Справа № 939/2345/20
Іменем України
06 травня 2021 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянці Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110120000354 від 30 квітня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Луб'янка Бородянського району Київської області, громадянина України, непрацюючого, який проживає в АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що в ніч з 29 квітня на 30 квітня 2020 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, він, перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , побачив на подвір'ї автомобіль марки "ВАЗ-2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 року випуску, бежевого кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_6 , після чого у нього виник кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, в ніч з 29 квітня на 30 квітня 2020 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 проник на огороджену парканом територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , підійшов до розташованого на вказаній території автомобіля марки "ВАЗ-2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 року випуску, бежевого кольору, який перебуває в користуванні ОСОБА_6 , відчинив незачинені на замок ліві передні водійські дверцята та сів до салону зазначеного автомобіля. Знаходячись на передньому водійському сидінні автомобіля марки "ВАЗ-2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 року випуску, бежевого кольору, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння потерпілому майнової шкоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи таємно, вирвавши замок запалювання запустив, двигун зазначеного автомобіля, тим самим встановив контроль над вказаним автомобілем та отримав можливість здійснювати на ньому рух та керувати ним, після чого, керуючи вказаним автомобілем, відкривши ворота виїхав з подвір'я домоволодіння та поїхав на ньому у напрямку с. Луб'янки Бородянського району Київської області, отримавши можливість ним вільно володіти та користуватися.
Заволодівши автомобілем марки "ВАЗ-2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 рої випуску, бежевого кольору, вартістю 17906 грн 20 копійок, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим автомобілем на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди.
За ухвалою слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 10 листопада 2020 року до обвинуваченого ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 січня 2021 року (включно), і при цьому був визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 105100 гривень.
За ухвалою підготовчого судового засідання Бородянського районного суду Київської області від 15 грудня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 лютого 2021 року, і при цьому був визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 105100 гривень.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 09 лютого 2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 квітня 2021 року, і при цьому був залишений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 105100 гривень.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 18 березня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 травня 2021 року, і при цьому був залишений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 105100 гривень.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, обґрунтовуючи його тим, що на даний час ризики та обставини, які враховувалися при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , не зменшилися, зокрема, існує ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, ризики незаконного впливу на потерпілого, свідків, ризик вчинення інших кримінальних правопорушень. Крім того, ОСОБА_4 офіційно непрацевлаштований, на даний час на розгляді в Бородянському районному суді Київської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України, в ході якого ОСОБА_4 систематично не з'являвся на судові засідання без поважних причин. Оцінюючи в сукупності всі обставини, такі як наявність обґрунтованого обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_4 цього кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує - позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна, репутацію обвинуваченого, відсутність в нього тісних соціальних зв'язків, на думку прокурора, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт, а у разі залишення ОСОБА_4 під вартою просив зменшити суму встановленої йому застави з 105100 грн на 20000 гривень.
Своє клопотання захисник - адвокат ОСОБА_5 обґрунтовував тим, що сторона захисту не погоджується з кваліфікацією цього кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 289 КК України, крім того, викликають питання щодо прийнятності та допустимості зібрані в ході досудового розслідування докази. Також до арешту ОСОБА_4 мав стабільний дохід, достатній для його утримання та утримання його сім'ї, оскільки мати постійне місце роботи, постійну приписку, постійних членів сім'ї він не зобов'язаний, а тому з цього випливає, що він не може переховуватися від суду, оскільки в цьому не зацікавлений особисто; одночасно випадків впливу ОСОБА_4 на потерпілого, свідків з метою надання ними суду неправдивих показань виявлено не було. Крім того, твердження сторони обвинувачення, що на даний час на розгляді в суді перебуває інше кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , на думку захисту, не може бути обґрунтуванням продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, так як з 2017 року його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України,не встановлена, а тому всі ці зазначені ризики базуються лише на необґрунтованих припущеннях і є не припустимими.
Одночасно захисник - адвокат ОСОБА_5 зазначив, що визначений судом розмір застави у 105100 гривень є непосильною сумою для обвинуваченого, його близьких та родичів, оскільки об'єктом злочину є транспортний засіб вартістю 17906 грн 20 копійок, а виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоби відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому родичі готові внести максимальну суму застави у розмірі 20 тис. грн, і у випадку обрання ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу він зможе вести нормальний спосіб життя.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 своє клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу підтримав.
Вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_4 , який підтримав думку свого захисника і просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 25 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів".
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення "Лабіта проти Італії" від 06 квітня 2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Тимошенко проти України" вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справіта переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Оцінюючи викладене, суд вважає, що тяжкість і обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи, що відносно ОСОБА_4 в суді на розгляді є інше кримінальне провадження, враховуючи також репутацію та дані про особу обвинуваченого, який не має постійної роботи і легального джерела доходів, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення і застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки не забезпечить запобігання цим ризикам.
Надані стороною захисту обґрунтування своєї позиції щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт, на думку суду, не є тими обставинами, які виключають зазначені ризики,і не спростовують висновків суду про доцільність та необхідність продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 зазначеного запобіжного заходу, а тому суд вважає за необхідне клопотання захисника в частині зміни запобіжного заходу на нічний домашній арешт залишити без задоволення, а клопотання прокурора задовольнити і продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах двох місяців.
Водночас, задовольняючи клопотання прокурора про продовження дії обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу, розмір якої повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зменшення розміру застави, на чому наполягає сторона захисту в своєму клопотанні, як непомірному, виходячи із відсутності таких коштів у обвинуваченого та його родичів, не є підставою для зменшення розміру застави, а тому клопотання захисника в частині зміни розміру застави також необхідно залишити без задоволення.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне залишити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у раніше визначеному розмірі, а саме - 105100 гривень.
Також, враховуючи, що застава може бути внесена у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу залишити без задоволення.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" до 05 липня 2021 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 105100 (сто п'ять тисяч сто) гривень, яка може бути внесена в національній грошовій одиниці протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача: UA 768201720355259001000018661).
У разі внесення застави покласти наОСОБА_4 такі обов'язки:прибувати за кожною вимогою до суду;не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Київський слідчий ізолятор".
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, які він зобов'язаний виконувати з моменту звільнення з під варти, внаслідок внесення застави, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копії ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.
Головуючий-суддяОСОБА_7