Справа №: 398/1232/21
Провадження №: 2-а/398/25/21
Іменем України
"07" травня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючої судді Бугайченко Т.А., за участю секретаря Василяки І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковальов Андрій Ігорович, до Управління патрульної поліції в Полтавській області, інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кучерявого Віталія Володимировича про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі,
Представник позивача адвокат Ковальов А.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області та інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кучерявого В.В. про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 19 лютого 2021 року серії ДП18 № 450117 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивував тим, що 19 лютого 2021 року інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кучерявим В.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 450117, згідно з якою, він, керував транспортним засобом з автопричепом, повна маса якого становить 2700кг, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.п. 2.1 "а" п. 2.13 Правил дорожнього руху та ст. 15 Закону України "Про дорожній рух", тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Вважає, що постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з наступних підстав. Вказує, що дійсно, 19 лютого 2021 року о 13 год. 32 хв. рухаючись автодорогою Київ-Харків-Довжанський М03 (395 км), він керував автомобілем Mersedes-Bens 410, державний номерний знак НОМЕР_1 , з автопричепом Дністер 1-6, д.р.н. НОМЕР_2 . Однак, відповідно до посвідчення водія серії НОМЕР_3 , він має право на керування ранспортними засобами категорії "А", "В1", "В", "С1", "С" та "ВЕ". За умовами п. 2.13 ПДР України до категорії С1 належать призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена макисмальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів. Отже, керований ОСОБА_1 автомобіль Mersedes-Bens 410, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить до зазначеної категорії, у той час як позивач має право на керування такими транспортними засобами з 23 березня 2004 року. Цим самим пунктом ПДР України втсановлено, що до категорії ВЕ, С1У, СЕ, D1Е, DЕ належать состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, D1 або D та причепом, повна маса якого перевищує 750 кілограмів. Повна маса буксированого позивачем автопаричепу Дністер 1-6, д.р.н НОМЕР_2 , становить 2700кг, тобто перевищує 750кг, утім, з урахуванням наявності у ОСОБА_1 права на керування транспортними засобами категорії ВЕ, він вправі був керувати таким составом, а протилежний висновок інспектора не узгоджується з вимогами чинного законодавства. Винесена інспектором №2 роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Кучерявим В.В. постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №450117 від 19.02.2021 року є протиправною, з огляду на що підлягає скасуванню у судовому порядку.
Ухвалою суду 16.03.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 07.05.2021 року.
22.04.2021 від відповідача - представника Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП, надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає та зазначає, що 19.02.2021 року о 13год 32хв на а/д Київ-Харків-Довжанський М-03 (395 км) ОСОБА_1 керував автомобілем Mersedes-Bens 410, державний номерний знак НОМЕР_1 , з автопричепом Дністер 1-6, д.р.н. НОМЕР_2 , повна маса якого становить 2700кг, не маючи права керування таким ТЗ, чим порушив вимоги п. 2.1а та 2.13 Правил дорожнього руху та ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" та скоїв тим самим правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Правила дорожнього руху України, затверджені пострановою КМУ від 10.10.2001 №1306, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху, повинні грунтуватися на вимогах ПДР. Під час пред'явлення ОСОБА_1 посвідчення водія, було виявлено, що позивач не має право керування відповідної категорії. Відповідно до посвідчення водія серії НОМЕР_3 виданого ОСОБА_1 12.12.2019 року відкриті наступні категорії: "А", "В1", "В", "С1", "С" та "ВЕ". Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 №340 транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:
А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт;
А - мотоцикли та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;
В1 - квадро- і трицикли, мотоцикли з боковим причепом, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;
В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
C - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, у яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16, состав транспортних засобів з тягачем категорії D1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
D -призначені для перевезення пасажирів автобуси, у яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16, состав транспортних засобів з тягачем категорії D та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
BE, C1E, CE, D1E, DE- состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D та причепом, повна маса якого перевищує 750 кілограмів;
T- трамваї та тролейбуси.
Транспортний засіб позивача Mersedes-Bens 410, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 має повну масу 4600 кг, а відтак відноситься до категорії С1. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію СХВ НОМЕР_5 повна маса причіпу Дністер 1-6, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 2700кг. Загальна дозволена максимальна маса цих транспортних засобів явно більша за 3500кг, а саме становить 4600+2700=7300кг. Отже, для керування даними транспортними засобами позивач повинен мати категорію С1Е. Категорії ВЕ, на яку посилається позивач, достатньо виключно у випадку, якщо загальна дозволена максимальна маса такого транспортного засобу (тягача) і причепа не перевищує 3500 кілограмів.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його та позивача відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач - інспектор взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кучерявий В.В. в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
Представник Управління патрульної поліції в Полтавській області в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в відзиві поданому до суду зазначив, що розгляд спарви проводити у відсутність їх представника.
Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З'ясувавши обставини в адміністративній справі та дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішення відповідача постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2).
Стосовно позивача, інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кучерявим В.В. 19.02.2021 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 450117, згідно з якою, ОСОБА_1 19.02.2021 року о 13 год. 32 хв. на автодорозі Київ-Харків-Довжанський М03 (395км), керував транспортним засобом з автопричепом, повна маса якого становить 2700кг, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.п. 2.1 "а" п. 2.13 Правил дорожнього руху та ст. 15 Закону України "Про дорожній рух", тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Даною постановою застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Дана постанова, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, судом перевірялася, чи прийнята (вчинена) вона: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 2.1 "а" Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п. 2.13 ПДР України транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше; В1 - квадро- і трицикли, мотоцикли з боковим причепом, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів; В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів; С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів; С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів; D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, у яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16, состав транспортних засобів з тягачем категорії D1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів; D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, у яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16, состав транспортних засобів з тягачем категорії D та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів; ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE - состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D та причепом, повна маса якого перевищує 750 кілограмів; Т - трамваї та тролейбуси.
Статтею 15 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано: мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку; автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку; автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії BE, C1E, CE), а також призначеними для перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів, - особам, які досягли 19-річного віку; автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1E, DE, T) - особам, які досягли 21-річного віку. Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази. Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними, якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
На виконання ухвали суду від 16.03.2021 року Управлінням патрульної поліції в Полтавській області було надано диск з записом події 19 лютого 2021 року.
Як вбачається з оглянутого відео з записом події 19 лютого 2021 року, в приміщенні посту ДПС на ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністратвине правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Замірів та взважування автомобіля та причіпу позивача на відео працівниками поліції не проводилось. Позивачу були роз'яснені його права та обов'язки, причина зупинки, на що останній повідомив, що все одно буде оскаржувати постанову в суді.
На переконання суду позивач мав право керувати транспортним засобом, так як має категорію ВЕ.
Отже, відповідач жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності винесення постанови не надав, а оскаржувана постанова не може бути беззаперечним доказом вини позивача.
Згідно зі ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При вирішенні даного спору суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тобто, у разі наявності заперечень щодо адміністративного позову, суб'єкт владних повноважень повинен шляхом надання належних та допустимих доказів довести правомірність своїх дій чи рішень.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Однак, жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що позивач, не мав права керувати транспортним засобом, маса якого становила 2700кг, чим порушив ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, відповідачем суду не надано, а навпаки спростовується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи обсяг повноважень суду, визначений у зазначеній статті КАС, суд дійшов висновку про те, що належним способом захисту у справі є скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій інспектора взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції Кучерявого В.В. задоволенню не підлягають.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 26 грудня 2019 у справі № 724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18) у справі про оскарження дій посадової особи, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, за відповідні правопорушення.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
За вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги заявлені до Управління патрульної поліції в Полтавській області слід задовольнити, а у позові до інспектора взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції Кучерявого В.В. відмовити.
Судові витрати у справі відповідно ч. 1 ст. 139 КАС України, суд покладає на рахунок Управління патрульної поліції в Полтавській області.
Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 77, 241-243, 246 КАС України, ст.ст. 222, 247, 251, 258, 268, 276, 283, 287, 288 КУпАП, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковальов Андрій Ігорович, до Управління патрульної поліції в Полтавській області, інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кучерявого Віталія Володимировича про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 450117 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладення штрафу у розмірі 510,00 грн., яка була винесена інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кучерявим Віталієм Володимировичем.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У задоволенні позовних вимог до інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кучерявого Віталія Володимировича відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 454,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складення судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07.05.2021 року.
Учасники справи :
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_6 , адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 ;
Представник позивача: Ковальов Андрій Ігорович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000205 від 02.06.2018 року, місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Г. Усика, 38;
Відповідачі: Управління патрульної поліції в Полтавській області, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Європейська, буд. 164, код ЄДРПОУ 40108630;
інспектор взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кучерявий Віталій Володимирович, адреса місцезнаходження: м. Полтава, вул. Європейська, буд. 164.
Суддя Т.А. Бугайченко