Справа № 357/742/20
1-кп/357/807/21
06 травня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
здійснивши судовий розгляд у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12019110030003529, яке внесене до ЄРДР 21 листопада 2019 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Узин Білоцерківського району Київської області, громадянина України, непрацюючого, з базовою середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ознаками кримінальних правопорушень - кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
потерпіла - ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 , установив таке.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
В період часу з 10 листопада 2019 року до 20 листопада 2019 року (точної дати слідством не встановлено), близько 16:00 год. (точної часу слідством не встановлено), ОСОБА_3 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи свій намір на заволодінням чужим майном, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, будучи переконаним, що за його діями ніхто не спостерігає, з полиць меблевої стінки, яка знаходиться в спальній кімнаті, вчинив крадіжку: золотого браслету, 585 проби, вагою 3 г., вартістю 1 252,85 грн. за грам, на загальну суму 3 758,55 грн., грошових коштів в сумі 1 000 грн., мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 7A», вартістю 2 374,05 грн., з двома стартовими пакетами мобільного оператора Київстар, вартістю 75 грн. кожен, на загальну суму 150 грн., які належать ОСОБА_5 .
В подальшому, ОСОБА_3 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 7 282,60 грн.
Крім того, відповідно до ст. 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР, передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, тобто і «канабісу», включеного до таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, допускається лише в цілях, передбачених ст. 15, 19 та 20 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», а саме:
- діяльність з культивування рослин, включених до таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР);
- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР);
- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР);
Однак, в порушення вказаних вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР, 21 листопада 2019 року, близько 08:00 год., перебуваючи на березі річки Узинка, поблизу буд. 3 по вул. Незалежності в м. Узин, Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_3 незаконно придбав-знайшов рюкзак, в якому знаходилися два поліетиленових пакети, з сухою подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору. Будучи впевненим у тому, що вказана речовина зеленого кольору є наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, ОСОБА_3 залишив знайдений рюкзак із вмістом наркотичної речовини незаконного зберігати при собі для власного вживання без мети збуту.
Цього ж дня, близько 08:34 год., біля будинку № 3 по вул. Незалежності в м. Узин Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_3 було зупинено працівниками поліції з метою перевірки на предмет заборонених у обігу предметів. В подальшому, під час особистого обшуку, в присутності понятих, у ОСОБА_3 , в рюкзаку, було виявлено та вилучено два поліетиленових пакети, всередині яких знаходилася суха подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору. Згідно із висновку судової експертизи матеріалів речовин і виробів № 11-2/7821 від 11 грудня 2019 року, надані на дослідження подрібнені речовини рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, становить 87,3 г. і 239,6 г. Загальна маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, складає 326,9 г., який ОСОБА_3 , посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР, незаконного придбав та зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 , за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, отримавши згоду учасників кримінального провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо обставин, які ними не оспорювалась, оскільки вони розуміли правильно їх зміст, сумнівів у добровільності їх позиції не було, а їм роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
На підставі ч. 4 ст. 349 КПК України, суд допитав обвинуваченого ОСОБА_3 , який визнав, що вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України та надав покази, які повністю узгоджуються із зазначеними в обвинувальному акті, жалкував про вчинене, висловив готовність понести будь-яке покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання щире каяття ОСОБА_3 та активне сприяння ним у розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, визначених ст. 67 КК України, прокурором не заявлялося.
Мотиви призначення покарання.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно із ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України є кримінальним проступком.
На момент його вчинення - в період часу з 10 листопада 2019 року до 20 листопада 2019 року, санкція передбачала покарання у виді:
1) штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин;
3) або виправних робіт на строк до двох років;
4) або арешту на строк до шести місяців;
5) або позбавлення волі на строк до трьох років.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року, до санкції ч. 1 ст. 185 КК України внесені зміни, а саме передбачено покарання у виді:
1) штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин;
3) або виправних робіт на строк до двох років;
4) або арешту на строк до шести місяців;
5) або обмеження волі на строк до п'яти років.
Отже, відповідно до правил ст. 5 КК України, за ч. 1 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 може бути призначене покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
В свою чергу, відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України є кримінальним проступком.
На момент його вчинення - в період часу з 21 листопада 2019 року, санкція передбачала покарання у виді:
1) штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) або виправних робіт на строк до двох років;
3) або арешту на строк до шести місяців;
4) або обмеження волі на строк до трьох років;
5) або позбавлення волі на строк до трьох років.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року, до санкції ч. 1 ст. 309 КК України внесені зміни, а саме передбачено покарання у виді:
1) штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) або виправних робіт на строк до двох років;
3) або арешту на строк до шести місяців;
4) або обмеження волі на строк до п'яти років.
Отже, відповідно до правил ст. 5 КК України, за ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_3 може бути призначене покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.
Відповідно до вимоги УІП та координації поліції «102» ГУНП в Київській області м. Київ вул. Воздвиженьска, буд. 4 «а», № 32956 від 22 листопада 2019 року, ОСОБА_3 , раніше не судимий.
Згідно із довідкою-характеристикою № 11-14-4420 від 05 грудня 2019 року, ОСОБА_3 , за місцем проживання зарекомендував себе посередньо, в порушенні громадського порядку та в зловживанні спиртними напоями не помічений, заяв та скарг від сусідів не надходило.
Відповідно до довідки КНП УМР «Узинська міська лікарня» № 01-07/477 від 28 листопада 2019 року, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.
Згідно із довідкою КНП Білоцерківської районної ради «Білоцерківська центральна районна лікарня» № 01-07/04-683 від 29 листопада 2019 року, ОСОБА_3 до лікаря-нарколога не звертався.
Відповідно до досудової доповіді Білоцерківського міськрайонного відділу Філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області від 23 березня 2020 року № 32/2/1899-20, ймовірність вчинення ОСОБА_3 повторного правопорушення є середня та він не становить високої небезпеки для суспільства, його виправлення можливе без позбавлення чи обмеження волі, у разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення ОСОБА_3 на нього слід покласти обов'язок, передбачений п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Отже, зважаючи на ступінь тяжкості вчинених кримінального правопорушення, які згідно із ст. 12 КК України є кримінальними проступками, установлені дані про особу ОСОБА_3 , який раніше не судимий, у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обставин, які обтяжують покарання, думку потерпілої, яка покладалася на розсуд суду та зміст досудової доповіді, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без його ізоляції від суспільства.
Суд вважає, що призначення ОСОБА_3 покарань у виді штрафу та виправних робіт не є можливим, оскільки він офіційно не працює, даних про його задовільний майновий стан не надано.
Отже, за викладених обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 належить призначити покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, у виді одного року обмеження волі та ч. 1 ст. 309 КК України, у виді одного року обмеження волі.
Суд зазначає, що призначення більш суворого виду покарання не є необхідним.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, ОСОБА_3 необхідно визначити остаточне покарання, шляхом часткового складання покарань за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України, у виді одного року шести місяців обмеження волі.
Водночас, оскільки ОСОБА_3 призначене покарання у виді обмеження волі, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, зміст досудової доповіді, відсутність обтяжуючих обставин та те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, суд дійшов висновку, що його необхідно звільнити від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням з іспитовим строком - один рік та покладенням обов'язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21 листопада 2019 року, ОСОБА_3 був затриманий 21 листопада 2019 року о 08:43 год.
Отже, на підставі ч. 1, 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання, час його попереднього ув'язнення 21 листопада 2019 року - один день, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні обмеження волі.
Відповідно до довідок про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12019110030003535 висновок експерта від 27 листопада 2019 року № 13-1/2121 та від 21 листопада 2019 року № 12019110030003529, висновок експерта від 11 грудня 2019 року № 11-2/7872, витрати на проведення експертизи становлять 1256,08 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України, їх необхідно стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно із постановами про визнання речових доказів від 17 грудня 2019 року та 23 листопада 2019 року, два поліетиленові пакети в середині яких знаходиться суха подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка запакована до спеціального пакету № EXP0394382, стартові пакети мобільного оператора «Київстар» в кількості двох штук: 1) 893800399253554962, 2) НОМЕР_1 , визнані речовими доказами.
Згідно із п. 1, п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України, два поліетиленові пакети в середині яких знаходиться суха подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка запакована до спеціального пакету № EXP0394382, необхідно знищити, а стартові пакети мобільного оператора «Київстар» в кількості двох штук: 1) 893800399253554962, 2) НОМЕР_1 , - вважати повернутими власнику.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України для застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу, судом не встановлено.
Керуючись ст. 100, 124, 368, 374, 395, 532 КПК України, суд
визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання:
за ч. 1 ст. 185 КК України, - один рік обмеження волі;
за ч. 1 ст. 309 КК України, - один рік обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань призначених за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді одного року шести місяців обмеження волі.
На підставі ч. 1, 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання, час його попереднього ув'язнення 21 листопада 2019 року - один день, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні обмеження волі.
Згідно із ч. 1 ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 , виконувати такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з органом з питань пробації.
Іспитовий строк обчислювати з 06 травня 2021 року.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1256,08 грн.
Речові докази, а саме: два поліетиленові пакети в середині яких знаходиться суха подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка запакована до спеціального пакету № EXP0394382, - знищити; стартові пакети мобільного оператора «Київстар» в кількості двох штук: 1) 893800399253554962, 2) НОМЕР_1 , - вважати повернутими власнику.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, в порядку встановленому законом, протягом тридцяти днів з дня його оголошення, з особливостями визначеними ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Копію вироку негайно після його оголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя
Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_1
Київської області