс» і вивантажував його в автомобілі. При цьому автомобілі очікували, поки набереться повний бункер зерна, а потім під'їжджали для завантажування. Вага зерна в одному бункері складала в межах 5-5,5 тон. Обвинувачений ОСОБА_11 перевозив зерно автомобілем «КАМАЗ» із причепом. Він загрузив у транспортні засоби обвинуваченого біля 30 т зерна (вміст 6 бункерів). Автомобіль і причіп обвинуваченого були завантажені повністю, все зерно не вмістилось і залишок довантажували в інший автомобіль. Генерація зерна була «Еліта», тобто воно призначене для посівного матеріалу, про що його та інших комбайнерів попереджено, тому вони більш дбайливо виконували роботу, щоб до зерна не потрапляло домішків.
Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_21 , доповнивши, що на полі були таблички із назвою сорту зерна пшениці.
Свідки ОСОБА_14 і ОСОБА_13 показали, що вони разом із ОСОБА_12 на прохання обвинуваченого ОСОБА_11 приїхали на автомобілі «ГАЗ», який належить обвинуваченому, на ділянку автодороги неподалік ТОВ «Маїс», куди також під'їхав обвинувачений на автомобілі «КАМАЗ», з якого висипав зерно, яке вони утрьох відрами завантажили на автомобіль «ГАЗ» і відвезли додому до ОСОБА_11 .
Свідок ОСОБА_22 показав, що у 2108 році працював охоронцем в «ТОВ «Агропромислова компанія «Маїс». 30.07.2018 був очевидцем того, як на дорозі неподалік його робочого місця зупинився «КАМАЗ», з якого на розстелений брезент зсипали зерно, а потім кілька осіб відрами завантажили це зерно в автомобіль «ГАЗ». Ця подія зафіксована камерами відеоспостереження.
Суду надано речовий доказ - диск із відеозаписом, на якому зафіксовані події на автодорозі неподалік «ТОВ «Агропромислова компанія «Маїс»: на узбіччі зупинився автомобіль «КАМАЗ» із причепом, з якого на розстелене покриття зсипали зерно. Потім цей автомобіль поїхав, а на місці залишився якийсь чоловік. Невдовзі під'їхав інший автомобіль «ГАЗ» і кілька осіб завантажили в нього відрами зсипане зерно.
Таким чином, судом із вказаних доказів встановлено, що 29.07.2018 обвинувачений ОСОБА_11 на автомобілі «КАМАЗ» з причепом вивіз із поля зерно пшениці, яке належало фермерському господарству «Лань Борисенко», і залишив на ніч в складському приміщенні. 30.07.2018 обвинувачений частину зерна зсипав на узбіччі дороги неподалік «ТОВ «Агропромислова компанія «Маїс». Брати ОСОБА_18 і ОСОБА_17 на прохання обвинуваченого ОСОБА_11 загрузили це зерно у вантажний автомобіль «ГАЗ» і відвезли його додому до обвинуваченого.
Із п. 4.2 статуту фермерського господарства «Лань Борисенко» встановлено, що одним із видів діяльності цього господарства є заготівля і вирощування зернових культур, а свідок ОСОБА_10 є одним із співвласників господарства (т.2 а.с.114-124).
На підставі видаткової накладної № 120 від 25.09.2017 ФГ «Лань Борисенко» закупило насіння пшениці сорту «Матрікс», супереліта (т.2 а.с.139-148).
15.01.2018 це господарство отримало дозвіл ліцензіара на розмноження базового насіння, зокрема озимої пшениці «Матрікс»», та його продаж, що встановлено із копії ліцензійного договору (т.2 а.с.133).
12.07.2018 ФГ «Лань Борисенко» видано сертифікат, що засвідчує сортові якості насіння озимої пшениці сорту «Матрікс» генерації «Еліта» (т.2 а.с.131). Сторона захисту вважає, що зерно сорту «Матрікс», яке було зібрано на полі, але не пройшло очистки, відокремлення від домішок тощо, не може відноситись до генерації «Еліта». Суд вважає це твердження сторони захисту недоречним. Згідно з пунктами 8-10, 18 Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 р. № 97, видача сертифікатів, що засвідчують посівні якості насіння або товарні якості садивного матеріалу, здійснюється на підставі акта польового оцінювання, тобто до збору урожаю і його подальшого калібрування. ФГ «Лань Борисенко» отримало відповідний сертифікат саме на підставі польового оцінювання від 09.07.2018 і у ньому зазначено, що зерно є базовим із сортовою чистотою 99,8 відсотків. Підстав для відмови у видачі сертифіката, передбачених п.16 вказаного Порядку, не встановлено.
Згідно з Державним реєстром суб'єктів насінництва та розсадництва за 2018 рік ФГ «Лань Борисенко» вирощувало пшеницю сорту «Матрікс» (т.2 а.с.150).
Із Державного акта на право постійного користування землею, акта польового інспектування встановлено, що ФГ «Лань Борисенко» у 2018 році на полі № 1 (кадастровий номер земельної ділянки 7124985200:03:004:0600), що розташоване в с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області, вирощувало озиму пшеницю сорту «Матрікс» генерації «Еліта»(т.2 а.с.152-156).
Згідно з випискою із Журналу реєстрації зважування автомобілів 30.07.2018 транспортні засоби з реєстраційними номерами НОМЕР_1 і НОМЕР_2 (що відповідає номерним знакам автомобіля «КАМАЗ» і причепа, які належать обвинуваченому) перевозили зерно пшениці сорту «Матрікс» (т.2 а.с.17).
Із копій товарно-транспортних накладних встановлено, що автомобільний перевізник ОСОБА_11 перевозив зерно пшениці, яке належало вантажовідправнику ФГ «Лань Борисенко», до вантажоодержувача ТОВ «Агрофірма «Поле» (т.2 а.с.158-159).
З урахуванням викладеного, а також показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_20 і ОСОБА_21 , суд вважає доведеним те, що обвинувачений ОСОБА_11 29 і 30 липня 2018 року перевозив із поля зерно пшениці сорту «Матрікс» генерації «Еліта».
Згідно з документами, які органу досудового розслідування надало ТОВ «Агрофірма «Поле», між указаним товариством і ФГ «Лань Борисенко» 12.07.2018 укладено договір про надання послуг по очистці пшениці (т.2 а.с.11).
Судом оглянуто відеозапис події, на якому зафіксовано, що біля 09 год. 32 хв. 30.07.2018 навпроти «ТОВ «Агропромислова компанія «Маїс» у м. Черкаси на узбіччі зупинився автомобіль «ГАЗ» із синьою кабіною та зеленого кольору кузовом. Кілька осіб розстелили брезент, до якого під'їхав автомобіль «КамАЗ» із причепом, з якого висипав зерно, а потім поїхав. Далі кілька осіб відрами загрузили висипане зерно до кузова автомобіля «ГАЗ» і при цьому зерном навантажено повний кузов автомобіля, який потім накрили брезентом (т.2 а.с.22-31).
Суд не погоджується з доводами захисника про те, що цей диск здобуто незаконним шляхом, адже він не містить інформації з обмеженим доступом і ухвали слідчого судді на витребування цього речового доказу не потрібно. Орган досудового розслідування на підставі ч.2 ст. 93 КПК України вправі самостійно збирати докази шляхом витребування і отримання від, зокрема, підприємств, установ і організацій, що в даному випадку мало місце (т.2 а.с.21).
Не заслуговують уваги і доводи захисника про те, що сторона обвинувачення надала суду копію відеозапису, а не його оригінал. Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 333/1539/16-к зазначив таке. Диски як матеріальні носії є способом збереження інформації з електронного документа, головною особливістю якого є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія, де оригінал електронного документа може існувати на різних носіях, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожних з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Проведеною судовою фототехнічною експертизою не вдалося ідентифікувати ні автомобіль, у який завантажувалось зерно, ні осіб, які це робили (т.2 а.с.70-85). Разом із тим, із показань обвинуваченого та свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_13 судом встановлено, що зерно було розвантажено із автомобіля «КАМАЗ» та завантажено в автомобіль «ГАЗ», які належать обвинуваченому ОСОБА_11 .
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, зазначеного у висунутому обвинуваченні, суд виходить із правовідносин, які фактично склались між потерпілим ФГ «Лань Борисенко» і обвинуваченим ОСОБА_8 , що впливає на кваліфікацію його дій.
При цьому необхідно розмежувати кримінальну відповідальність за ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна) і ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
За умовами усної домовленості, які визначені із показань обвинуваченого та свідка ОСОБА_10 (співвласника ФГ «Лань Борисенко»), встановлено, що між ними укладено договір, за умовами якого обвинувачений взяв на себе обов'язки по перевезенню власними транспортними засобами майна, яке належить потерпілому, здати його до ТОВ «Агрофірма «Поле» для калібрування і відзвітуватись перед потерпілим шляхом надання товарно-транспортної накладної, а потерпілий взяв на себе зобов'язання оплатити надані обвинуваченим послуги.
Згідно із ч.1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Незважаючи на те, що згідно із ч.2 зазначеної статті договір перевезення вантажу повинен укладатися у письмовій формі, у даному випадку недотримання форми договору не свідчить про те, що такий договір не було укладено фактично, адже договір може й не мати письмового характеру. Він може бути усним або навіть укладеним шляхом вчинення конклюдентних дій
При виконанні укладеного договору обвинувачений ОСОБА_11 контролював технологічні та інші параметри, від яких залежить цілісність вантажу, тому що слідкував за завантаженням зерна у кузови автомобіля та причепа, прикривав зерно тентом, залишав зберігатись у гаражі із-за непогоди, самостійно обирав оптимальний маршрут доставки вантажу до пункту призначення у максимально короткий термін, звітувався про доставку вантажу. Це майно перебувало у правомірному володінні обвинуваченого ОСОБА_11 , який отримав його для певного призначення.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що зерно пшениці, яке перевозив обвинувачений, було йому ввірене, тобто передане власником (його представником) на умовах фактичного тимчасового володіння (утримання) без правомочності власності із зобов'язанням вчинити певні дії щодо майна для досягнення визначеної мети.
Діяння може кваліфікуватися як привласнення чи розтрата у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов'язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням.
Ця правомочність може виникати не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності (комірник, експедитор, агент по постачанню, продавець, касир). Такою правомочністю можуть наділятися і будь-які інші (приватні) особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Така правомочність у особи може виникнути на підставі цивільно-правових угод підряду, оренди, комісії, прокату, перевезення, схову, майнового найму. При цьому не має значення, яким саме власником - юридичною чи фізичною особою - винний був наділений певною правомочністю щодо відповідного майна.
Звернення на свою користь чужого майна, вчинене особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо цього майна, а за родом своєї діяльності мала лише доступ до цього майна (сторож, охоронник, підсобний робітник, вантажник та ін.), повинно кваліфікуватися як крадіжка за ст. 185 КК України. Це стосується також осіб, які виконували чисто технічні функції з транспортування майна (шофер, тракторист, комбайнер, водії водних транспортних засобів тощо).
Обвинувачений ОСОБА_11 виконував умови укладеного договору, які виходили за рамки чисто технічної функції транспортування майна, а фактично виконував угоду перевезення вантажу, який був йому ввірений, тобто був перевізником.
Згідно з ч.1 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що у даному випадку в діях ОСОБА_11 , який привласнив ввірене йому майно (зерно пшениці сорту «Матрікс» генерації «Еліта»), за збереження якого він відповідав, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною ст. 191 КК України.
Санкція будь якої частини цієї статті більше санкції відповідних частин статті 185 КК України, за якою висунуто обвинувачення підсудному ОСОБА_8 .
За правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, не висувалось, тому суд не має права змінювати правову кваліфікацію, погіршуючи становище обвинуваченого.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відсутність в діях підсудного ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, і виносить виправдувальний вирок.
Сторона захисту оспорює кількість (масу) привласненого ОСОБА_11 зерна і його вартість. З урахуванням того, що в діях ОСОБА_11 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України (крадіжка), суд не дає оцінку наданим доказам щодо кількості зерна і його вартості, тому що це не впливає на висновок суду про виправдання ОСОБА_11 від висунутого йому обвинувачення.
Фермерське господарство «Лань Борисенко» пред'явило цивільний позов до обвинуваченого на суму 258 170 грн. 56 коп., де 158 170 грн.56 коп. - це матеріальна шкода, завдана викраденням майна, а 100 000 грн. - моральна шкода, завдана господарству втратою немайнового характеру, що виразилось у приниженні честі, гідності, престижу та ділової репутації господарства, розголошенні комерційної таємниці про взаємозв'язки господарства із контрагентами, у незручностях, пов'язаних з участю у кримінальному провадженні (т.1 а.с.19).
Оскільки суд виносить виправдувальний вирок із-за відсутності в діях ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення, то згідно із ч 3 ст. 129 КПК України залишає позов без розгляду, а також на підставі ст. 124 цього Кодексу процесуальні витрати на залучення експертів відносить на рахунок держави. Також на підставі ч.4 ст. 174 КПК України суд скасовує накладений арешт на майно (т.2 а.с. 167, 172).
Вирішуючи питання про речові докази (т.2 а.с.33, 44, 63), суд вважає за потрібне оптичні диски зберігати в матеріалах кримінального провадження, а транспортні засоби залишити в розпорядженні обвинуваченого.
Строк дії застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу скінчився.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_8 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, і виправдати його у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Цивільний позов Фермерського господарства «Лань Борисенко» залишити без розгляду.
Процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 12 696 грн.08 коп. віднести на рахунок держави.
Речові докази: два оптичні диски - зберігати в матеріалах кримінального провадження, транспортні засоби: автомобіль марки «КАМАЗ-55102» реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп модель 10 реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіль «ГАЗ-5312» реєстраційний номер НОМЕР_3 - залишити в розпорядженні обвинуваченого ОСОБА_8 .
Скасувати арешти на майно: причіп зеленого кольору реєстраційний номер НОМЕР_2 і автомобіль марки «КАМАЗ-55102» реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладені ухвалами слідчих суддів Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2019 року.
Копію вироку вручити прокурору і підсудному негайно після проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси в установленому законодавством порядку протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
Головуючий: ОСОБА_1