Справа № 361/1872/21
провадження № 2-з/361/110/21
05.05.2021
05 травня 2021 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
11 березня 2021 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Броварської міської ради Київської області про відібрання дитини та повернення за її місцем проживання.
17 березня 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
26 квітня 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.
30 квітня 2021 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення вищевказаного позову шляхом зобов'язання ОСОБА_2 , до ухвалення судового рішення у справі № 361/1872/21 передавати малолітнього ОСОБА_3 , матері, щотижня з 08 год. 00 хв. кожної середи до 10 год. 00 хв. кожної суботи; у вихідні дні з 10 год. 00 хв. першої суботи до 20 год. 00 хв. кожної першої неділі та з 10 год. 00 хв. кожної першої суботи до 20 год. 00 хв. кожної першої неділі та з 10 год. 00хв. кожної третьої суботи до 20 год. 00 хв. кожної третьої неділі. Заява мотивована тим, що судовим рішення, яке набрало законної сили встановлено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаним рішенням суду також визначено, що кожний другий, четвертий тиждень кожного місяця із 10 години суботи до 18 години неділі малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживають із батьком ОСОБА_2 . 27 лютого 2021 року заявник, на виконання рішення суду передала дитину батьку ОСОБА_2 . Повернення дитини 28 лютого 2021 року не відбулося. Таким чином, з 28 лютого 2021 року малолітній ОСОБА_3 продовжує знаходитися за адресою батька. Можливості безперешкодно спілкуватися із малолітньою дитиною заявник як мати не має. У такий спосіб відповідач позбавив їх малолітню дитину, яка постійно проживала з матір'ю материнського піклування, уваги та присутності, що є грубим і не допустимим порушенням прав та інтересів дитини.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, приходжу до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із частиною десятою статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв'язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції"
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що незастосування даних заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; належність майна відповідачу на праві власності.
Також, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.
Встановлено, що між сторонами існує спір щодо відібрання від батька малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого за рішенням суду, що набрало законної сили визначено із матір'ю. Забезпечення позову у заявленому виді є способом участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною, що передбачений статтею 158 СК України. Разом з тим, у даному випадку застосування такого виду забезпечення позову суперечить вимогам статті 150 ЦПК України.
20 квітня 2021 року позивач вже зверталась із аналогічною заявою про забезпечення позову, у задоволенні якої, ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2021 року, відмовлено.
Крім того, частиною третьою статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. При цьому, суд зобов'язаний перевірити співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За таких обставин, приходжу до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму ВСУ 9 від 22.12.2006 р., ст. ст. 149 - 153, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Н.М. Петришин